Екзамен по процесам і апаратам.

1. Історія розвитку про процеси і апарати.

Історія розвитку про процеси і апарати спирається на міцний фундамент базисних дисциплін – хімії, фізики, математики, електротехніки, механіки тощо.

Сучасне вчення про процеси та апарати спирається на міцний фундамент базисних дисциплін - хімії, фізики, математики, електротехніки і є теоретичною базою для поглибленого сприймання таких дисциплін як „Устаткування закладів ресторанного господарства”, та „Технологія виробництва кулінарної продукції”.

Вчені які внесли вклад в дану науку – це Менделєєв, Крупський, Киров, Тищенко, Касаткін та інші.

Наука про процеси та апарати - це послідовна наукова дисципліна, яка відіграє велику роль у розвитку технології харчових продуктів. У відповідності з навчальним планом програмного курсу передбачено проведення лекцій, семінарських, практичних занять, а також самостійна робота студентів.

У курсі «Процеси і апарати харчових виробництв» пов’язано з переробкою продуктів (сировини) на засобі виробництва і засоби споживання (готова продукція).

2. Класифікація процесів харчових виробництв.

Апаратурне оформлення харчових виробництв досягає значної технологічної досконалості на базі останніх наукових досліджень, загально-технологічного процесу та автоматичного виробництва процесів, особливо широко використовується у харчовій технології досягання фізики.

Процес– це послідовні закономірності зміни стану будь-якого тіла або явища які відбуваються в природі.

Технологічний процес переробки сировини на харчовій промисловості здійснюється в апаратах та машинах. Класифікація процесів харчових виробництв поділяється на три основні стадії:

- за основними закономірностями перебігу та рушійною силою.

- за способом організації або структурною робочого циклу.

- за зміною параметрів процесу в часі.

3. Класифікація обладнання. Вимоги до обладнання.

Виробничий процес– сукупність послідовних дій для досягнення певного ре-зультату.Технологія– ряд прийомів, що проводяться з метою отримання з початко-вої сировини продукту з за-даними властивостями.

Устаткування поділяють на:

- машини – сукупність орга-нічно зв’язаних між собою робочих органів, джерела механічної енергії (двигун) і допоміжних пристроїв; бувають: машини-двигуни, машини-знаряддя, обчислю-вальні машини;

- апарати– пристрій, при-стосування,устаткування, призначене для проведення технологічних процесів. В апаратах здійснюються про- цеси за рахунок різних реак-цій певного силового поля (теплового, електричного, гравітаційного). Обладнання буває для:

- механічного подрібнення (дробарки);

- для перемішування (міксери);

- для розділення сумішей різних фракцій і консистенцій).

Вимоги: повинне проводи-тись технічне та технологіч-не обслуговування (чергове і позачергове), на кожен апарат повинен бути серти-фікат якості (відповідності), відповідність санітарним нормам, відповідність механічної та енергетичної частини в роботі обладнання.

4. Види здрібнення реоло-гічних матеріалів. Криві розтягнення та тиску.

В харчовій промисловості переробляють сировину і отримують продукти у різному агрегатному стані: твердому,рідинному, паро- і газоподібному. Багато харчових продуктів - це од-норідні і неоднорідні суміші. Реологія— розділ механіки, що вивчає закономірності деформації й плинність матеріальних систем під дією зовнішніх навантажень. Це наука про деформації та течії різноманітних об'єктів - сировини, напівфабрикатів і продуктів харчової технології. Особливістю реології як науки є її зв'язок з будовою тіла і статистикою зміни цієї будови. До основних понять реології відносять:в'язкість, пружність, пластичність і міцність. Реологічні властивості харчо-вих матеріалів залежать від тривалості і виду деформації, за видомдокладених зусиль їх поділяють на три групи: поверхневі, зсувні (змішувальні) і компресійні. При переробці харчової сировини необхідно подолати сили зчеплення між молекулами, тобто порушити її міцність. Сили зчеплення між частинками залежать, в основному, від їх природи і відстані між ними.

Рідини та гази здатні текти (деформуватися) під дією дуже малих зовнішніх навантажень доти, поки вони діють, але в’язкість газів значно менше в’язкості рідини.