Розділ 10 монопольний ринок

У попередньому розділі розглядалась логіка бізнесової поведінки фірм за умов досконало конкурентного ринку, коли жоден суб’єкт ринку однорідного продукту не здатен вплинути на рівень ціни, на коливання ринкових обсягів попиту і пропозиції, на встановлення умов ринкової рівноваги. В даному розділі об’єктом розгляду стає принципово відмінна, полюсна модель функціонування ринку – монопольний ринок.

Коли на ринку присутня лише одна фірма, то вона не сприйматиме ринкову ціну як дану. Навпаки, монополія визнаватиме свій вплив на ринкову ціну та вибиратиме той рівень ціни та випуску продукції які максимізують її сукупний прибуток. Підхід до обгрунтування логіки бізнесової поведінки мікроекономічних суб’єктів за умов чистої монополії зумовив наступну структуру розділу:

• модель чистої монополії та її відмінні риси;

• попит на продукцію фірми-монополіста і її дохід;

• короткострокова і довгострокова рівноваги монопольного ринку у контексті максимізації прибутку;

• монопольне ціноутворення, цінова дискримінація;

• економічні наслідки монополізації ринку, необхідність та методи антимонопольного регулювання.

§1. Модель чистої монополії та її відмінні риси

У широкому розумінні термін «монополія» («моно» – один, «полео» – продаю) означає існування певної економічної виключності становища фірми. Незалежно від природи виникнення, монополія по суті, заперечує конкуренцію. Крайнім випадком недосконалої конкуренції буде «чиста монополія» – єдиний продавець з цілковитим контролем над певною галуззю.

Відмінні риси чистої монополії:

1. випуск товару всією галуззю контролюється лише одним продавцем цього товару, тобто, єдина фірма є постачальником товару на ринок і уособлює собою всю галузь;

2. вироблений монополією товар є особливим і не має близьких замінників. Відповідно попит на товар при зміні ціни змінюється незначно, перехресна еластичність попиту монополізованого товару і продуктів інших галузей дуже низька;

3. входження на ринок нових фірм блоковано, тому за умов монополії будь-яка конкуренція відсутня;

4. споживачі монополізованого товару не взаємодіють між собою, відсутні змови між ними;

5. існує повна інформованість щодо обсягів, цін та попиту на товар з боку споживачів.

Більш стисліше визначення монополії концентрує увагу на суттєвих її рисах: монополія – це такий тип побудови ринку, коли один продавець пропонує весь ринковий обсяг товару, для якого не існує близьких замінників.

Фірму за умов монополії, називають монополістом, а ринок, на якому функціонує монополіст – монопольним ринком.

Чиста монополія, як і розглянута в попередньому розділі чиста конкуренція, розглядається зазвичай як абстрактна, наукова модель. Практично до монопольних відносяться ринки із порушенням деяких зазначених умов. Наприклад, фірма-монополіст може виробляти 80–90% галузевого обсягу, а 20–10% постачатимуть дрібні виробники; в іншому випадку, часто послаблена умова щодо відсутності замінників у монополізованого товару.

Монополія можлива тоді, коли вхід на ринок інших виробників є невигідним або неможливим. Якщо на ринку з’являються інші підприємства, монополія зникає.

Отже, наявність вхідних бар'єрів є обов'язковою умовою і виникнення, і існування монополії. Вхідні бар'єри блокують входження в монопольний ринок, або створюють несприятливі умови для фірм-новачків порівняно з фірмою, яка вже працює на ринку.

Вхідні бар'єри численні та різноманітні. Основні з них:

а) масштаби виробництва. Як правило, фірма-монополіст – це велике підприємство, тому для створення гідної, дієвої конкуренції потрібні великі капітали, що для більшості потенційних конкурентів неможливо;

б) легальні бар'єри. Частіше всього у вигляді урядових ліцензій, квот чи мита на імпортні товари або ж патентів та авторських прав, які забезпечують правовий захист інноваційних продуктів від несанкціонованого їх використання конкурентами;

в) власність на ресурси. Монопольне становище утримується внаслідок монопольного володіння всім обсягом пропозиції ресурсу, що є абсолютно обмежений;

г) високі транспортні витрати або ж не транспортабельність окремих товарів і послуг. Створюються умови для формування місцевих монополій, сфера діяльності яких обмежується окремим регіоном;

д) недобросовісна конкуренція. Деякі фірми-монополісти застосовують методи боротьби з конкурентами, які не тільки не відповідають кодексу честі бізнесмена, але й заборонені законом (тиск на постачальників ресурсів, банки, профспілки, промислове шпигунство, цінові війни з метою банкрутства конкурента та ін.).

Ринки, закриті для входження конкурентів юридичними бар'єрами, називають закритими монополіями. Така форма монополії є адміністративною, оскільки виникає внаслідок того, що держава (уряд/ чи органи місцевої влади) створюють виняткові, привілейовані умови господарської діяльності окремим фірмам або галузям.

Відкрита монополія виникає тоді, коли фірма вперше виходить на ринок з новою продукцією, що не має ніякого правового захисту.

Монополія, яка існує за рахунок економії на масштабах виробництва називається природною монополією. При цьому забезпечується мінімум довгострокових середніх витрат лише тоді, коли одна фірма обслуговує ринок загалом. Тобто, природна монополія, виникає в тих галузях, де мінімально ефективний масштаб виробництва співпадає з галузевим попитом (транспортування газу і електроенергії, залізничний транспорт, метрополітен). Зосередження виробництва всього ринкового обсягу продукції на одній фірмі – економічно ефективніше, ніж на кількох. Тому природні монополії підтримуються зазвичай державою, яка бере на себе регулювання їхньої діяльності.

Існування різноманітних вхідних бар'єрів є джерелом монопольної влади. Монопольна (ринкова) влада проявляється в здатності окремого продавця (покупця) до прямого втручання у механізми дії об'єктивних законів ринкової конкуренції.

Формою економічного зв'язку у системі «продавець-покупець» є ринкова ціна, на яку здатний впливати монополіст. Нагадаємо, що конкурентна фірма – ціноодержувач, позбавлена ринкової влади, приймає ціну, як величину задану. Чистий монополіст має абсолютну ринкову владу, його здатність впливати на ціну обмежує лише попит споживачів. Тому фірма-монополіст є ціноутворювачем – тобто встановлює ціну товару на ринку.

Зазначимо, що чиста монополія – це абстрактна, ідеальна модель ринку, як і досконала конкуренція. Проте за рахунок існування вхідних бар’єрів фірма-монополіст має можливість встановлювати ціни вищі, ніж конкурентні.