- •1.Предмет и метод эк.Истории
- •2.Д. М. Кейнс, у. Ерроу і у. Паркер про творчу роль економічної історії в системі економічних наук.
- •3.Багатогранність творчих зв'язків економічної історії з сучасною соціально-економічною практикою.
- •4.Значення економічної історії в економічній освіті. Задачі курсу.
- •5.Первісне нагромадження капіталу як основна умова формування капіталістичної системи господарювання. Джерела первісного нагромадження капіталу в Англії (XVI - XVII ст.)
- •6.Економічні передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- •7.Загальна характеристика економіки Західної Європи в умовах розкладу феодалізму.
- •8.Визначення пп. Його відношення до подальших етапів розвитку техніко-економічної бази капіталізму та проблематика.
- •9.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту в Англії.
- •10.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту у Франції (кінець хуш ст. -1870 p.).
- •11.Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)
- •12.Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в сша.
- •14.Соціально-економічні причини та наслідки громадянської війни в сша (1861-1865гг)
- •13.Промисловий переворот у сша
- •15.Розвиток економіки Англії 1870-1913рр.
- •16.Розвиток економіки Франції 1870-1913рр.
- •17.Розвиток економіки Німеччини 1870-1913рр.
- •18.Розвиток економіки сша 1870-1913рр.
- •19.Вплив і світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини,сша.
- •20.Економіка Англії в період 1914-1939рр.
- •21.Економіка Франції в період 1914-1939 pp.
- •22.Економіка Німеччини в період 1914-1939 pp.
- •23.Економіка сша в період 1914-1939 pp.
- •24.Криза 1929-1933 pp. Та її вплив на господарство Англії, Франції, Німеччини та сша.
- •25. Криза 1929-1933 pp. В сша. Новий курс Рузвельта.
- •26.Вплив другої світової війни на економіку сша.
- •27.Розвиток економіки сша в 50-60 pp. XX ст.
- •28.Розвиток економіки сша в 70-90 pp. XX ст.
- •29.Вплив другої світової війни на господарство Англії. Післявоєнні перетворення в економіці.
- •30.Розвиток економіки Англії в 50-60 pp. XX ст.
- •31.Развитие экономики Англии в 70-90 гг XX.
- •32.Влияние второй мировой войны на хоз-во Германии. Послевоенные изменения в эк-ке. Возникновение фрн и ее развитие в 1945-50гг.
- •33.Розвиток економіки фрн в 50-60 pp. XX ст.
- •34.Розвиток економіки фрн в 70-90 pp. XX ст.
- •35.Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарстваФранції в 1945-1950pp.
- •36.Розвиток економіки Франції в 50-60 pp. XX ст.
- •37.Розвиток економіки Франції в 70-90 pp. XX ст.
- •39.Інтеграційні процеси в Західній півкулі: сша- Латинська Америка (50-90 pp. XX ст.).
- •40.Соціально-економічні передумови формування Київської Русі. Критика норманської теорії.
- •41. Розвиток сільського господарства, ремесла і торгівлі Київської Русі.
- •42. Економічні причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •43.Татаро-монгольське завоювання Київської Русі. Форми експлуатації безпосередніх виробників.
- •44. Сільське господарство Укр. В 13 перш пол. 17 ст.
- •45.Довготривалий процес закріпачення українського селянства. Литовські статути.
- •46. Розвиток ремесла та торгівлі українських земель у XIII першій половині хуіі ст.
- •49.Реформи Петра і та їх вплив на господарський розвиток Лівобережної України.
- •50.Криза феодально-кріпосницької економіки в першій половині 19ст.
- •51.Початок промислового перевороту в Україні(1830-50)
- •52.Реформа 1861 та її с-е наслідки
- •53.Розвиток господарства у. 1860-1890
- •54.Розвиток економіки у.В кінці 19ст. На початку 20ст.
- •55.Вплив монополій на розвиток господарств України (1900-1913).
- •56.Столипінська аграрна реформа
- •57.Вплив 1 світ.Війни на господарство в у.
- •58.Господарство в у. В роки революції та громадянської війни. Політика «військового комунізму»
- •59.Розвиток господарства в у.В 1921-1928 неп
- •60.Розвиток господарства в у.В 1928-1941
- •61.Індустріалізація. Її соціально-економічні наслідки (1928-1941).
- •62.Колективізація сільського господарства України. Голодомор. Соціально-економічні наслідки колективізації.
- •63.Господарство України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 pp.).
- •64.Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 pp.).
- •65.Розвиток економіки України в 50-60 pp. XX ст.
- •66.Господарські реформи 1957 р. Та 1965 p., їх суть та соціально-економічні наслідки.
- •67.Розвиток економіки України в 70-80 pp. XX ст.
- •68.Розвиток економіки незалежної України.
- •69. Незалежна Україна і Європейський Союз: проблеми інтеграції.
10.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту у Франції (кінець хуш ст. -1870 p.).
ПП-это долгосроч истор-эк процесс изм-я пр-ва,который предполагает замену руч-ного труда машинным,имеющий эк и соц последствия. Он выступаетв роли 1й ступени технико-эк системы капитализма. К нач 18в Фр явл одной из крупнейших стран Европы.(Физиократия.Типично аграрная страна.)ПП развивался более медл темпами чем в Англии.Основ тормозом ПП явл феод-абсолютинские порядки. Основой феод повинности явл-ся денежный и натур оброк.Крестьяне обяз были платитьдесятину церкви и двадцатину гос-ву.Феод пережитки стали преградой для разв-я капиталистич-го фермерства.Только во 2йполовине 18ст созрели предпосылки для бурж революц. 1789-1794гг. Бурж революция во Фр. Проведенные Соц-эк реформы,не только уничтожали феод-абсолютинские порядки,но и создавали условия для ускорения ПП. Псле революции решился аграрный вопрос и кажд крестиан получ по2га земли. В1799г.в результате 2й бурж революции к власти пришел Наполеон. Континентальная блокада проведенная во времена правления Наполеона1,имела целью подорвать могущество Англии и создать условия для развития пром Фр.Привела же она к тому что фр пром-ть осталась на многие годы без важнейших видов колониальн-ого сырья(хлопок). Несмотря на это Фр пром развивалась традиц были разв отрасли мануфактуры, котор спец-сь на пр-ве предм роскоши. Во Фр быстро росло строит-во шоссейных дорог и речных каналов,число пароходов. Обороты внеш торг выросли вдвое. Особ ПП во Фр:1.Для утрверждения капит строяво Фр понадобилосьсвыше 100лет и 3бурж революции 2.на протяжении17-18ст на тер-рии Фр велись войны.3.в отличии от Англии прав-во Фр уделяло большое внимание разв-ю финн системы(банковская). 4.концентрация пр-ва и К на самом низком ур среди стран запЕвропы. 5.Фр до 20ст оставалась агр страной а в городах проживало 20%насел. В целом ПП во Фр плотекал знач медленнее чем в Англ. Преоблад-е мелкого крестианск хоз-ва задерж разв-е крупной пром.Больш-во насел оставалось занятым с\х а дешевизна раб силы малоземельных крестьян тормоз внедр машин.
11.Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)
Головною рисою промислового перевороту в Німеччині, яка відрізняла її до 19 ст. була економічна та політична відсталість. У цій країні довше, ніж у інших країнах Західної Європи, збереглося панування феодальних відносин, феодальна політична роздробленість, тобто була відсутня єдина держава. Німеччина тривалий час була розмежована на багато незалежних, великих і малих держав. У середині країни існували митні податки, які дуже гальмували розвиток торгівлі і промисловості. Велику роль у підготовці промислового перевороту у Німеччині відіграла часткова ліквідація економічної роздробленості шляхом створення Митного союзу. Зростання мануфактурної промисловості, розвиток капіталізму в сільському господарстві, створення Митного союзу, посилення процесу початкового накопичення капіталу, можливість використання іноземної техніки прискорили початок промислового перевороту. Будуються перші залізниці. У 40-х роках під впливом Митного союзу масштаби залізничного будівництва зростають настільки, що за темпами приросту залізничної мережі вона випереджає в це десятиліття Францію та Англію. Але незважаючи на деяке пожвавлення промисловості, Німеччина продовжувала запишатись сільськогосподарською країною, а в промисловості переважали дрібні підприємства. Промисловий переворот розгорнувся по-справжньому у 50-ті р. й особливо у 60-70 p.p. 19 ст. Революція 1848 p. хоча і не ліквідувала остаточно феодальний режим, але в той же час сприяла створенню умов для капіталістичного розвитку Німеччини. Промисловий переворот у цей період проходив високими темпами, стрімко. На відміну від французької промисловості, механізація якої залежала значною мірою від постачання англійських машин, німецька індустріалізація проходила на основі вітчизняного машинобудування. Німецька промисловість почала розвиватись небаченими для XIX ст. темпами. Особливо швидко розвивалася важка промисловість. У Німеччині швидко розвивається воєнна промисловість. Створюється воєнно-промислова база. Розвиток залізничних шляхів надав нового значення географічному положенню Німеччини у Західній Європі. Усе сприяло зростанню питомої ваги перевезень залізницею. Німеччині стало зручно розвивати транзитну торгівлю з країнами Західної Європи. Завдяки високим темпам розвитку промисловості Німеччина на 1870 р. обійшла Францію з видобутку вугілля, виплавки чавуну, потужності парових двигунів, довжини залізничної колії та наблизилася у розмірі обороту зовнішньої торгівлі й перевищила її за потужністю важкої індустрії. Індустріалізація привела до докорінної перебудови німецької зовнішньої торгівлі. У другій половині XIX ст. в Німеччині на основі індустріалізації швидко розвивається капіталістичний кредит. Було створено мережу комерційних банків. Банки брали активну участь у заснуванні акціонерних компаній. Ліквідація кріпосного права у Німеччині відбувалась пізніше, ніж у розвинутих країнах Західної Європи, й мала затяжний характер. Воно було ліквідовано шляхом урядових реформ. Аграрна реформа дала поштовх розвиткові капіталістичного господарства у німецькому селі. Із обезземелених селян утворилася численна армія сільськогосподарських та промислових робітників. А викупні селянські платежі стали важливим джерелом капіталістичного накопичення в Німеччині. Інтенсивно розвивалася агрохімія, почали застосовуватись штучні добрива, використовувалися сільськогосподарські машини. Вирощувалися зернові, технічні культури. Німеччина вийшла на одне з перших місць у світі за кількістю збору картоплі та цукрового буряка. Розвиваються харчова промисловість -цукроваріння, виробництво крохмалю, спиртова промисловість.