3. Святий дух у житті церкви

А. Хід катехези:

1. Вступна молитва:

"Вірую", "7 дарів Духа Святого, або молитва:

Зараз кличемо Тебе, Духу,

Що рівний у Божественності Отцю з Сином,

Прийди і наповни наші серця

Оживляючим світлом своєї благодаті.

О таємничий пломеню,

Джерело любові та правди,

Утішителю зажурених,

Прийди до нас, Духу Найсвятіший! Амінь!

2. Повторення попередньої катехези:

а) пригадування змісту, записаного в зошиті

б) повторення змісту розповіді за допомогою питань:

1. Хто такий Дух Святий? - Дух Святий - це третя Божа особа, правдивий Бог, рівнпоклоняємий і рівнославимий з Отцем і Сином, це той Утішитель, якого Ісус зіслав Апостолам.

2. Які імена має Святий Дух? - Дух Божий, Дух Святий, Утішитель, Дух істини, Дух правди, Дух Христа, Дух Господа...

3. Які символи Святого Духа? - вода, вогонь, голуб.

4. Як Святий Дух діє в житті кожної людини? - Якщо людина живе з Богом, приступає до Святих Таїнст - Святий Дух постійно живе в її серці дає їй свої благодаті, веде і підтримує її.

5. Як Святий Дух діє в житті Церкви? - Святий Дух єднає всіх віруючих в одну велик родину Божих дітей, розпалює в їх серцях вогонь любові. Він осипує її своїми дарами і благодатями.

в) перевірка домашнього завдання:

3. Життєвий досвід:

Пропонується використати метод дискусій на тему: „ Проблеми Церкви

сьогодні”.

4. Запис теми:

СВЯТИЙ ДУХ У ЖИТТІ ЦЕРКВИ

5. Розповідь про спасенне послання:

Ходячи ще по землі, Господь Ісус заложив свою Церкву, фундаментом якої були апостоли. Так, як немовляті потрібна мати, аби воно розвивалося і набирало сил, так і молодій Церкві необхідна була сила і світло, аби вона могла розвивати, поширювати Христове Євангеліє. Перелякані апостоли після убивства Господа Ісуса .... потребували надії, відваги, мужності, аби проголошувати Добру Новину про Месію. Будучи простими людьми, котрі жили, заробляючи власними руками на прожиття, не дуже вміли висловлюватися, просили в Бога мудрості, для того, щоб передати усе, свідками чого вони були. Також просили порадити, як діяти в цій трудній ситуації, в якій вони залишилися, а також, про уміння проголошувати великі Божі діла, свідками яких вони були. Тому апостоли, віруючи в обітницю дану Ісусом, безустанно перебували на молитві.... з Божою Матір'ю, чекаючи на Божого Духа - на Його допомогу.

а) Провіщення зіслання Духа Святого.

Ісус Христос, володіючи повнотою Духа Святого, багато разів обіцяв, що Дух Святий прийде в Своїй силі, так під час Останньої Вечері Ісус сказав: "І проситиму я в Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повік, Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить його і не знає. Ви ж його знаєте; бо перебуває з вами, і буде в вас". (Йо.14, 16-17). Далі Господь Христос пояснює, з якою метою прийде заповіданий Утішитель: "Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме: ви бо зо мною від початку" (Йо. 15, 26-27).

б) Пасха і П'ятидесятниця

Ця обітниця була спочатку реалізована в день Пасхи, а потім, більш виразно, в день П'ятидесятниці. Наповнені Духом Святим, апостоли почали проголошувати Божу справу, і Святий Петро стверджує, що зіслання Духа Святого на апостолів є знаком месіанських часів.

Від дня П'ятидесятниці, коли "усі сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти" (Ді. 2, 4), вони отримали велике зрозуміння Слова Божого та дивну силу в його проголошенні. Світло Духа Святого і могутність Його сили ... у безперервному ланцюгу подій, починаючи від першого виступу св. Петра в день Зелених Свят (пор. Ді. 2, 14-36), пізніше перед ....(Ді. 4, 8-12, пор. Ді. 5, 29-32), чи пізніше в домі сотника Корнилія (Ді. 10, 34 11, 18) через чарівне зрозуміння Божих справ. Належить сказати, що день П'ятидесятниці був першим днем миропомазання, як сьогодні подає нам Св. Письмо (Ді. 2, 1-4). Дух Святий сприяв не тільки зміцненню апостолів, але також усіх, котрі увірували. Апостоли стосовно повчань уділяли Святого Духа охрещеним, наприклад через Филипа з Самарії (Ді. 8, 4-20). Отже, якщо Церква на своєму початку розвинула зміст ініціації (тобто, християнське утаємничення), ...., можна зробити висновок, що чинила це за задумом Христа. Завдяки тому миропомазанню (те виливання Духа Святого) вона бере участь у змісті та спасенній силі усього утаємничення, в пасхальній містерії, є таїнством, установленим Христом.

в) св. Кипріян

Єпископ Карфагену - Кипріян, коментуючи текст з Ді. 8, 4-20 (Епістула) звернув увагу на два аспекти приходу Духа: очікування на прихід та самий прихід через покладання рук

У цитованому документі карфагенський єпископ стверджує, що охрещені у Церкві представляються єпископові, аби отримати дар Духа Святого через молитву та покладання рук і бути консекрованим через Господній знак. Тоді миропомазання становило разом з хрещенням подвійну целебрацію через св. Кипріяна як "подвійну таємницю".

д) Наука про Духа Святого у житті Церкви.

П'ятидесятниця, котра один раз мала місце в історії, постійно відбувається у Церкві. Дух Святий постійно перебуває у Церкві та уділяє своїх щедрих дарів кожному згідно з його потребами та величиною віри.

З апостольських часів для виконання волі Христа заповіданий дар Духа Святого через покладання рук, прагнучи тим самим доповнити благодать святого хрещення. Це можна пояснити тим, що між головними елементами християнської формації згадується навчання охрещених як також і покладання рук. Це покладання рук, котре походить з католицької традиції, є першим початком таїнства миропомазання, котре увічнює в різні способи благодать П'ятидесятниці у Церкві. Цей існуючий у Церкві ритуал "давання" і "приймання" Духа Святого має свій початок у Господі Христі. Після воскресіння Він передає усю свою місію апостолам (Церкві) разом з даром Духа Святого як силу, яка усуває зло: "Як Отець мене послав, так і Я вас посилаю". Після цих слів надихнув їх і сказав: "Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи - відпустяться їм, кому ж затримаєте - затримаються" (Йо. 20, 21-23). Дух Святий є світлом і силою Церкви з самого початку її існування, зміцнюючи її та освячуючи в продовженні місії Ісуса Христа на землі, що виразно підтверджують Діяння Апостолів та Листи Апостолів.

Це діло, започатковане Христом, - спасіння і освячення світу, - триває безустанно, наново актуалізуючись у Церкві, і через Церкву в світі завдяки виключній і активній присутності Духа Святого і тільки Його сили. Завдяки Духові Святому Церква приймає Божі плани, аби реалізувати їх, вводячи вірних у глибину Христової правди, згідно з Його обітницею: "Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду, - він бо не промовлятиме від себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане" (Йо. 16, 13). "Та й ви приймете силу Духа Святого, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі" (Ді. 1, 8).

Місією Церкви є присутність у світі сили Христової пасхальної містерії, через котру Він поборов зло (несправедливість, егоїзм, ненависть, війни...), а, отже, усе, що нищить людину і віддаляє її від Бога, одночасно Ісус ввів у світ справжні вартості (справедливість, доброту, любов, злагоду, єдність), не вживаючи насильства. Це вчинив силою своєї жертви, силою любові та послуху Отцю.

Світ постійно потребує Христового спасіння, вираження якого маємо хоча б в постійному шуканні добра і миру, чи також у прямуванні кожної людини до осягнення щастя. Також і сьогодні у віруючих перебуває Дух Святий і допомагає свідчити про Христа" (Йо. 15, 26-27), аби давати їм краще зрозуміння Євангелія та зробити їх здібними проголошувати його словом і життям. Ці харизмати також проявляють свою присутність у Церкві. Силою цих харизматів Духа Святого, протягом віків і до сьогоднішнього дня, Папа римський - Голова Церкви, - навчає....людей, промовляючи у справах віри і моральності. Вказує людям доброї волі правдиву дорогу дій, аби осягнути внутрішній мир і повноту щастя в Христі. Прикладом цього є постійне створення харизматичних спільнот у Церкві в рамках руху відновлення у Дусі Святому. Молитовні згромадження цих спільнот в різних чудотворних місцях приносять плоди у вигляді оздоровлень хвопих людей, а також відновленні релігійної ревності в людей малої віри чи байдужих, серед котрих багато із запалом віддаються праці проголошення Божого Слова, змінюючи своє попереднє життя.

Завдяки Духові Святому Церква сьогодні є там, де боряться зі злом, кривдою та несправедливістю, де твориться добро. Вона присутня у світі також через місію окремого християнина. Хто володіє Духом Святим, той бере участь у Його дарах, а також інших залучає до служби у спільноті для добра людей і до особистої святості, що збагачує цілу Церкву.

з) Таїнство миропомазання у православній Церкві

Православна Церква зберегла практику єдності двох таїнств так, що миропомазання здійснюється тим священиком, котрий здійснює хрещення. У цьому таїнстві, який здійснюється безпосередньо після хрещення, уділяється дарів Духа Святого через намащення тіла (миропомазання) єлеєм, котрий може бути посвячений тільки єпископом. Миром, приготовленим з єлею, вина, запашних оливків та біля 30 запашних трав - намащуються чоло, груди, очі, ніздрі, вуха, уста, руки й ноги.

Дух Святий через миропомазання дає віруючим Свої дари,щоб вони могли удосконалитися і уподібнитися до Бога, і знову отримати благодать, котра була втрачена у гріхопадінні Адама і Еви. Стаємо, як пише Євангеліє, "харизматичними істотами, коли миропомазання не тільки підтверджує обітницю хрещення, але зміцнює усі харизматичні можливості".

й) Конфірмація у протестантській Церкві.

Конфірмація у євангельсько - лютеранському визначенні не є таїнством, тільки прийнятим за давньою церковною традицією актом покладанням рук апостолів на охрещених. Вона є свідомим підтвердженням союзу, укладеного з Богом на св. Хрещенні, є відповіддю на Божу дію. До конфірмації приступає молодь у віці 14 років, попередньо приготовлена 5-річним церковним навчанням та 2-річною конфірмаційною наукою. Під час головного богослужіння у присутності цілого зібрання конфірматів після підтвердження союзу хрещення та визнання віри в Триєдиного Бога, складають шлюб довічної вірності Богові та євангельсько-лютеранській Церкві.

У відповідь на це пастир уділяє їм прав згідно встановленого церковного порядку, а потім, молячись до Духа Святого, кладе на їхні голови свої руки. Конфірмація дає тим, хто її приймає, право приймати участь у св. Причасті, право бути хресними батьками та вводить його до грона дорослих членів зібрання.