- •Тема 1.Державна політика у сфері цивільного захисту населення і територій від нс техногенного та природного характеру
- •15. До складу сил і засобів єдс входять:
- •16. Залежно від масштабів і особливостей нс, що прогнозується або виникла, запроваджуватися один із таких режимів функціонування єдс:
- •Тема 2. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації (самостійна робота)
- •1.Епізоотія, Епіфітотія, Епідемія це:
- •2. Сутність і призначення моніторингу полягає у:
- •3. Моніторинг стану техногенних об'єктів і прогноз аварійності здійснюють:
- •4. Методичне керівництво та координація діяльності системи моніторингу і прогнозування нс на державному рівні здійснюється:
- •5. Об’єктами моніторингу довкілля є:
- •6. Основні критерії, за якими здійснюється якісна оцінка потенційних наслідків для кожного небезпечного стану ог наступні:
- •Тема 3. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту (самостійна робота)
- •Тема 4. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту (самостійна робота)
- •11. Порогова маса небезпечних речовин це:
- •12. Для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин:
- •Тема 5. Прогнозування обстановки в зонах хімічного зараження
- •1.Які підприємства відносяться до хно?
- •2. За своїми вражаючими властивостями нхр поділяються на групи:
- •9. Первинна і вторинна хмара це:
- •Тема 6. Планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного та біологічного зараження (самостійна робота)
- •14. Термін роботи сховища в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції становить:
- •15. Для життєзабезпечення у сховищі є системи:
- •Тема 7. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист ог
- •2. Атмосферний тиск в Україні за нормальних умов є:
- •3. Тиск в зоні дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху і повітряної ударної хвилі (пух) є:
- •4. Ширина протипожежного розриву між будівлями визначається за формулою:
- •5. Критерієм стійкості ог від впливу ударної хвилі є:
- •6. Стійкість цілого ог визначають з огляду на:
- •7. Оцінка стійкості ог не включає визначення:
- •8. Як кількісний показник стійкості ог до дії повітряної ударної хвилі приймають:
- •9. Що є основним параметром повітряної ударної хвилі?:
- •10. Як за масштабами та інтенсивністю поділяються пожежі?:
- •11. Як показник стійкості ог до впливу теплового (світлового) випромінювання береться?:
- •12. Вогнестійкість будинку це:
- •13. За ступенем вогнестійкості будинки і споруди не поділяють на такі групи:
- •20. Від яких чинників залежить інтенсивність пожежі?:
- •21. Основний параметр ударної хвилі це:
- •22. Світловий імпульс, що виникає при пожежі це:
- •23. Мінімальним розрахунковим світловим імпульсом, який викликає загоряння і пожежі, є імпульс:
- •24. Пожежна небезпека виробництва, в основному, визначається:
- •25. При якій щільності забудови пожежі практично не розповсюджуються?:
- •26. Розрахунковий час відключення трубопроводів з горючими рідинами у разі ручного і автомаматичного відключення при аврії слід приймати рівним:
- •Тема 8. Оцінка інженерного стану та соціально-економічних наслідків нс (самостійна робота)
- •9. До адміністративних заходів для запобігання можливих раптових проривів на греблях водосховищ відносять:
- •10. До інженерно-технічних заходів для запобігання можливих раптових проривів на греблях водосховищ відносять:
- •11. Загальний обсяг збитків від наслідків нс розраховується як:
Тема 3. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту (самостійна робота)
1. Термін стійкість роботи ОГ означає:
Термін стійкість роботи ОГ означає: здатність його у надзвичайних ситуаціях випускати продукцію в запланованому об'ємі та номенклатурі, а при отриманні пошкоджень, руйнувань або порушенні зв'язків по кооперації, відновлювати виробництво в мінімальні терміни.
2. Послідовність проведення дослідження стійкості ОГ:
1 -й етан - підготовчий.
2- й етан - оцінка стійкості об'єкту;
3- й. етан - розробка заходів, які підвищують стійкість роботи об'єкту.
3. Складові частини стійкості роботи ОГ :
a) стійкості інженерно-технічного комплексу до дій сил стихійних явищ природи, аварій га катастроф, а у воєнний час - вражаючих факторів зброї масового ураження
б) стійкості виробничої діяльності об'єкту
4. Назвіть фактори, що не впливають на стійкість роботи підприємства:
Фактори, які впливають на стійкість роботи об'єкту в умовах надзвичайних ситуацій:
- розташування ОНГ відносно джерела
- підготовленість об'єкту на випадок аварії, катастрофи.
- надійність захисту робітників і службовців;
- здатність інженерно-технічного комплексу протистояти діям сил стихійних явищ - надійність систем постачання об'єкту - стійкість і неперервність управління виробництвом, силами і засобами забезпечення життєдіяльності
- підготовленість об'єкту до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт по відновленню порушеного виробництва.
5. Оцінка стійкості роботи ОГ проводиться в три етапи:
підготовчий,
оцінка стійкості об'єкту;
розробка заходів, які підвищують стійкість роботи об'єкту;
6. Коли повинні враховувати норми проектування ІТЗ ЦЗ:
Інженерно-технічні заходи цивільного захисту застосовуються при проектуванні запобіжних заходів цивільного захисту від наслідків надзвичайних ситуацій.
7. При виборі місця будівництва промислового об’єкта не враховується:
географічне положення:
метереологічні умови
транспортні зв'язки
8. Дослідження стійкості роботи ОГД проводиться:
В три етапи
9. Стійкість інженерно - технічного комплексу це:
стійкість будівель, споруд, систем енерго-газо- та водопостачання ; каналізації, технологічного обладнання до дій сил стихійних явищ природи, аварій та катастроф, а \ воєнний час - вражаючих факторів зброї масового ураження:
10. В ході досліджень стійкості ОГ керуються наступними положеннями:
а) оцінка стійкості елементів об'єкта проводиться до дії кожного хражальното чинника окремо;
б) всі елементи об'єкта підлягають дії. вражаючих чинників одночасно і в однаковій
мірі;
в) дослідження доцільно проводити для иаГшесприятливіших умов
11. Методика дослідження стійкості роботи ОГ зводиться до визначення:
1) - мініміЬьної відстані від об'скту ДО передбачено: о цен гру виникнення небезпеки:
2) - максимального значення очікуваних величин основних показників кожного вражаючого фак гора
3) - Lim - межі стійкості кожного елемента і об'єкта в цілому до кожного вражаючого фактора в порівнянні з очікуваною величиною.
4) - зробити висновок про стійкість об'єкту до кожного уражального чинника.
12. ОГД стійкий до роботи в умовах радіоактивного забруднення місцевості якщо :
Якщо P1lim ≥ Р1max, то цех стійкий до радіоактнвного зараження
13. Назвіть фактори або фактори, що впливають на стійкість роботи підприємства:
розташування ОГ відносно джерела руйнівного (вражаючого) впливу:; підготовленість об'єкту на випадок аварії: надійність захист у робі гників і службовців:
здатність інженерно-техиічного комплексу протистояти в певній мірі діям сил стихійних явищ:
надійність систем постачання об'єкту всім необхідним для виробництва
продукції
стійкість і неперервність управління виробництвом; підготовленість об'єкту до ведення рятувальних робіт
14. Віддаль між цехами згідно норм ІТЗ ЦО:
найбільш доцільною забудовою промислового об'єкту г блочна забудова одноповерховими цехами з наявністю розривів між ними не менше: L = Н1-Н2+((5-20) м,
15. Назвіть групу, якої немає при для дослідженні стійкості роботи ОГД
можуть спшорюефпись наступні ООЇ.ІМІШЦЬКІ групи:
- відділу капітального будівництва:
- головного енергетика;
- головного технолога:
- головного механіка:
- відділу матеріально-технічного постачання:
Крі.м цього, «ворюється група штабу ЦЗ об'єкту
16. Основні кроки проведення дослідження стійкості роботи ОГД до різних вражаючих факторів
мінімальної відстані від об'єкту ди передбаченого центру виникнення небезпеки
максимального значення очікуваних величин основних показників кожного вражаючого фактора:
Lim - межі СТІЙКОСТІ кожного елемента і об'єкта в цілому до кожного вражаючого фактора в порівнянні з очікуваною величиною
зробити висновок про стійкість об'єкту до кожного уражального чинника.
17. Складові частини стійкості роботи ОГД :
а) стійкості інженерно-технічного комплексу до діл сил стихійних ЯВИЩ природи, аварій та катастроф, а у воєнний час - вражаючих факторів зброї масового >раженая:
б) стійкості виробничої діяльності об'єкту
18. Основні положення інженерно-технічних заходів з цивільного захисту відображені у :
законами України "Про планування і забудову територій". "Про основи містобудування"
19. Чинник, який не впливає на стійкість роботи ОГ в умовах надзвичайних ситуацій:
розташування ОГ відносно джерела руйнівно:0 (вражаючого) видиву:; - підготовленість об'єкту на випадок аварії: надійність захисту робітників і службовців:
здатність інженерно-технічного кохшлексу протистояти в певній мірі діям сил стихійних явищ;
надійність систем постачання об'єкту всім необхідним для виробництва
продукції
стійкість і неперервність управління виробництвом; підготовленість об'єкту до ведення рятувальних робіт
20. Інженерно-технічні заходи ЦЗ поширюються:
Такі заходи необхідно здійснювати в усіх містах, населених пунктах та на кожному об'єкті економіки.
21. В залежності від економічного, та оборонного значення міста поділяються за групами:
розподіляє міста за групами (особлива. 1. 2 і З }
22. Щодо заходів цивільної оборони підприємства поділяються за категоріями:
а підприємства - за категоріями (особливо важлива. 1 і 11
23. Вся територія ОГ повинна бути чітко розділена на:
адміністративну виробничу і складську
27. Фінансові та матеріальні резерви для попередження, ліквідації НС техногенного та природного характеру створюються:
Резерви створюються заздалегідь з метою використання їх у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, ліквідації цих надзвичайних ситуацій та їх наслідків
28. При виборі місця будівництва нового підприємства повинні враховуватись:
напрямки домінуючих вітрів і глибини поширення можливих зон забруднення при максимальній за проектній аварії
29. Вимоги норм ІТЗ ЦО до системи водопостачання :
два – три незалежних джерела водопостачання, один з яких підземний;
розташування головних водозабірних споруд за межами зони можливих сильних руйнувань;
зворотне водопостачання з повторним використанням води для технічних потреб;
наявність резервуарів з запасами води для пиття на 2-3 доби, з розрахунку 10 літрів на людину.
У містах і сільських поселеннях, які розташовані у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення місцевості навколо АЕС і в зонах можливого небезпечного хімічного зараження навколо об’єктів що мають НХР, для забезпечення населення питною водою необхідно створювати захищені централізовані системи водопостачання з переваженим будівництвом на підземних джерелах води.