Формулювання мети та завдань дослідження та підбір методики.

Мета дослідження повинна бути чітко сформульована та зрозуміла. Вона може бути деталізована шляхом виділення часткових завдань.

Виходячи із мети та завдань експерименту, визначають його методику, кількість серій та склад досліджуваних.

Вибір методики, як правило, викликає труднощі. Це пов'язане з відсутністю досвіду використання методик, тому у таких випадках необхідне допомога керівника. В методику експерименту входить: завдання для досліджуваних (інструкція, стимульний матеріал), описання умов проведення дослідження та контингенту піддослідних (групове або індивідуальне, тривалість). Найчастіше у наукових дослідженнях із психології використовуються: метод спостереження, нескладний експеримент, анкетування, бесіди, соціометрія, тести, вивчення продуктів діяльності. Процедура дослідження розробляється самостійно, необхідно скористатися стандартизованими авторськими методиками.

Проведення дослідної роботи.

Спочатку проводиться пробний експеримент з двома – трьома учасниками. Його мета - перевірка надійності методики, доступності мовнихінструкцій та експериментального матеріалу, уточнення кількості серій критеріїв аналізу результатів дослідження, складу піддослідних (на даному етапі особливо необхідна консультація наукового керівника). Після проб вносяться (якщо потрібно) корективи в зміст або в порядок проведення роботи і після цього залучається до виконання завдань велика кількість учасників. Як правило, у дослідженні приймають участь не менше 30-35 чоловік.

Обробка результатів дослідження

Обробка одержаних результатів являє собою кількісний та якісний аналізи. Перш за все кількісний аналіз включає підрахунок показників за накресленими критеріями обробки матеріалів експерименту (наприклад, швидкість протікання психічного процесу, частота повторюваності явища, що вивчається, кількість правильних та помилкових відповідей, час, затрачений на виконання завдання та ін.). Підсумки кількісного аналізу оформлюються у зведених таблицях, які підписують, нумерують та описують, а також у вигляді графіків та діаграм.

Для з’ясування вікових та гендерних особливостей досліджуваного явища необхідно застосувати критерії математико-статистичних порівнянь результатів обстеження груп різних за віком чи статтю. Вибір критеріїв порівнянь (параметричних чи непараметричних) зумовлюється особливостями використання у роботі вимірювальних шкал (параметричних чи непараметричних).

У роботі повинен бути використаний один або декілька критеріїв із нижче зазначених:

• параметричний критерій Стьюдента для оцінки середнього і різниці середніх (для незв’язаних і зв’язаних виборок) або однофакторний дисперсійний аналіз для зв’язаних і незв’язаних вибірок;

• непараметричні критерії:

а) для виявлення відмінностей у рівнях розвитку ознаки (критерії Розембаума, Манна-Уітні, Джонкіра);

б) для виявлення відмінності в розподілі ознак (критерій або критерій Колмогорова).

Кількісний аналіз, який включає обчислення математичних критеріїв оцінки та порівняння результатів дослідження дозволяє встановити ряд фактів, які випливають із експерименту. Однак головною метою психологічного дослідження слід вважати з'ясування сутності одержаних результатів, їх інтерпретацію - тільки тоді дослідження матиме науковий характер. Одержані після кількісної обробки дані слід розглядати у нових причинно-наслідкових зв'язках та відношеннях, заново їх переосмислити, співставляючи за серіями, віком, статтю або використовуючи інші критерії. Зміст якісного аналізу залежить від специфіки обраної теми і повинен відповідати завданням експерименту. Якщо виникають труднощі в поясненні встановлених фактів, то необхідно провести додаткове дослідження, отримати консультацію у керівника.