Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Хмельницький національний університет

Кафедра історії та країнознавства

Реферат

з курсу «Країнознавство»

на тему: « Розпад Російської імперії та поява нових держав 1917-21рр. »

Виконала: ст. групи МЕВ-10-2

Маслова Т. В.

Перевірив:

доц. істор. наук Чупира В. В.

Хмельницький, 2011

План

Вступ

1. Розпад Російської імперії

2. Країни, яким вдалось отримати незалежність після розпаду Російської імперії

2.1 Фінляндія

2.2 Польща

2.3 Естонія

2.4 Латвія

2.5 Білорусь і Литва

2.6 Україна

2.7 Грузія

2.8 Молдова

2.9 Азербайджан

3. Територіальні військові дії та конфлікти між країнами, що виникли на території Російської імперії

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Російська імперія відіграла велику роль у створенні нових незалежних держав, які боролися за свою незалежність і відстоювали свої права. Тому, на мою думку, в цьому і полягає актуальність теми, майже всі держави, які входили до неї (Прибалтика, Правобережна Україна, Білорусія, частина Польщі, Бессарабія, Північний Кавказ, а з ХІХ ст. Фінляндія, Закавказзя, Казахстан, Середня Азія і Памір), боролися за свою незалежність, територію і самостійність, що і поступово отримали.

Громадянська війна в Росії (1917-1921 рр.), яка полягала у захопленні влади більшовиками на території Росії, спричинила винникнення на колишній території Російської імперії 13 держав. П'ять з них країни Балтії, Польща і Фінляндія — стали справді самостійними. І ця війна завершилась перемогою більшовиків та створенням Радянського Союзу в 1922 році, який відіграв велику роль в подальшому житті Європи.

Предметом моєї роботи є вивчення Російської імперії як цілісної держави , її владу та подальші дії.

Об’єкт моєї роботи – це вивчення кожної незалежної держави, що утворилась після занепаду Російської імперії і їхні спроби і шляхи боротьби за самостійність, окреме, ні від кого незалежне існування.

При роботі були поставлені такі завдання:

1) описати занепад Російської імперії як однієї з найбільших імперій:

2) відмітити держви, які боролися за свою незалежність і їхні поступові кроки на шляху до самостійності;

3) назвати територіальні військові дії, конфлікти між країнами, що виникли на території Російської імперії;

4) зробити відповідні висновки.

1. Розпад Російської імперії

Pосійська імперія — офіційна назва російської держави, яка існувала до лютневої революції 1917 і означала всю сукупність територій, що входили до складу держави. Структура імперії ґрунтувалася на принципі авторитарного керівництва центру, що суперечило прагненням народів до власної національної державності.

На початок Першої світової війни (1914-1918) це була величезна колоніальна імперія, що охоплювала одну шосту земної поверхні, з внутрішніми колоніями: Середньою Азією, Паміром, Україною, Фінляндією, Польщею, Прибалтикою, Білоруссю, Бессарабією, Сибіром і Далеким Сходом, Північним Кавказом, Закавказзям; слабка, нерозвинута, з переважною більшістю неосвіченого населення, багатонаціональна країна, у якій жорстоко придушувались будь-які спроби інших народів, особливо українців, євреїв, білорусів, до самоідентифікації, культурного і соціального розвитку [ 2 ].

19 липня (1 серпня) 1914 р. розпочалась Перша світова війна. Росія у тій війні намагалась компенсувати втрати, понесені нею у попередніх війнах, розширити території своїх колоній на Півдні та Південному Заході. Але ця війна спричинила розпад Російської імперії.

Українці першими серед інших колоніальних народів Росії заявили про самостійність. Українська Центральна Рада, утворена 20 березня 1917 р., в той же день надіслала привітання голові Тимчасового уряду князеві Львову та міністру юстиції Керенському, у якому висловила надію, що у вільній Росії будуть задоволені законні права українського народу. 22 березня Центральна Рада видала свою першу відозву до українського громадянства, у якій говорилося про пробудженні волі до нового життя.

З ХVІІІ століття до складу Російської імперії входили: Прибалтика, Правобережна Україна, Білорусія, частина Польщі, Бессарабія, Північний Кавказ. У ХІХ столітті до цих територій і народів додались Фінляндія, Закавказзя, Казахстан, Середня Азія і Памір.

Наприкінці 1920 р. на території колишньої Російської імперії виникли 13 держав, з яких тільки п'ять — Латвія, Литва, Естонія, Польща та Фінляндія — здобули незалежність. Українська СРР, проголошена у 1919 p., формально була самостійною республікою, яка разом із Російською Федерацією фактично утворювала єдину державу .

Комплекс внутрішніх суперечностей зробили свою справу: в результаті лютневої революції (1917 р.) Російська імперія завершила своє близько 200-річне існування. На її руїнах, підсилених більшовистським жовтневим переворотом, виникло ряд незалежних держав, більшість яких із часом увійшли в нове політичне об’єднання – Радянський Союз (1922 р.) [ 6 ].

2. Країни, яким вдалось отримати незалежність після розпаду Російської імперії

2.1 Фінляндія

Фінляндія з моменту входження до складу Російської імперії в 1809 р. мала привілейований автономний статус. У 1910 р. цей статус був ліквідований, але відновлений Тимчасовим урядом після лютневої революції 1917 р. Не задовольнившись такою постановкою питання, фінляндський сейм 5(18) липня 1917 р. ухвалив "закон про владу", що проголосив право Фінляндії самостійно вирішувати усі питання, за винятком військових і зовнішньополітичних. У відповідь Тимчасовий уряд розпустив сейм і призначив нові вибори.

На тих, що відбулися в жовтні 1917 р. виборах в новий сейм більшість отримали партії, що виступали за повну державну незалежність Фінляндії. 6 (19) грудня 1917 р. сейм прийняв рішення про проголошення Фінляндії незалежною республікою і доручив уряду вжити необхідні заходи для її визнання Росією і міжнародним співтовариством [ 7 ].