8 Дивізійна структура

Дивізійна структура управління передбачає поділ підприємства на окремі секції (дивізії), кожна з яких займається виготовленням окремих видів продукції, часто абсолютно різнорідних. Тобто, підприємство поділяється на частини-дрібніші підприємства. Як правило, такий поділ існує на великих фірмах, які, наприклад, можуть виготовляти автомобілі й комп’ютери. У цих умовах кожне утворене підприємство несе власну відповідальність за прибуток, виробництво й реалізацію своєї продукції тощо.

Структурування в таких організаціях відбувається не за функціональною, а за об’єктною (предметною) ознакою.

Дивізійна структура зумовлює децентралізацію процесів прийняття рішень, обов’язки і відповідальність делегуються на рівні керівників окремими підрозділами. Ці менеджери можуть повноцінно враховувати специфіку в організації виробництва і збуту продукції в кожному підрозділі, причому сфера контролю звужується порівняно із функціональними структурами.

Рис. – Дивізійна структура управління

				Генеральний директор
Керівники				виробничих					служб
А			Б						В
	Функціональні					підрозділи

або

Керівник організації

Секція А

Секція Б

Функціональний керівник 1А

Функціональний керівник 2А

Функціональний керівник 1Б

Функціональний керівник 2Б

виробництво

реалізація

виробництво

реалізація

виконавці

виконавці

Позитивні якості:

• більш міцний зв'язок виробництва із споживачами, прискорена реакція на зміни в зовнішньому середовищі;

• поліпшення координації робіт у підрозділах унаслідок підпорядкування одній особі;

• виникнення в підрозділах конкурентних переваг малих фірм.

Недоліки:

• зростання ієрархічності, вертикалі управління;

• дублювання функцій управління на різних рівнях приводить до зростання витрат на утримання управлінського апарату;

• дублювання робіт для різних підрозділів.