- •Основи електроніки та мікросхемотехніки
- •2.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1. Електронно-дірковий перехід та його властивості.
- •1.1. Електричні властивості напівпровідників
- •1.2. Носії заряду в напівпровіднику.
- •1.3. Електронно-дирочний перехід
- •2. Напівпровідникові діоди.
- •2.1. Класифікація напівпровідникових діодів
- •2.2. Параметричні стабілізатори
- •3. Біполярні транзистори
- •3.1 Побудова та принцип дії
- •3.2 Схеми включення біполярних транзисторів
- •3.3 Статичні характеристики біполярних транзисторів
- •3.4. Характеристики транзистора, включеного по схемі зб
- •3.5. Характеристики транзистора, включеного по схемі зе
- •3.6. Основні параметри
- •3.7. Режими роботи біполярних транзисторів
- •3.8. Область застосування
- •3.9. Простий підсилювальний каскад на біполярному транзисторі
- •3.10. Розрахунок електричних ланцюгів з біполярними транзисторами
- •4. Польові транзистори
- •4.1. Побудова та основні види польових транзисторів
- •4.2. Резисторний каскад із спільним витоком
- •4.3. Резисторний каскад із спільним затвором
- •4.4. Резисторний каскад із спільним стоком
- •5. Підсилювальні каскади
- •5.2. Класифікація підсилювальних пристроїв
- •5.3. Технічні показники підсилювачів
- •5.6. Амплітудно-частотна, фазочастотна і перехідна характеристики
- •5.7. Спотворення підсилювача
- •5.8. Основні визначення зворотного зв'язку
- •6. Операційні підсилювачі.
- •6.1. Параметри і характеристики операційних підсилювачів
- •6.2.Характеристики операційного підсилювача
- •6.3. Функціональні пристрої на операційних підсилювачах
- •6.3.1. Інвертуючий підсилювач
- •6.3.2. Неінвертуючий підсилювач.
- •7. Аналогові логічні елементи
- •7.1. Основні теоретичні відомості
- •8. Фільтри
- •8.1. Загальні відомості про електричні фільтри
- •8.2. Активні фільтри
- •8.2.1. Компаратор. Тригер Шмітта
- •9. Диференціатори
- •10. Інтегратор
- •Контрольні запитання для перевірки знань та вмінь модуля 1
- •Основна рекомендована лiтература
- •Додаткова література
3.6. Основні параметри
Для аналізу і розрахунку ланцюгів з біполярними транзисторами використовують так звані h – параметри транзистора, включеного по схемі ЗЕ.
Електричний стан транзистора, включеного по схемі ЗЕ, характеризується величинами IБ, UБЭ, IК, UКЭ.
У систему h -параметрів входять наступні величини:
1. Вхідний опір
при . (3.4)
є опіром транзистора змінного вхідного струму при якому є замикання на виході, тобто за відсутності вихідної змінної напруги.
2. Коефіцієнт зворотного зв'язку по напрузі
при . (3.5)
показує, яка частка вхідної змінної напруги передається на вхід транзистора унаслідок зворотнього зв'язку в нім.
3. Коефіцієнт підсилення по струму (коефіцієнт передачі струму):
при . (3.6)
показує посилення змінного струму транзистором в режимі роботи без навантаження.
4. Вихідна провідність:
h22 = I2/U2 при I1 = const. (3.7)
є провідністю для змінного струму між вихідними затисками транзистора.
Вихідний опір Rвих = 1/h22.
Для схеми із загальним емітером справедливі наступні рівняння:
(3.8)
де
Для запобігання перегріву колекторного переходу необхідно, щоб потужність, що виділяється на ньому при проходженні колекторного струму, не перевищувала деякої максимальної величини:
(3.9)
Крім того, існують обмеження по колекторній напрузі:
і колекторному струму:
3.7. Режими роботи біполярних транзисторів
Транзистор може працювати в чотирьох режимах залежно від напруги на його переходах. При роботі в активному режимі на емітерному переході напруга пряма, а на колекторному – зворотне.
Режим відсічення, або замикання, досягається подачею зворотної напруги на обидва переходи (обидва р-n- переходу закриті).
Якщо ж на обох переходах напруга пряма (обидва р-n- переходу відкриті), то транзистор працює в режимі насичення.
У режимі відсічення і режимі насичення управління транзистором майже відсутнє. У активному режимі таке управління здійснюється найефективніше, причому транзистор може виконувати функції активного елементу електричної схеми (посилення, генерування і тому подібне).
3.8. Область застосування
Біполярні транзистори є напівпровідниковими приладами універсального призначення і широко застосовуються в різних підсилювачах, генераторах, в імпульсних і ключових пристроях.
3.9. Простий підсилювальний каскад на біполярному транзисторі
Найбільше застосування знаходить схема включення транзистора по схемі із загальним емітером (рис. 3.7)
Основними елементами схеми є джерело живлення Ек, керований елемент – транзистор VT і резистор Rк. Ці елементи утворюють головний (вихідний) ланцюг підсилювального каскаду, в якому за рахунок протікання керованого струму створюється посилена змінна напруга на виході схеми.
Решта елементів виконує допоміжну роль. Конденсатор Ср є розділовим. За відсутності цього конденсатора в ланцюзі джерела вхідного сигналу створювався б постійний струм від джерела живлення Ек.
Рис.3.7. Схема простого підсилювального каскаду на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
Резистор RБ, включений в ланцюг бази, забезпечує роботу транзистора в режимі спокою, тобто у відсутність вхідного сигналу. Режим спокою забезпечується струмом бази спокою IБ Ек/rб.
За допомогою резистора Rк створюється вихідна напруга, тобто Rк виконує функцію створення напруги, що змінюється, у вихідному ланцюзі за рахунок протікання в ній струму, керованого по ланцюгу бази.
Для колекторного ланцюга підсилювального каскаду можна записати наступне рівняння електричного стану:
Еk = Ukэ + IkRk, (3.10)
тобто сума падіння напруги на резисторі Rк і напруга колектор-емітер Uке транзистора завжди дорівнює постійній величині – ЕРС джерела живлення Ек.
Процес посилення ґрунтується на перетворенні енергії джерела постійної напруги Ек в енергію змінної напруги у вихідному ланцюзі за рахунок зміни опору керованого елементу (транзистора) згідно із законом, що задається вхідним сигналом.
При подачі на вхід підсилювального каскаду змінної напруги Uвх в базовому ланцюзі транзистора створюється змінна складова струму IБ, а значить струм бази змінюватиметься. Зміна струму бази приводить до зміни значення струму колектора (IК = IБ), а значить, до зміни значень напруги на опорі Rк і Uкэ. Підсилювальні здібності обумовлені тим, що зміна значень струму колектора в раз більша, ніж струму бази.