- •1. Сутність зед
- •2. Право суб’єктів господарювання на здійснення зед.
- •4. Державне регулювання зед
- •5. Правові режими для іноземних суб’єктів господарської діяльності, які запроваджуються на території України
- •6. Органи державного регулювання зед та їх основні функції
- •7. Підприємство як головний суб’єкт зед
- •8.Специфіка зовнішнього та внутрішнього середовища зед
- •9.Різновиди фірм,що займаються зед.
- •11.Організаційно-функціональна структура зед підприємства.
- •12.Режим сприяння зед під-ва.
- •13.Фактори обмеження діяльності укр. Підприємств у зарубіжних ринках.
- •14. Відповідальність підприємств за порушення у сфері зед
- •19. Захист прав українських суб’єктів зед при недобросовісної конкуренції.
- •22. Роль торгово-промислових палат в Україні у сфері зед.
- •23.Роль організацій та об*єднань організацій роботодавців у сфері зед.
- •24.Зовнішньоторговельна модель зед підприємства.
- •25. Виробничо-інвестиційна модель зед підприємства.
- •26.Випадки запровадження режиму ліцензування у зед.
- •27.Види експортних (імпортних) ліцензій на здійснення зед.
- •28.Порядок видачі ліцензій на здійснення експортних (імпортних) операцій.
- •29. Ліцензування в Україні, здійснення резидентами майнових інвестицій за межі України.
- •30. Діяльністі спільних підприємств
- •32. Головні умови торгівлі іноземною валютою на мвру. До головних умов торгівлі іноземною валютою на мвру відносять:
- •35. Міжнародні повітряні перевезення.
- •36. Платіжні умови при здійсненні договору факторингу
- •37. Платіжні умови при здійсненні форфейтингових операцій
- •38.Кредитування суб’єктів зед
- •39.Валюта ціни та валюта платежу
- •40.Країна походження товару
- •41.Митний контроль.
- •42.Митне оформлення екс-імп.Операцій
- •50. Міжнародні автомобільні перевезення
- •51.Валютно-фінансові умови при здійсненні операцій з Давальницької сировини
- •52.Транспортне забезпечення зед
- •53. Валютно-фінансові умови за контрактом на поставку комплектного устаткування.
- •55. Валютно-фінансові умови на поставку комплектного устаткування.
- •54. Методи розрахунку винагороди консультанта при наданні інжинірингових послуг
- •55. Валютно-фінансові умови у ліцензійних угодах.
- •57.Загальні особливості механізму фінансування лізингу.
- •58.Платіжні умови при здійсненні фінансового лізингу.
- •59. Платіжні умови при здійсненні оперативного лізингу
- •60.Покупці іноземної валюти на міжбанк.Валютному ринку України
- •61.Операции на межбанковском валютном рынке Украины.
- •63. Митна вартість товарів, що експортуються з України.
- •64. Контрактна ціна.
- •65. Способи фіксації контрактних цін.
- •66. Індикативні ціни.
- •67. Види цінових знижок
- •68. Страхування у зед.
- •69.Захисні застереження у зовнішньоекономічних договорах.
- •71.Порядок установлення офіц.Курсу гривні.
- •72.Попередні операції, які здійснює підприємець до початку зед.
1. Сутність зед
ЗЕД-діяльність суб’єктів господарської діяльності, яка побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. ЗЕД спрямована на: 1)сприяння темпів вирівнювання темпів економічного розвитку; 2)порівнянність витрат виробн.-ва на нац. та світовому рівнях; 3)реалізацію переваг міжнар поділу праці, що сприяє зрост ефективності нац. ек-к. Функції:1. Організація та обслуг міжнар обміну природними ресурсами та результатами праці їх матеріальній та вартісній формах;2. Міжнар признач споживчої вартості продуктів між нар поділу праці;3. Організація грошового обігу. Практичне значення ЗЕД для країн полягає в можливості одержувати валютну виручку від експорту, підвищувати технічний рівень виробництва, виробляти конкурентоспроможну продукцію. У сучасних умовах ЗЕД являє собою систему ек-х відносин, які складаються при обміні ресурсами між країнами та їх економічними суб’єктами. Економічні відносини торкаються усіх аспектів ек-го життя держави: виробн-во, торгівлю, інвестиційну сферу та фінанси. ЗЕД залучає до себе 2 осн підсистеми: 1)зовнішньоторговельну діяльність; 2)міжнар виробн.-інвест діяльність.
Зовнішньоекономічна діяльність як вихід торговельних зв’язків за межі національних кордонів — це кон’юнктурний рівень. Такий стан зумовлений тим, що інтернаціоналізація охоплює лише сферу обігу. Підключення до системи господарських зв’язків на рівні товарного руху капіталу та обслуговуючих його валютно-кредитних відносин робить ту чи іншу країну цілком залежною від кон’юнктури світового ринку. ЗЕД торговельної спрямованості утворюється в традиційній формі на міжнаціональному стику переважно загального та часткового поділу праці. Міжнародна виробничо-інвестиційна діяльність — це стратегічний рівень тому, що ЗЕД у цьому випадку втілює генеральну тенденцію соціально динамічного процесу, має серйозний вплив на характер розвитку економіки, а також стандарти якості і критерій ефективності виробництва і використання ресурсів, стандарти якості життя, норм поведінки тощо. ЗЕД утворюється тут на підставі інтернаціоналізації, котра охоплює всі стадії відтворювального процесу, а також інформаційну, правову і соціально-культурну інфраструктуру. Підключення країни до системи світогосподарських зв’язків на рівні технологічного поділу праці в самому виробництві залучає її до єдиного світогосподарського простору, ядром якого і є виробничо-інвестиційна діяльність. Країна отримує прямий доступ до цілісного світового ринку товарів і капіталів, до нових технологій і сучасного менеджменту. Кожний рівень фіксує лише певну сторону господарського буття, певну грань відносин його елементів. Це так чи інакше виражається в можливих моделях зовнішньоекономічної діяльності. Ефективність господарської діяльності вітчизняних підприємців у рамках правової системи України визначається, насамперед, ступенем досконалості охоплення сфер регулювання і ліберальності її законодавства. Зовнішньоекономічна діяльність регулюється такими нормативними актами: Закон України “Про зовнішньоеко-номічну діяльність”, “Про порядок здійснен ня розрахунків в іноземній валюті”, “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”, “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”, “Про режим іно-земного інвестування”, “Про інвестиційну діяльність” та ін.