14.3. Кримінологічні проблеми проституції

Поняття "проституція" (від лат. ргозіііиііо — осквернення, збезчещення) означає продаж свого тіла для задоволення сек­суальних бажань. Вважається ще найстародавнішою профе­сією, бо не потребує великих здібностей і вміння. З давніх часів проституцію поділяють на жіночу й чоловічу. Розглянемо проблему жіночої проституції, що значно поширеніша й небез­печніша для суспільства.

Згідно із законодавством під проституцією розуміється сис­тематичне надання сексуальних послуг з метою отримання до­ходу (ст. 303 КК України).

У сучасному суспільстві проституція вважається амораль­ною поведінкою. Що ж до її визнання правопорушенням існу­ють різні погляди: від визнання її злочином (частина мусуль­манських країн) до дозволу при дотриманні певних правил зайняття проституцією (так звана регламентація). В Україні систематичне зайняття проституцією вважається злочином

(ст. 303 КК України).

Слід визнати, що проституція є одним з найтісніше пов'яза­них із злочинністю фонових явищ. Вони значною мірою зумов­люють одне одного. По-перше, проституцію як засіб наживи широко використовує злочинність, яка на її основі створює сис­тему сексбізнесу зі звідниками, утримувачами будинків розпус­ти, сутенерами й охоронцями. По-друге, проституток (повій) широко використовують як співучасниць крадії, грабіжники, вимагачі, шахраї. По-третє, повії й самі вчиняють багато злочи­нів, передусім крадіжок у клієнтів. По-четверте, для того щоб мати можливість платити повіям і їх господарям, скоюється ба­гато корисливих злочинів. По-п'яте, повії є найактивнішими поширювачами венеричних хвороб і СНІДу. По-шосте, прости­тутки часто самі стають потерпілими від корисливих і насильни­цьких злочинів або гинуть під впливом алкоголю чи наркотиків.

Проте основним негативним чинником поширення прости­туції є значне зниження моралі суспільства. А це означає, що суспільство погоджується з аморалізмом і це безпосередньо не­гативно впливає на підлітків і молодь. На жаль, нині спосте­рігається тенденція до збільшення кількості повій і підви­щення попиту на них, а наступальної боротьби з цим явищем достатньою мірою не ведеться.

Класифікують повій за категоріями (наприклад, за місцем "роботи", вартістю послуг):

• валютні (путани), які "працюють" у готелях, ресторанах, барах, театрах і мають стосунки з іноземцями за валюту (проте не гребують і "своїми"). Частина з них має вищу освіту, володіє іноземною мовою, має приємний зовнішній вигляд, як правило, усі "охоплені" сутенерами й рекети­рами;

• які "працюють" за кордоном; частина їх виїздить сама, а частину вивозять "організовано" постачальники "живого то­вару", іноді їх вивозять обманним шляхом. Для виявлення бажаючих злочинці використовують оголошення у пресі, рекламні щити тощо. "Організовані" повії за кордоном ді­ють під контролем "своїх" і місцевих сутенерів, "неоргані­зовані" — на власний ризик; • "за викликом", тобто які "працюють" під керівництвом "секс-бригади", яка поставляє їх у певне місце на замов­лення і "прикриває", тобто збирає платню, захищає від мордувань тощо. Перелічені категорії можна умовно зарахувати до вищих верств світу повій. Нижчими є повії вокзальні (місцеві й заїж­джі), які "промишляють" на автострадах, у кемпінгах (так звані плечові). На найнижчому щаблі перебувають вуличні повії, зде­більшого алкоголічки, наркоманки, тобто покидьки суспільства.

У сучасних умовах на шлях проституції жінки стають з різних причин. Іноді до цього жінок штовхає скрутне матері­альне становище (матері-одиначки з малим заробітком, через тяжку хворобу когось із членів незаможної родини тощо). Ві­домі випадки примусу з боку злочинців. Але навіть за умов сьогодення не ці чинники зумовлюють проституцію як соці­альне явище.

Рівень проституції, яка, як і злочинність, є постійним супу­тником цивілізації, багато в чому залежить від морального ста­ну суспільства. Це спотворені погляди на поняття честі, гіднос­ті, на ставлення суспільства до себе і своєї "професії", коли для жінки стає привабливішим заробляння грошей у такий спосіб. Значну частину повій їх спосіб життя засмоктує й робить пси­хічно залежними так само, як алкоголь або наркотики.

Звичайно, проституцію стимулюють також розшарування суспільства, поява чоловіків, які здатні витратити на повій ве­ликі гроші; недостатня боротьба з цим явищем правоохоронних органів; можливість для повії дивитись на жінок, які чесно працюють, як на людей жалюгідних, не здатних "проявити" себе у вирі життя.