3. Структура розрахунково-графічної роботи

Робота повинна містити титульний лист, зміст, вступ, теоретичне обґрунтування виконання статистичного методу дослідження, основну частину, висновки та пропозицій, список використаної літератури, додатки.

Титульний лист вважається першою сторінкою і оформлюється згідно встановлених вимог вищої школи (додаток 1).

Завдання на розрахунково-графічну роботу розміщують після титульної сторінки , затверджене керівником роботи.

Зміст подають на третій сторінці, яка містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та параграфів.

Вступ має розкрити суть та стан вивчення теми, необхідність проведення дослідження. У вступі подають актуальність теми, формують мету та завдання дослідження, предмет дослідження, методи дослідження, теоретичну та методологічну базу дослідження. Обсяг вступу не повинен перевищувати 2-х сторінок.

Теоретичне обґрунтування виконання завдання. Студенти повинні вміти скласти кормовий баланс із врахуванням структури поголів'я. Для цього необхідно охарактеризувати суть та призначення, структуру кормових площ. Представити визначення та основні терміни по темі, порядок розрахунку загальних показників. Обсяг розділу не більше 4-5 сторінок.

Основна частина роботи - це розрахунково-графічна частина має назву відповідно до індивідуального завдання.

Назва розділу виступає назвою розрахунково-графічної роботи, яку зазначають на титульній сторінці роботи. Даний розділ виконується на основі індивідуальних завдань для кожного студента

Розділ висновки та пропозиції оформлюють стисло та лаконічно. Розкривають результати використаного статистичного методу. Вказують конкретні пропозиції по темі дослідження

Список використаних джерел розміщують в алфавітному порядку за прізвищами авторів. Бібліографічний опис літературних джерел складають у відповідності до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

В додатках обов'язково наводять вихідні дані до виконання розрахунково-графічного завдання, розрахункові таблиці, ілюстрації допоміжного характеру.

Приклад структури розрахунково-графічної роботи:

Зміст

стор.

Вступ

1. Теоретичне обґрунтування виконання завдання

2. Розрахунок площ посіву кормових культур та потреба в насіннєвому матеріалі

3. Аналіз ефективності зеленого конвеєра Висновки і пропозиції

Список використаних джерел Додатки

4. Послідовність виконання розрахунково-графічної

РОБОТИ

Обсяг розрахунково-графічної роботи повинен досягати не більше 20 сторінок комп'ютерного тексту. Роботу рекомендується виконувати у такій послідовності:

1. З'ясувати завдання та основний зміст роботи, скласти детальний план та вивчити літературу по даному методу дослідження.

2. Розробити макети таблиць використовуючи наведену схему показників згідно індивідуальних завдань.

3. Розрахувати узагальнені показники, заповнити таблиці та побудувати графіки.

4. Розробити пропозиції по обраній теми.

5. Проаналізувати отримані показники, сформулювати висновки та пропозиції.

Другий розділ "Розрахунково-графічна частина" виконують на основі індивідуальних завдань згідно наведеного плану у такій послідовності.

Наприклад,

Розрахунок площ посіву кормових культур та потреба в насіннєвому матеріалі

1. Планування виробництва кормів згідно запланованої кількості тваринницької продукції

2. Розрахунок потреби в кормах (концентрованих, грубих, соковитих, зелених)

3. Розрахунок площі посіву кормових культур

4. Порядок розрахунку потреби у насінні кормових культур

Під кормовою базою розуміють склад, кількість і якість кормових ресурсів, систему їх виробництва, заготівлі, зберігання і використання.

Для виробництва продукції тваринництва необхідно виробити таку кількість кормів, яка відповідає нормативним витратам в розрахунку на одиницю продукції.

При організації кормовиробництва необхідно враховувати кількість тварин, їх видовий, віковий склад та їх продуктивність.

Для прикладу візьмемо господарство, у якому нараховується 980 голів великої рогатої худоби. В даному господарстві прийнята така структура стада, як:

~ поголів'я корів - 50%;

~ поголів'я нетелів - 10%;

~ поголів'я молодняку старше 1 року - 15%;

~ поголів'я молодняку до 1 року - 25%.

Надій молока від 1 корови складає 4500 кг або 45 ц.

Середньорічний надій молока від однієї корови 15 кг (4500 кг : 300 днів = 15 кг молока).

Витрати кормів на виробництво 1 ц молока складають 1,11 ц корм. од.

Для утримання та годівлі однієї голови корів необхідно 50 ц корм. од; нетеля - 24 ц корм. од.; молодняку старше 1 року - 22 ц корм. од.; молодняку до 1 року - 20 ц корм. од.

Відповідно визначеної структури поголів'я стада у господарстві розрахуємо чисельність поголів'я великої рогатої худоби, визначимо потребу у кормах.

Таблиця 1

Розрахунок потреби в кормах, ц корм. од.

Віковий	Структура	Поголів'я,	Продук-	Затрати	Затрати	Затрати
склад	стада, %	голів	тивність,	кормів	кормів	кормів
великої			ц	на 1 ц	на 1	на все
рогатої				молока	голову	поголів'я
худоби
Корови	50	490	45	1,11	50	24500
Нетелі	10	98	-	-	24	2352
Молодняк	15	147	-	-	22	3234
старше 1
року
Молодняк	25	245	-	-	20	4900
до 1 року
Всього	100	980	-	-	-	34986
ВРХ:

В даному господарстві прийнята схема раціону годівлі великої рогатої худоби, яка відображена у вигляді таблиці 2.

Таблиця 2

Схема раціону годівлі великої рогатої худоби

Вид кормів	Корови		Нетелі		Молодняк			Разом кормів, ц корм. од
	%	ц корм. од.	%	ц корм. од.	%	ц корм. од.
Концентровані	22	5390	20	470,4	18	1464,1	7324,5
Грубі	18	4410	30	705,6	25	2033,5	7149,1
Соковиті	23	5635	5	352,8	20	1626,8	7614,6
Зелені	37	9065	35	823,2	30	2440,2	12328,4
Перегін	-	-	-	-	7	569,4	569,4
Всього	100	24500	100	2352	100	8134,0	34986,0

Відповідно до схеми раціону годівлі великої рогатої худоби проведемо розрахунки і визначимо скільки і яких видів кормів необхідно виробити для годівлі 980 голів великої рогатої худоби.

В годівлі ВРХ використовують концентровані, грубі, соковиті, зелені корми, а для годівлі молодняку - ще й перегін.

Згідно схеми раціону годівлі тварин проведемо розрахунки виробництва за різними видами кормів.

1. Концентровані корми.

Для годівлі великої рогатої худоби у кількості 980 голів необхідно заготовити 7324,5 ц корм. од. концентрованих кормів.

Концентровані корми у господарстві готують із зерна кукурудзи, гороху, ячменю та вівса. В структурі кормів вони знаходяться в певному процентному співвідношенні. Розрахунки потреби концентрованих кормів наведемо у таблиці 3.

Таблиця 3

Структура концентрованих кормів

Кормова культура	% у структурі	Необхідно виробити, ц корм. од.
Кукурудза	10,0	732,5
Горох	20,0	1465,0
Ячмінь	50,0	3662,0
Овес	20,0	1465,0
Разом зерна:	100,0	7324,5

Потреба в зерні кукурудзи, гороху, ячменю та вівса визначається у кормових одиницях. Для визначення кількості зерна у фізичній вазі необхідно значи його поживність.

Отже, у 100 кг зерна кукурудзи міститься 1,34 ц корм. од.;

100 кг зерна гороху - 1,18 ц корм. од.;

100 кг ячменю - 1,15 ц корм. од.;

100 кг зерна вівса - 1,00 ц корм. од.

Проведемо відповідні розрахунки і визначимо скільки необхідно зерна для потреби у годівлі тварин. Для цього потребу у кормових одиницях по кожному виду зерна (див табл. 3) ділять на відповідну поживність зерна.

Таким чином, необхідно виробити:

~ кукурудзи 732,5 ц корм. од. : 1,34 ц корм. од. = 546,6 ц ~ гороху 1465 ц корм. од. : 1,18 ц корм. од. = 1241,5 ц ~ ячменю 3662 ц корм. од. : 1,15 ц корм. од. = 3184,4 ц ~ вівса 1465 ц корм. од. : 1,00 ц корм. од. = 1465 ц

Якщо виробництво зерна поділити на планову врожайність зернових культур можна розрахувати посівні площі під кожну культуру, розрахунки проведемо у такій послідовності. Планова врожайність зернових культур складає:

~ кукурудзи 40 ц/га ; ~ гороху 20 ц/га ; ~ ячменю 30 ц/га ; ~ вівса 25 ц/га.

Посівні площі відповідно будуть складати: ~ під кукурудзу 546,6 ц : 40 ц/га = 14 га ;

~ під горох 1241,5 ц : 20 ц/га = 62 га ; ~ під ячмінь 3184,4 ц : 30 ц/га = 106 га ; ~ під овес 1465 ц : 25 ц/га = 59 га.

Зернофуражні культури в господарстві розміщують у польовій сівозміні. Із загальної площі зернофуражних культур для потреб тваринництва необхідно виділити 241 гектара.

Для визначення потреби у насінні необхідно знати норму висіву.

13. врахування посівної придатності норми посіву будуть складати: ~ кукурудзи на зерно 25 кг/га ;

~ гороху 280 кг/га - (250 кг/га) ; ~ ячменю 200 кг/га - (180 кг/га); ~ вівса 180 кг/га - (170 кг/га). Потреба у насіннєвому матеріалі складає: ~ для кукурудзи

13. га х 25 кг/га + 15% страхового фонду = 402,5 кг; 14 х 25 = 350

350 х 15/100 = 52,5

350 + 52,5 = 402,5

~ для гороху

62 га х 280 кг/га + 15% страхового фонду = 19964 кг; ~ для ячменю

106 га х 200 кг/га + 15% страхового фонду = 24380 кг; ~ для вівса

59 га х 180 кг/га + 15% страхового фонду = 12213 кг.

Проведемо розрахунки виробництва грубих кормів. 2. Грубі корми

В групу грубих кормів входять сіно, сінаж, трав'яне борошно і солома. Складемо процентне співвідношення окремих видів кормів у структурі раціону годівлі великої рогатої худоби. Розрахунки потреби проведемо із загальної потреби кормів для корів, нетелів, молодняку (див. табл. 2).

Для годівлі корів структура грубих кормів розраховується на основі загальної потреби в кормах: ~ сіно

24500 ц корм. од. х 6% = 1470 ц корм. од. 24500x6 = 1470 100 ~ сінаж

24500 ц корм. од. х 10% = 2450 ц корм. од.

~ трав'яне борошно

24500 ц корм. од. х 2% = 490 ц корм. од.

Структура грубих кормів

Вид кормів	Корови		Нетелі			Молодняк			Разом
	%	ц корм. од.	%	ц корм. од.	%		ц корм. од.	кормів, ц корм. од
Загальна	х	24500	х	2352	х		8134	34986
потреба в
кормах
Грубі - всього	18	4410	30	705,6	25		2033,5	7149,1
в т.ч. сіно	6	1470	15	352,8	5		406,7	2229,5
сінаж	10	2450	12	282,2	13		1057,4	3789,6
трав'яне	2	490	3	70,6	5		406,7	967,3
борошно
солома	-	-	-	-	2		162,7	162,7

На основі проведених розрахунків підрахуємо загальну потребу кормів по окремим видів кормів (сіно, сінаж, трав'яне борошно, солома). Наприклад, загальна потреба в годівлі ВРХ сіна складає 1470+352,8+406,7=2229,7 (ц корм. од.)

Загальна потреба у грубих кормах складає: ~ сіна - 2229,7 ц корм. од.; ~ сінажу - 3789,6 ц корм. од.; ~ трав'яного борошна - 967,3 ц корм. од.; ~ соломи - 162,7 ц корм. од. Наступні розрахунки проведемо, щоб визначити посівні площі за вирощування грубих кормів (сіно, сінаж, трав'яне борошно). Посівну площу під солому ми не розраховуємо, тому що це побічна продукція.

Для визначення загальної потреби в грубих кормах необхідно визначитись із поживною цінність кожного виду корму. Поживність грубих кормів:

~ в 100 кг сіна - 0,40 ц корм. од.; ~ сінажу - 0,35 ц корм. од.; ~ трав'яного борошна - 0,60 ц корм. од.; ~ соломи - 0,20 ц корм. од. проведемо відповідні розрахунки і визначимо потребу в грубих кормах у фізичній вазі - центнерах.

Отже, необхідно заготовити:

~ сіна - 2229,7 ц корм. од. : 0,40 ц корм. од. = 5573,8 ц; ~ сінажу - 3789,6 ц корм. од. : 0,35 ц корм. од. = 1082,7 ц; ~ трав'яного борошна - 967,3 ц корм. од. : 0,60 ц корм. од. = 1612,2 ц; ~ соломи - 162,7 ц корм. од. : 0,20 ц корм. од. = 813,5 ц. визначимо посівні площі для кожного виду грубих кормів.

В господарстві сіно отримують із посівів люцерни першого укосу. Середня врожайність зеленої маси люцерни складає, наприклад 200 ц/га (А). Вологість зеленої маси при збиранні 75% (В). Вологість сіна 16 % (С). Врожайність сіна розрахується за формулою: У _ А х (100 - В) _ 100 - С '

Підставимо необхідні значення у формулу і розрахуємо врожайність сіна.

У _ ^{200 х (100 - 75)} _ 59,5г/ /га

100 -16

Посівна площа під посіви люцерни на сіно буде складати: 5573,8 ц : 59,5 ц/га = 93,67 га ~ 94 га.

Сінаж у господарстві заготовлюється із посівів люцерни другого укосу. Середня врожайність люцерни 160 ц/га. Вологість зеленої маси при збиранні складає 75%. Вологість сінажу 45%.

За такими значеннями з 1 га люцерни можна одержати готового сінажу: У _ ^{А х (}100^{- В)} _ І^{60 х (}100 ^{- 75)} _ 72 7//_гя.

100 - С 100 - 45

Під сінаж необхідно виділити площу: 10827,4 ц : 72,7 ц/га = 148,9 га ~ 149 га.

Загальна площа люцерни, яка повинна бути виділена для заготівлі сіна і сінажу складає: 94 га + 149 га = 243 га.

На площу 243 га необхідно розрахувати потребу у насінні. Для прикладу візьмемо, що господарство має насіння люцерни І класу. Насіння люцерни першого класу має схожість 80% (С) і чистоту 96 % (Ч). Посівна придатність насіння розраховується за формулою:

ПП _ СхЧ _ «>х96 _ 76,8% 100 100

Норма висіву люцерни при 100% посівної придатності складає 10 кг/га. Для посівній придатності 76,8% необхідно провести перерахунок . Норма висіву люцерни розраховується за формулою: _Н _ Н (при100%ПП) _{х 100} ПП '

Де Н - норма висіву; ПП - посівна придатність.

В нашому прикладі норма висіву буде складати:

Н _ — х 100 _ 13кг / га . 76,8

Ми визначили, що норма висіву люцерни першого класу буде складати 13 кг/га. Запланована кількість рослин на 1 га визначається за формулою: норма висіву, кг/га маса 1000 насінин, г

Маса 1000 насінин у люцерни дорівнює 2,2 г. На 1 га необхідно посіяти : 13

— _ 5 млн. 909 тис. рослин.

2,2

У люцерни коефіцієнт приживає мості складає 80%, тому необхідно

визначити скільки рослин не прижилось:

5909тис. х 20% ,, „„

= 1182тис. не прижилось.

100%

Загальна кількість рослин на 1 га повинна бути:

5млн.909 тис. + 1млн.182тис. = 7млн.091тис. (7091тис.) рослин.

У ваговій нормі це складає:

7091 х 2,2 = 15,6 (кг/га).

Кінцева норма висіву буде дорівнювати 15,6 кг/га люцерни. Площа посіву люцерни складає 243 га. При розрахованій нормі потреба в насінні дорівнює:

243 га х 15,6 кг/га = 3790,8 кг ~ 3791 кг.

В кожному господарстві обов'язково повинен бути страховий фонд

насіння - 15%. Визначимо страховий фонд:

3791 х 15 _сгоп

= 568,7 кг.

100

Загальна потреба насіння з урахування страхового фонду дорівнює: 3791 кг + 568,7 кг = 4359,7 кг ~ 4360 кг.

Таким чином, господарство на площу243 га повинно мати або закупити 4360 кг насіння люцерни, щоб задовольнити потребу тварин у сіні і сінажу. Далі проведемо розрахунки потреби у трав'яному борошні. Господарство повинно мати 1612,2 ц трав'яного борошна, яке отримують з посівів конюшини лучної.

Середня врожайність зеленої маси конюшини складає 150 ц/га ; вологість зеленої маси при збиранні 80%, вологість трав'яного борошна - 10%. Розрахуємо урожайність трав'яного борошна: У = ^{А х (}100 - В) = 150 ^х (100 - ⁸0⁾ = /_гя . 100 - С 100 -10

Посівна площа під посіви конюшини лучної буде складати:

1612,2 ц : 33,3 ц/га = 48,4 га.

Проведемо розрахунки потреби в насінні. Норма висіву конюшини лучної при 100 % посівної придатності 10 кг/га.

Господарство має насіння конюшини ІІ класу. Посівні якості насіння: схожість - 65%, чистота 96%. Визначимо посівну придатність насіння:

пп = ЯхЧ = «х* = 624%

100 100

Проведемо перерахунок норми висіву.

„ Н (при100% ПП ) _тп 10

Н = —— -х100 = х 100 = 16кг / га .

ПП 62,4

Запланована кількість рослин при масі 1000 насінин конюшини лучної 1,7

г складає:

^{норма висіву кг/га} = ¹⁶ = 9412тис. маса 1000 насінин, г 1,7

Коефіцієнт приживає мості 85%, отже кількість рослин, які не прижились дорівнює:

9412дамс. х 15%

= 1412дамс.

100%

Загальна кількість на 1 га повинна бути:

9412 тис. + 1412 тис. = 10824 тис.

У ваговій нормі це складає:

10824 тис. х 1,7 г = 18,4 кг/га

На площу 48,4 га необхідно насіння:

48,4 га х 18,4 кг/га = 890,6 кг.

Страховий фонд 15%, або це складає 133,6 кг.

890,6 х 15

- = 133,6 кг.

100

Загальна потреба насіння з урахування страхового фонду дорівнює: 890,6 кг + 133,6 кг = 1024,2 кг насіння.

Ми провели розрахунки потреби господарства у грубих кормах (сіно, сінаж, трав'яне борошно), яка необхідна площа під багаторічні трави і насіннєвий матеріал.

По схемі раціону наступна група кормів - соковиті.

3. Соковиті корми. В групу соковитих кормів відносять силос, коренеплоди, жом. Розрахуємо процентне співвідношення кормів і визначимо потребу в них із загальної потреби за віковими групами тварин.

Таблиця 5

Структура соковитих кормів

Вид кормів	Корови		Нетелі			Молодняк			Разом
	%	ц корм. од.	%	ц корм. од.	%		ц корм. од.	кормів, ц корм. од
Загальна	х	24500	х	2352	х		8134	34986
потреба в
кормах
Соковиті -	23	5635	15	352,8	20		1301,4	7614,6
всього
в т.ч. силос	20	4900	11	258,7	16		1301,4	6460,1
коренеплоди	3	735	4	94,1	2		162,7	992,0
жом	-	-	-	-	2		162,7	162,7

Із соковитих кормів в господарстві використовують силос із кукурудзи зібраної в фазу - кінець молочної стиглості качанів.

Середня врожайність кукурудзи складає 250 ц/га, вологість зеленої маси при збиранні - 80%, вологість силосу - 75%.

При такій врожайності можна отримати силосу:

У = ^{А х (}100 ^{- В)} = ^{250 х (}100 ^{- 80)} = 200, / га.

100 - С 100 - 75

Загальна потреба у силосі 6460,1 ц корм. од.

В 100 кг силосу міститься 0,2 ц корм. од., тому у фізичній вазі необхідно заготовити:

6460,1 ц корм. од. : 0,2 ц корм. од. = 32300, 5 ц. Необхідна площа під кукурудзу на силос буде складати: 32300, 5 ц : 200 ц/га = 161,5 га ~ 162 га.

Норма висіву кукурудзи дорівнює 25 кг/га. Отже, на площу 162 га необхідно закупити :

162 га х 25 кг/га = 4050 кг насіння. Страховий фонд складає 15%.

Враховуючи страховий фонд загальна потреба в насіннєвому матеріалі буде складати 4657,5 кг.

Для годівлі великої рогатої худоби необхідно 992 ц корм. од. коренеплодів.

Переведемо потребу у фізичну масу. В 100 кг коренеплодів міститься 0,12 ц корм. од. Загальна потреба в коренеплодах складає:

992 ц корм. од. : 0,12 ц корм. од. = 8266,7 ц.

При середній врожайності коренеплодів 500 ц /га посівна площа буде складати:

8266,7 ц : 500 ц/га = 16,5 га.

Норма висіву на 1 га складає приблизно 16 кг/га, а на площу 16,5 необхідно:

16,5 га х 16 кг/га = 264 кг насіння.

З урахуванням страхового фонду (15%) необхідно закупити 303,6 кг насіння коренеплодів.

4. Зелені корми

Зелені корми в господарстві одержують в системі зеленого конвеєра. Зелений конвеєр - це система організаційних, агротехнічних, технологічних та інших заходів, яка забезпечує безперервну, високоякісну годівлю тварин у літній період.

В систему зеленого конвеєра входять:

~ комплектація пасовищних гуртів при пасовищному або комбінованому зеленому конвеєрі;

~ розрахунок потреби в зелених кормах; ~ підбір багаторічних, однорічних трав та кормових культур ~ визначення строків використання кормових культур ~ організація механізованого загону для скошування, підвозу та роздачі зелених кормів тваринам.

Зелений конвеєр залежить:

~ від ґрунтово-кліматичних умов зони розміщення господарства; ~ наявності природних і кормових угідь;

~ наявності культурних пасовищ;

~ виробничого напрямку господарства;

~ фактичної врожайності та набору сільськогосподарських культур;

~ наявності поголів'я тварин (видового та вікового складу тварин)

Існує 3 типи зеленого конвеєра:

1. Природний

2. Штучний

3. Комбінований.

4. Природний зелений конвеєр забезпечує надходження зелених кормів з природних пасовищ та отави з природних сінокосів. При цьому зеленому конвеєрі тварини у літній період знаходяться на пасовищі.

Штучний зелений конвеєр забезпечує тварин зеленим кормом за рахунок посівів багаторічних, однорічних трав та кормових культур.

Комбінований зелений конвеєр передбачає надходження зеленої маси як з природних кормових угідь, так і з посівів багаторічних, однорічних трав та кормових культур.

При організації зеленого конвеєра необхідно дотримуватись наступних

умов:

1. використовувати різні за видами культури з різною довжиною вегетаційного періоду, щоб вони могли тривалий період послідовно забезпечувати тварин зеленими кормами;

2. включати у конвеєр культури, які швидко дозрівають для ранньовесняної підгодівлі;

3. включати у конвеєр культури, які за вегетацією можуть дати декілька укосів;

4. виходячи із потреби в кормах, необхідно правильно розрахувати площу під кожну культуру;

5. строки використання культур визначають з таким розрахунком, щоб одержати найвищий урожай з високими кормовими якостями.

Враховуючи біологічні особливості росту і розвитку кормових культур, в системі зеленого конвеєра їх використовують в такій послідовності, починаючи з ранньої весни.

• Хрестоцвітні (суріниця, перко, ріпак);

• Озимі злакові та їх сумішки (жито продовольчих сортів з ріпаком, кормові сорти жита з озимою викою, пшениця з озимою викою тритікале з озимою викою );

• Бобово-злакові сумішки багаторічних трав І укосу (люцерна + стоколос б/о, еспарцет + стоколос б/о, конюшина лучна + костриця лучна, конюшина лучна + тимофіївка лучна, конюшина лучна + райграс багатоукісний);

• Ранні ярі культури та ї сумішки (горох зернових сортів, ячмінь + редька олійна, горох кормовий або вика яра + овес + ріпак ярий або гірчиця біла, люпин + овес);

• Бобово-злакові сумішки багаторічних трав ІІ укосу;

• Пізні ярі культури та їх сумішки (кукурудза + зернобобові, суданська трава + зернобобові, сорго + зернобобові);

• Бобово-злакові сумішки багаторічних трав ІІІ укосу;

• Післяжнивні та післяукісні посіви багатокомпонентних сумішок;

• Гичка коренеплодів;

• Кормова капуста.

Загальна потреба в зелених кормах в господарстві складає 12328,40 ц корм. од.

В 100 кг зеленої маси міститься 0,18 ц корм. од., а отже, потреба в зелених кормах у фізичній вазі дорівнює:

12328,4 ц корм.од. : 0,18 ц корм. од. = 68491, 11 ц зеленої маси. Пасовищний період становить 190 днів.

Розрахуємо потребу у зеленій масі для кожного виду тварин. Корови.

В структурі раціону корів (табл.2) зелені корми займають 37%, що становить 9065,0 ц корм. од. або 50361,11 ц зеленої маси.

Так, як пасовищний період триває 190 днів, та на 1 день для корів необхідно 265,06 ц зеленої маси (50361,11 ц зеленої маси : 190 днів). Для однієї корови на день необхідно 54,09 кг зеленої маси (265,06 ц зеленої маси : 490 голів).

Нетелі.

В структурі раціону годівлі зелені корми займають 35 % або 823,20 ц корм. од, що у фізичній вазі складає 4573,33 ц зеленої маси (823,20 ц корм. од. : 0,18 ц корм. од.).

На 1 день для стада нетелів необхідно: 4573,33 ц : 190 днів = 24,07 ц, та на одну голову нетеля на день:

24,07 ц : 98 голів = 24,56 кг зеленої маси. Молодняк.

Зелені корми в структурі раціону займають 30% або 2440,20 ц корм. од., що в перерахунку становить:

2440,20 ц корм. од. : 0,18 ц корм. од. = 13556,66 ц зеленої маси.

На один день необхідно молодняку:

13556,66 ц : 190 днів = 71,35 ц зеленої маси.

На одну голову молодняку на день необхідно зеленої маси:

71,35 ц : 392 голів = 18,20 кг зеленої маси.

Проведені розрахунки відобразимо у вигляді таблиці 6.

Розрахунок потреби в зелених кормах

Поголів'я ВРХ	Кількість голів	Потреба корму на 1 голову на 1 день, кг	Потреба зеленої маси в розрахунку на все поголів'я, ц
			на 1 день	на 5 днів	на 10 днів	на 30 днів
Корови	490	54,09	265,06	1325,30	2650,6	7951,8
Нетелі	98	24,56	24,07	120,35	240,7	722,1
Молодняк	392	18,20	71,35	356,75	713,5	2140,5
Всього :	980	-	360,48	1802,4	3604,8	108114,4

На 1 день для всього поголів'я необхідно:

360,48 ц зеленої маси х 0,18 ц корм. од. = 64,89 ц корм. од.,

на весь пасовищний період:

64,89 ц корм. од. х 190 днів = 12328,42 ц корм. од. зеленої маси. На 10 днів необхідно 3604,8 ц зеленої маси.

На 190 днів 360,48 х 190 = 68491,2 (ц зеленої маси.)

Враховуючи строки використання багаторічних, однорічних трав і кормових культур, розрахуємо їх в системі зеленого конвеєра.

Таблиця 7

Схема зеленого конвеєра в розрахунку на 190 днів

№ п/п	Культури	Строки використання
1.	Озимі проміжні	10.05 - 25.05
2.	Багаторічні трави (І укіс)	20.05 - 10.06
3.	Вико-вівсяні сумішки	5.06 - 5.07
4.	Багаторічні трави (ІІ укіс)	1.07 - 20.07
5.	Кукурудза першого строку посіву	10.07 - 30.07
6.	Кукурудза другого строку посіву	25.07 - 20.08
7.	Багаторічні трави (ІІІ укіс)	15.08 - 20.09
8.	Кукурудза + соя (післяукісні посіви)	5.09 - 20.09
9.	Горох + овес + соняшник (післяжнивно)	20.09 - 30.09
10.	Гичка цукрових буряків	5.09 - 15.10
11.	Редька олійна + овес (післяжнивно)	1.10 - 20.10
12.	Ріпак ярий + овес (післяжнивно)	15.10 - 30.10
13.	Кормова капуста	1.11 - 20.11

Розробляємо модель зеленого конвеєра у вигляді таблиці 8.

Модель зеленого конвеєра

Надходження зеленої маси в системі зеленого конвеєра

Розрахунок посівних площ

Таблиця 11

Надходження зеленої маси з основних та проміжних посівів

Аналіз ефективності зеленого конвеєра

Ефективність зеленого конвеєра визначається урожайністю зеленої маси з 1 га основної площі, площею ріллі, яка використовується в зеленому конвеєрі; коефіцієнтом використання землі, виходом кормів з проміжних посівів та повторних укосів трав; питомою вагою побічної продукції; загальним виходом кормів із проміжних посівів з використанням отави та побічної продукції.

1. . Урожай зеленої маси в перерахунку на 1 га основної площі

розраховується за формулою:

_у = ^Мо +

По '

де У - урожайність зеленої маси з основної площі, ц/га;

М_о - надходження зеленої маси з основних посівів, ц;

М_пр - надходження зеленої маси з поміжних посівів та трави багаторічних трав (без гички цукрових буряків), ц;

П_о - площа основних посівів в зеленому конвеєрі, га.

Підставимо необхідні дані із таблиці 11 у формулу:

33344,4 + 28839,9 „„„„^ , _Л

У = — = 372,36(ц/га).

167

Переведемо урожайність у кормові одиниці:

372,36 х 0,18 = 67,0 (ц корм. од.)

Можна зробити висновок, що отриманий показник має високий результат.

2. . Коефіцієнт використання землі розраховується за формулою:

По + П

К = ^,

По

де К - коефіцієнт використання землі;

По - площа основних посівів, га;

Ппр - площа проміжних посівів та трави багаторічних трав (без побічної продукції), га.

Підставимо необхідні дані із таблиці 11 формулу:

К = ¹⁶⁷ + ²⁵³,¹ = 2,5.

167

Розрахований коефіцієнт свідчить про середній рівень використання землі в даному господарстві.

Розрахунки показали, що в перерахунку на один гектар основної площі можна одержати 2,5 врожаю з гектара. Наприклад, в кормовій сівозміні можна культури на зелену масу розмістити в такому порядку:

1. врожай - озима суріпиця;

2. врожай - кукурудза на зелену масу + суданська трава.

Валовий вихід кормів з проміжних посівів та повторних укосів трав в даному прикладі (див. табл.11) складає 28839,9 ц, а в перерахунку на кормові одиниці 5191,2 ц корм. од.

В системі зеленого конвеєра у господарстві необхідно визначити площу, яку необхідно виділити для 1 корови. Валовий збір зеленої маси з основних, проміжних посівів, отави багаторічних трав і гички складає 68492,7 ц або 12328,68 ц корм. од. (68492,7 х 0,18). Загальна площа складає 469,4 га, з одиниці площі буде зібрано 26,26 ц корм. од. з 1 га зеленої маси. Загальна кількість корів в господарстві - 490 голів, затрати кормів на 1 голову складають 50 ц корм, од., для однієї корови необхідна площа:

26,26 ц корм. од. : 50 ц корм. од. = 0,5 га.

В даному прикладі під кормовими культурами зайнята площа:

• Для виробництва концентрованих кормів - 241 га;

• Для виробництва грубих кормів - 291 га;

• Для виробництва соковитих кормів - 178,5 га;

• Для виробництва зелених кормів 468,4 га.

Загальна кормова площа складає 1180,3 га.

Загальна кількість великої рогатої худоби 980 голів.

Для забезпечення тварин кормами необхідно в середньому для однієї

голови виділити площу в 1,2 га (1180,3 : 980 = 1,2).