3.2. Сутність і етапи (процедура) кримінологічного дослідження

Основне завдання кримінологічного дослідження полягає в отриманні репрезентативного (представницького) за обся­гом, глибокого за інформаційним змістом матеріалу, який ґрун­тується не лише на фіксації кримінологічно значущих ознак, ай на виявленні глибоких системних зв'язків між ними.

Наукове дослідження у кримінології є процесом отримання нових знань про злочинність, її причини, умови, що сприяють їй, особу злочинця з метою розробки й реалізації заходів, спря­мованих на підвищення ефективності діяльності, пов'язаної з попередженням злочинних проявів.

Як і в будь-якому науковому дослідженні, у процесі вивчен­ня злочинності важливе значення має визначення мети й зав­дання дослідження.

Після визначення мети, яка формує загальну спрямованість дослідження, визначають його завдання, в яких ця загальна спрямованість дістає предметного уточнення.

Вирізняють три основних завдання кримінологічного до­слідження. Перше полягає у вивченні кількісних та якісних показників злочинності (стан, рівень, структура, динамі­ка, характер, географія злочинності). Розв'язання першого завдання уможливлює розв'язання другого — вивчення при­чин злочинності. Третє завдання полягає в дослідженні систе­ми здійснюваних у боротьбі зі злочинністю заходів з метою встановлення ефективності діяльності правоохоронних орга­нів у сфері попередження злочинів, виправлення та ресоціалі-зації злочинців.

Наукове дослідження у кримінології виконує чотири основні функції:

• описову;

• пояснювальну;

• прогностичну;

• регулятивну.

Описова функція передбачає повну і об'єктивну фіксацію ха­рактеристик об'єктів дослідження й існуючих між ними зв'яз­ків та відносин.

Пояснювальна функція полягає в теоретичному аналізі при-чинно-наслідкових зв'язків, виявленні закономірностей виник­нення, розвитку та функціонування досліджуваних явищ зло­чинності.

Прогностична функція — це наукове прогнозування розвит­ку явищ злочинності в майбутньому, визначення тенденцій і закономірностей цього розвитку.

Регулятивна функція полягає в розробці та реалізації реко­мендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики боротьби зі злочинністю на підставі конкретного емпіричного матеріалу, отриманого при здійсненні кримінологічного дослідження.

У вивченні злочинності беруть участь об'єкти й суб'єкти кримінологічного дослідження.

Об'єктами кримінологічного дослідження вважають такі, які вивчають у процесі кримінологічного дослідження. До най-загальніших об'єктів кримінологічних досліджень належать злочинність, особа злочинця, причини й умови вчинення зло­чинів, заходи, які вживають державні та громадські органи щодо запобігання злочинам.

До суб'єктів кримінологічного дослідження належать нау­ковці й практичні працівники правоохоронних та інших орга­нів, установ і організацій, що здійснюють кримінологічні дослі­дження.

Процедура кримінологічного дослідження означає послі­довність дій дослідження або колективу дослідників, певні етапи (стадії) процесу кримінологічного вивчення проблем злочин­ності, яких необхідно дотримуватися для того, щоб якнайефек­тивніше виконати завдання дослідження і досягти його мети.

Загалом процедура кримінологічного дослідження зводиться до таких етапів (стадій):

• підготовчий — визначення і вивчення проблеми, ознайом­лення з літературними джерелами тематики, визначення наукової гіпотези і напряму дослідження;

• розробка програми (проекту) дослідження, що складаєть­ся з методологічного та процедурного розділів. У першому визначають мету й завдання дослідження, об'єкт і предме­ти дослідження, уточнюють основні поняття, якими оперу­ватимуть, а також джерела інформації з проблеми, що вивчається. Другий розділ охоплює загальний план до­слідження, опис конкретних методів (методики), які ви­користовуватимуться для збирання інформації та її аналі­зу, можливих висновків, рекомендацій, поетапний план і терміни дослідження, склад учасників, матеріально-тех­нічне забезпечення;

• визначення емпіричних об'єктів дослідження;

• розробка методики конкретного дослідження;

• апробація методик (пілотаж) і їх доопрацювання;

• збирання первинної інформації;

• кількісна та логічна обробка отриманих даних;

• інтерпретація результатів, обґрунтування висновків, ре­комендацій і пропозицій.