Висновки

Ліси України мають важливе значення як компонент біосфери, що виконує різноманітні захисні та соціальні функції. Не раціональне використовування, техногенне навантаження, а також великі лісові пожежі 1996-2009 років, привели до зменшення площ хвойних масивів, різкому погіршенню їх санітарного стану. Таким чином, в даний час специфіка функціонування лісів К.-Дніпровського району, визначається, з одного боку, природними механізмами, що склалися, з іншого боку тривалою інтенсивною дією антропогенних чинників, а саме ТЕС. Оскільки, одною з основних причин деградації лісових насаджень в умовах поширюючого аеротехногенного забруднення, є порушення їх живлення.

В цілях поліпшення якості лісів, необхідно вести роботу:

- необхідно поліпшити санітарний стан лісів;

- упроваджувати досягнення науки і техніки щодо поліпшення екологічної

рівноваги в лісових екосистемах;

- підсаджувати види дерев в лісові масиви нашого регіону, які добре ростуть при

рН ґрунту більше 7 ( лужне середовище);

- регулярно проводити моніторингові дослідження щодо оцінки хімічного

забруднення навколишнього середовища;

- вести моніторингові спостереження щодо попередження не бажаних

антропогенних впливів на лісові екосистеми;

- здійснювати реабілітацію лісів від хімічного забруднення;

- удосконалити нормативи плати за використання лісових ресурсів і розмірів

платежів за шкоду, заподіяну лісам техногенним забрудненням.

Список використаних джерел

1. АЕС і ТЕС : порівняємо чесно // Енергоатом, 2003, №3

2.Аринушкіна О.В. Рекомендації по хімічному аналізу ґрунтів. М.: МГУ, 1970 – 487с.

3.Барбашов С.В., Зібницький Р.Г., Шимчев С.А. Світ ядерної енергії – Запоріжжя.

4.Вплив техногенного навантаження на навколишнє середовище // Енергоінформ, 2004, №4.

5. Головко Т.К., Добрих О. В. // Фізіологія рослин – 1993 - Т.40 - Вип. 2 - 61-65с.

6. Карпачевський Л. О. Динаміка властивостей ґрунту / Л. О. Карпачевський – М. : ГЕОС, 1997 – 170 с.

7. Лісова енциклопедія: В 2-х т. / Гол. ред. Воробьйов Г.І.; Ред. кол.: Анучин Н.О.,

Н. П. Чернобровкіна.

8. Литвинова Л.С., Жиренко О.Е. Морально-екологічне виховання школярів - М., 2005- 208 с.

9. Маценко Г. Все про ліс. Які вони дерева України // Магістраль – 1997 - №42-43, спец.випуск.

10. Мошкіна Е.В. Вміст вільних амінокислот в ґрунтах хвойних лісів // Вісник МГУЛ. Лісовий вісник – 2008 - №4 (61) - с. 17-21.

11. Програма моніторингу довкілля Запорізької області - Запоріжжя,- 2001-с.181.

12. Романова А.К., Кузнецова Л.Г., Головіна Е.В. Азотний стрес (надлишок азоту) та фотосинтез вищих рослин // Азотне и карбонове живлення рослин та їх зв'язок при фотосинтезі. Зб. наук. праць .- Пущино -1987 - с. 39-57.

13.Стандартні методики аналізу ґрунту

14. Ресурси Інтернет www.xserver.ru/medic/004/02/

Додаток 1

Запорізька атомна електростанція ( ЗАЕС) та теплова електростанція (ТЕС)

Додаток 2

Запорізька АЕС і ТЕС – основні об’єкти техногенного навантаження

Запорізька АЕС тільки за 22 роки попередила викиди:

192036000 т - СО₂

27000 т - SO₂

133000 т - NO

9454000 т - золи

12000 т - токсичних важких металів

Дозволила заощадити :

82216000 т вугілля або

54279000 т нафти або

42704392000м³ природного газу

Загальна характеристика відходів

Характеристика	АЕС	ТЕС
паливо	75 - 80 т	2,6 млн. т
відходи	35 т високоактивні	6,5 млн. т - CO2
	310 т середньоактивні	900 т - SO2
	460 т низькоактивні	4500 т - NO
		320000 т - золи

Порівняльні дані екологічного забруднення атмосфери ядерними та тепловими енергоблоками

Використання палива та викиди у рік	вугільна	мазутна	газова	АЕС
Використання палива, т	3,9*10	2,2*10	2,6*10	22
Використання кисню, м^3	5,5*10	3,4*10	4,4*10	нема
Газові викиди, т	-	6*10	2*10	нема
Окись вуглецю, т	10*10	84000	нема	нема
Окиси сірки, т	124000	22000	24000	нема
Окиси азоту, т	34000	-	-	-
Викиди попілу і сажі, т	7300	1300	нема	нема
Канцерогенні речовини,т	0,012	1300	нема	нема
П’ятиокис ванадія, т	37	550	нема	нема
Тверді відходи, т	80000	нема	нема	нема

Додаток 3

Відвідування Кам’янського лісового господарства

Додаток 4

Ураженні ділянки хвої

Додаток 5

Вибір ділянки для проведення спостереження

Додаток 6

Визначення ступеня деградації лісового фітоценозу по стану деревних рослин

Бал	Характеристика стану дерев
1	Здорові дерева без зовнішніх ознак пошкодження, величина приросту відповідає норм
2	Послабленні дерева: крона слабкоажурна, окремі гілки засохлі; листя та хвоя часто з жовтим відтінком; у хвойних дерев на стволі сильні самопотіки та відмирання кори на окремих ділянках
3	Сильно послаблені дерева: крона проріджена, із значним засиханням гілок, вершина суха; листя світло-зелене, хвоя з бурим відтінком та тримається 1-2 роки; листя маленькі, але бувають збільшені; приріст зменшений або відсутній; самопотік сильний; великі ділянки кори відмерлі
4	Засихаючі дерева: засихання гілок по всій кроні; листя дрібні недорозвинені, блідо-зелені з жовтим відтінком; відмічається ранній листопад; хвоя пошкоджена на 60 % від загальної кількості; приріст відсутній; на стволах ознаки заселення короїдами та другими шкідниками
5	Сухі дерева: крона суха; листя відсутнє, хвоя жовта або бура (осипається або осипалась); кора на деревах відламується або повністю відпала; стволи заселені ксилофагами (споживачами деревини)

Додаток 7

Таблиця 1.3.1

Визначення ступеня деградації лісового фітоцинозу по стану деревних рослин

Рік спостереження	Район проведення дослідження	Види дерев	Кількість дерев	Стан дерев в балах	Коефіцієнт стану виду
24.09.2008	Лісонасадження (100-200м від відстійника ТЕС)	1.Сосна звичайна	9	2,2,1,2,3,21,2,2	1,88
		2.Тополь	4	2,2,1,2	1,75
	Лісонасадження (2000м від відстійника ТЕС)	1.Сосна звичайна	10	2,1,1,2,1,2, 2,1,2,2	1,6
		2.Тополь	5	2,1,2,2,1	1,6
	Кам’янський лісовий масив	1.Сосна звичайна	10	1,1,1,3,2,11,1,2,2	1,5
		2.Тополь	6	1,1,2,1,2,1	1,33
01.10.2009	Лісонасадження (100-200м від відстійника ТЕС)	1.Сосна звичайна	8	2,2,1,2,3,22,2	2,0
		2.Тополь	4	2,2,1,2	1,75
	Лісонасадження (2000м від відстійника ТЕС)	1.Сосна звичайна	10	2,2,1,2,1,2, 2,1,2,2	1,7
		2.Тополь	5	2,1,2,2,1	1,6
	Кам’янський лісовий масив	1.Сосна звичайна	10	1,1,1,3,2,12,1,2,2	1,6
		2.Тополь	6	1,1,2,1,2,1	1,33

Рис.1.3.1 Коефіцієнт стану лісових насаджень

Додаток 8

Таблиця 2.1.1

Залежність кислотності ґрунту від рН

рН	Ступінь кислотності ґрунтів
< 4,5	Дуже кислі ґрунти
4,5 – 5,0	Середньо кислі ґрунти
5,1 – 5,5	Слабкокислі ґрунти
5,6 – 6,0	Близькі до нейтрального
6,1 – 7,0	Нейтральні ґрунти
> 7,1	Лужні ґрунти

Таблиця 2.1.2

Результати обстежень

Райони, де було взято зразки для аналізу	рН
Лісонасадження (100 – 200 м від відстійника ТЄС)	7,78
Лісонасадження (2000 м від відстійника ТЄС)	7,6
Кам`янський лісовий масив	7,55

Додаток 9

Проведення дослідження на визначення рН ґрунту

в еколого - хімічній лабораторії

Додаток 10

Проведення дослідження на визначення нітратного азоту в ґрунті

Додаток 11

Визначення нітратів іонометрічним методом

ГОСТ 26951-86

1. Метод відбору проб.

1.1. Зразки ґрунту аналізують, але не більше ніж через 5 годин після їх відбору.

1.2. Зразки подрібнюють, пропускають через сито з круглими отворами діаметрам 1-2мм, висипають на рівну поверхню, розподіляють шаром не більше 1см.

2. Апаратура.

Іономер або pH-метр мілівольтметр.

3. Підготовка до аналізу.

3.1. Приготування розчину алюмокалієвих квасців (Al₂(SO₄)*K₂SO₄*24H₂O) з масовою часткою 1%. Готують з розрахунку 10г алюмокалієвих квасців

на 1000 см³ розчину.

3.2. Приготування розчинів порівняння.

3.2.1. Приготування розчину концентрації С(NO₃-) = 0,1 моль/дм³ (pСNO₃ = 1).

10,11г азотнокислого калію, висушеного до постійної маси при температурі (105 ± 5)°C, поміщають в мірну колбу місткістю 1000 дм³ і розчиняють в екстрагуючому розчині, доводячи об'єм до мітки.

3.2.2. Приготування розчину концентрації С(NO₃-) = 0,01 моль/дм³ (pСNO₃ = 2).

Готують 10-кратним розчиненням розчину, приготованого згідно п. 3.2.1 екстрагуючим розчином в день проведення аналізу.

3.2.3. Приготування розчину концентрації С(NO₃-) = 0,001 моль/дм³ (pСNO₃ = 3).

Готують 10-кратним розчиненням розчину, приготованого по п. 3.2.2 екстрагуючим розчином в день проведення аналізу.

3.2.4. Приготування розчину концентрації С(NO₃-)=0,0001 моль/дм³ (pСNO₃ = 4). Готують 10-кратним розчиненням розчину, приготованого по п. 3.2.3 екстрагуючим розчином.

3.3. Приготування при електродного розчину.

10,11г азотнокислого калію і 0,37г хлористого калію, поміщають в мірну колбу місткістю 1000 см³ і розчиняють у дистильованій воді, доводячи об'єм до мітки.

4. Проведення аналізу.

4.1. Зразки ґрунту масою 20,0г зважують і поміщають в конічні колби. До проб підливають по 50 см³ екстрагуючого розчину. Отримані суспензії використовують для визначення нітратів.

4.2. Визначення нітратів.

Перед вимірюванням нітратний іоноселективний електрод ретельно обполіскують дистильованою водою, і витримують протягом 10 хв. При безпосередньому визначенні pСNO₃ прилад настроюють по розчинах порівняння з pСNO₃ рівними 4 і 2, використовуючи для контролю розчин з pСNO₃ рівним 3. Після градуювання приладу електроди, ретельно обполіскують водою, промокають фільтрувальним папером і приступають до визначення нітратів в суспензіях. Перед вимірюваннями суспензії збовтують. Електродну пару занурюють в суспензію і прочитують показання приладу не раніше, чим через 1 хв. після припинення помітного дрейфу показань приладу. Настройку приладу перевіряють розчинами порівняння не менше трьох разів протягом дня, використовуючи кожного разу свіжі порції розчинів порівняння. Температура аналізованих витяжок і розчинів порівняння повинна бути однаковою.

5. Обробка результатів.

5.1. При безпосередньому вимірюванні pСNO₃ масову частку нітратного азоту в ґрунті в мільйонних долях визначають за допомогою таблиці перерахунку по величині рCHO₃.

Перерахунок pСNO₃ в масову частку азоту нітратів в ґрунті, млн^-1

(міліграм на 1кг ґрунту)

рСNO3	Соті долі pСNO3
	0,00	0,01	0,02	0,03	0,04	0,05	0,06	0,07	0,08	0,09
2,5	109	107	105	102	100	97,7	95,5	93,3	91,2	89,1
2,6	87,1	85,1	83,2	81,3	79,4	77,6	75,9	74,1	72,4	70,8
2,7	69,2	67,6	66,1	64,6	63,1	61,7	60,3	58,9	57,5	56,2
2,8	55,0	53,7	52,5	51,3	50,1	49,0	47,9	46,8	45,7	44,7
2,9	43,6	42,7	41,7	40,7	39,8	38,9	38,0	37,2	36,3	35,5
3,0	34,7	33,9	33,1	32,4	31,6	30,9	30,2	29,5	28,8	28,2
3,1	27,5	26,9	26,3	25,7	25,1	24,6	24,0	23,4	22,9	22,4
3,2	21,9	21,4	20,9	20,4	20,0	19,5	19,1	18,6	18,2	17,8
3,3	17,4	17,0	16,6	16,2	15,9	15,5	15,1	14,8	14,5	14,1
3,4	13,8	13,5	13,2	12,9	12,6	12,3	12,0	11,8	11.6	11,2
3,5	11,0	10,7	10,5	10,2	10,0	9,80	9,60	9,30	9,10	8,90
3,6	8,70	8,50	8,30	8,10	7,90	7,80	7,60	7,40	7,20	7,10
3,7	6,90	6,80	6,60	6,50	6,30	6,20	6,00	5,90	5,80	5,60
3,8	5,50	5,40	5,20	5,10	5,00	4,90	4,80	4,70	4,60	4,50
3,9	4,40	4,30	4,20	4,10	4,00	3,90	3,80	3,70	3,60	3,50
4,0	3,50	3,40	3,30	3,20	3,20	3,10	3,00	3,00	2,90	2,80

5.2. При вимірюванні в мілівольтах за наслідками визначення ЕДС в розчинах порівняння будуть градуйований графік в лінійному масштабі. По осі абсцис відкладають значення pСNO₃ розчинів порівняння, а по осі ординат – відповідні ним показання приладу (мВ). По градуйованому графіку визначають значення pСNO₃ аналізованих суспензій. Масову частку нітратів в мільйонних долях в ґрунті визначають по величині pСNO₃ за допомогою таблиці.

При побудові градуйованого графіка масштаб вибирають такий, щоб довжина осі абсцис була рівна 20см, а осі ординат – 15-20см. Побудову градуйованого графіка проводять за результатами одиничних визначень.

5.3. За результат аналізу приймають значення одиничного визначення. Результат аналізу виражають в мільйонних долях (міліграм на 1кг ґрунту) з округленням до першого десяткового знаку.

Додаток 12

Проведення дослідження щодо визначення амонійного азоту в ґрунті

Додаток 13

Визначення амонійного азоту по методу Цикао

ГОСТ 269

Апаратура.

Для проведення аналізу застосовують фотоелектроколориметр.

1. Підготовка до аналізу.

1.1. Приготування запасного забарвлюючого розчину.

56,7г саліциловокислого натрію, 16,7г виннокислого калію-натрію і 26,7г гідроокису натрію – поміщають в стакан з термостійкого скла місткістю 1000 см³, розчиняють в 700 см³ дистильованої води і кип’ятять протягом 20 хв. для видалення аміаку. Після охолоджування розчин переносять в мірну колбу місткістю 1000 см³, додають 0,4г нітропрусидного натрію і після повного розчинення доводять водою об’єм розчину до мітки.

1.2. Приготування робочого забарвлюючого розчину.

Запасний забарвлюючий розчин розбавляють водою у співвідношенні 1:9і розчиняють в нім трилон Б з розрахунку 2г на 1000 см³ розчину.

1.3. Приготування розчину сіркуватистокислого натрію в концентрації з (Na₂S₂O_3*5Н₂O) = 0,1 моль/дм³ (0,1 н.)

1.4. Приготування запасного розчину гіпохлорита натрію.

150г хлорного вапняку зважують, поміщають в хімічний стакан місткістю 1000 см³, добавляють 250 см³ води і перемішують.

150г вуглекислого натрію зважують, поміщають в хімічний стакан місткістю 500 см³ і розчиняють в 250 см³ води. Розчин вуглекислого натрію вливають в розчин хлорного вапна при безперервному перемішуванні. Отриману суміш залишають на 1-2 доби для відстоювання, потім над осадочну рідину зливають і фільтрують.

Концентрацію активного хлору в розчині гіпохлорита натрію встановлюють титруванням.

1.5. Приготування розчину гіпохлорита натрію з масовою часткою 0,125 %.

1.6. Приготування розчину амонійного азоту масовою концентрацією 0,25 %.

0,955г хлористого амонію зважують і поміщають в мірну колбу місткістю 1000 см³, розчиняють в розчині хлористого калію в концентрації 1 моль/дм³ доводячи об’єм до мітки.

1.7. Приготування розчинів порівняння.

У мірні колби (250 см³) поміщають вказані в таблиці об’єми розчину і доводять об’єми до міток розчином хлористого калію в концентрації 1 моль/дм³.

Характеристика розчину	1	2	3	4	5	6	7	8
Об’єм розчину 50,0см^3		0,4	0,8	1,6	2,4	3,2	4,0	4,8
Об’єм розчину, приготований по п. 1.6	0	2	4	8	12	16	20	24
Концентрація азоту амонію у розчині порівняння, мг/дм^3	0	2	4	8	12	16	20	24
Концентрація азоту амонію У перерахунку на масову частку в ґрунті, млн^-1	0	5	10	20	30	40	50	60

Розчини порівняння використовують для градуювання фотоектроколориметра в день проведення аналізу. Фарбування розчинів порівняння проводять аналогічно фарбуванню аналізованих витяжок і одночасно з ними.

2. Проведення аналізу.

2.1. Приготування витяжки з ґрунту.

Для аналізу використовують фільтрати витяжок, приготованих по ГОСТ 26483-85.

2.2. Визначення амонію.

У технологічні ємності або конічні колби відбирають по 2 см³ фільтратів і розчинів порівняння, додають по 40 см³ робочого забарвлюючого розчину, потім по 2 см³ розчину гіпохлорита натрію з масовою часткою 0,125 %. Розчини перемішують після кожного дозування. Забарвлені розчини не раніше чим через 1 годину і не пізніше ніж через 2,5 години після додавання розчину гіпохлориту натрію фотометрують.

3.Обробка результатів.

3.1. За наслідками фотометрування розчинів порівняння будують градуйований графік. По осі абсцис відкладають концентрації азоту амонію в розчинах порівняння в перерахунку на масову частку в ґрунті, а по осі ординат – відповідні показники фотоелектроколориметра.

Масову частку азоту амонію в аналізованому ґрунті визначають безпосередньо по градуйованому графіку. За результат аналізу приймають значення одиничного визначення амонію. Результат аналізу виражають в мільйонних долях (млн^-1) з округленням до першого десяткового знаку.