206. На основі кривої «ціна-споживання» можна побудувати криву:
а) попиту;
б) пропозиції;
в) граничної корисності;
г) загальної корисності.
207. Крива «дохід – споживання»:
а) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з благ;
б) показує співвідношення між доходом споживача і кількістю товару, що купується, за інших рівних умов;
в) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані з різними рівнями доходу;
г) правильні відповіді б) і в).
208. Крива «дохід – споживання»:
а) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з товарів, на її основі будується крива індивідуального попиту;
б) сполучає всі точки рівновага споживача, пов’язані зі зміною доходу, на її основі будуються криві Енгеля;
в) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною цін обох товарів, на її основі будується крива індивідуального попиту;
г) сполучає всі точки рівновага споживача, пов’язані зі зміною доходу, на її основі будується крива ринкового попиту.
209. Крива «дохід – споживання»:
а) є висхідною для нормальних благ;
б) має від’ємний нахил для нижчих благ;
в) є вертикальною для нейтральних благ;
г) всі відповіді правильні.
210. Залежність видатків споживачів від доходу для предметів першої та другої необхідності й предметів розкоші описують:
а) криві Енгеля;
б) криві «доход – споживання»;
в) криві Торнквіста;
г) криві «ціна – споживання».
211. Криві Енгеля характеризують:
а) залежність обсягу споживання товару від доходу споживача;
б) залежність обсягу споживання товару від його ціни;
в) залежність корисності блага від обсягу його споживання;
г) залежність видатків споживача від ціни товару.
212. Крива Енгеля є монотонно висхідною, якщо:
а) частка даного блага у структурі споживання зі зростанням доходу залишається незмінною;
б) товар є нормальним благом;
в) частка даного блага у структурі споживання зі зростанням доходу зменшується;
г) благо є нейтральним відносно зміни доходу.
213. Ефект доходу полягає у:
а) зміні обсягу попиту внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;
б) зміні обсягу попиту внаслідок зміни реального доходу за незмінних відносних цін товарів;
в) здатності одного товару задовольняти ті ж потреби, що й інший товар;
г) можливості покупця заміщувати споживання одного товару іншим, більш якісним.
214. Ефект заміни полягає у:
а) зміні обсягу попиту внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;
б) зміні обсягу попиту внаслідок зміни реального доходу за незмінних відносних цін товарів;
в) здатності одного товару задовольняти ті ж потреби, що й інший товар;
г) можливості покупця заміщувати споживання одного товару іншим, більш якісним.
215. Ефект заміни - це зміна обсягу попиту на товар, спричинена:
а) зміною загального рівня цін всіх товарів;
б) зміною уподобань споживача;
в) зміною реального доходу, зумовленою зміною ціни одного з товарів;
г) зміною відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача.
216. Ефект заміни у моделі Слуцького полягає у тому, що:
а) зі зміною відносних цін споживач змінює обсяг попиту на товар за незмінного рівня корисності;
б) зі зміною відносних цін споживач змінює оптимальний вибір відповідно до зміни купівельної спроможності грошей;
в) зі зміною номінального доходу споживач змінює оптимальний вибір;
г) зі зміною відносних цін споживач змінює обсяг попиту на товар за незмінної купівельної спроможності.
217. На відміну від моделі Хікса, у моделі Слуцького:
а) для визначення відокремленої дії ефектів заміни та доходу застосовується прийом добудови компенсуючої бюджетної лінії;
б) ефект заміни супроводжується деяким покращенням добробуту споживача;
в) компенсуюча бюджетна лінія є січною початкової і дотичною до деякої вищої поверхні байдужості;
г) правильні відповіді б) і в).
218. На відміну від моделі Слуцького, у моделі Хікса:
а) для визначення відокремленої дії ефектів заміни та доходу застосовується прийом добудови компенсуючої бюджетної лінії;
б) ефект заміни супроводжується деяким покращенням добробуту споживача;
в) компенсуюча бюджетна лінія є дотичною до початкової поверхні байдужості;
г) компенсуюча бюджетна лінія є січною початкової і дотичною до деякої вищої поверхні байдужості.
219. Яке з положень неправильне?
а) модель Слуцького графічно нічим не відрізняється від моделі Хікса;
б) для нормальних благ ефект заміни і ефект доходу є односпрямованими;
в) для нижчих благ ефект заміни і ефект доходу є протилежно спрямованими, а ефект заміни перевищує ефект доходу;
г) для товарів Гіффена ефект доходу перевищує ефект заміни.
220. Взаємозв’язок між всіма можливими поєднаннями факторів виробництва та обсягом випуску продукції формалізується за допомогою:
а) кривої виробничих можливостей;
б) кривої еластичності пропонування;
в) кривої сукупних витрат;
г) кривої загального випуску продукту;
д) виробничої функції.
221. Виробнича функція показує:
а) витрати, які забезпечують той чи інший обсяг випуску;
б) найбільш вигідний для фірми обсяг випуску за даних цін ресурсів;
в) максимальну кількість продукту, яку можна одержати, використовуючи різні сполучення заданих вхідних ресурсів;
г) мінімальну кількість продукції, яку можна одержати, використовуючи певну кількість ресурсів.
222. Що характеризує виробнича функція?
а) сукупний обсяг використаних виробничих ресурсів;
б) найбільш ефективний засіб технологічної організації виробництва;
в) взаємозв’язок витрат і максимального обсягу випуску продукції;
г) засіб максимізації прибутку за умови мінімізації витрат?
223. Виробнича функція може бути описана:
а) рівняннями: Q = f (L) або Q = f (К, L);
б) кривою сукупного продукту змінного фактора;
в) ізоквантою;
г) всі відповіді правильні.
224. В економіці діє закон спадної віддачі. Це означає, що:
а) використовується все більше і більше виробничих ресурсів;
б) відбувається зменшення приросту обсягу виробництва при послідовному збільшенні одного фактора виробництва за незмінності інших факторів;
в) використовується все менше і менше виробничих ресурсів;
г) відбувається зменшення приросту обсягу виробництва при послідовному збільшенні всіх факторів виробництва.
225. Технологічно ефективним є спосіб виробництва, який:
а) максимізує прибуток фірми;
б) максимізує обсяг випуску за використання точно визначеного обсягу ресурсів;
в) мінімізує витрати виробництва і одночасно максимізує прибуток фірми;
г) мінімізує збитки фірми.
226. Економічно ефективним є спосіб виробництва, який:
а) мінімізує альтернативну вартість всіх видів витрат в процесі виробництва заданого обсягу продукції;
б) дозволяє максимізувати економічний прибуток;
в) приваблює нові фірми до входження в галузь;
г) дозволяє досягти найвищої продуктивності праці.
227. Закон спадної продуктивності стосується:
а) довгострокового періоду;
б) короткострокового періоду;
в) довго- та короткострокового періодів;
г) або довгострокового, або короткострокового періоду.
228. Довгостроковий період функціонування фірми - це:
а) найтриваліший цикл роботи підприємства;
б) максимально можливий період функціонування фірми в даній галузі;
в) час, необхідний для зміни всіх залучених ресурсів;
г) часовий інтервал, протягом якого фірма може отримувати економічний прибуток.
229. Метою виробника є:
а) максимізація задоволення суспільних потреб у товарах і послугах;
б) максимізація економічного прибутку;
в) максимізація мінімального прибутку;
г) максимізація бухгалтерського прибутку
230. Ізокванта - це:
а) крива, що характеризує різні комбінації двох ресурсів, використання яких забезпечує однаковий рівень виробничих витрат;
б) крива, що характеризує обсяг продукції, який отримує фірма, використовуючи даний обсяг ресурсів;
в) крива, що характеризує різні комбінації двох ресурсів, використання яких забезпечує однаковий обсяг випуску;
г) всі відповіді правильні.
231. Будь-яка точка, що знаходиться на ізокванті, означає:
а) кількість виробленого продукту;
б) обсяг продукту в грошовому виразі;
в) комбінацію фізичних обсягів ресурсів, що забезпечує певний рівень виробництва;
г) суму витрат;
д) суму змінних витрат.
232. Технологічно ефективним є спосіб виробництва, який:
а) максимізує прибуток фірми;
б) максимізує обсяг випуску за використання точно визначеного обсягу ресурсів;
в) мінімізує витрати виробництва і одночасно максимізує прибуток фірми;
г) мінімізує збитки фірми.
233. Закон спадної віддачі полягає у тому, що:
а) з часом продуктивність землі спадає;
б) всі ресурси залучаються до виробництва в міру спадання їх продуктивності;
в) скорочується граничний продукт змінного фактора за незмінних обсягів використання інших факторів;
г) граничний продукт змінного фактора зростає, а сукупний продукт спадає зі зростанням обсягу випуску.
234. Дві фірми протягом місяця виробляють однакову кількість меблів. Гранична норма заміни праці капіталом MRTSL,K першої фірми становить 2, другої – ½ . Це означає, що:
а) перша фірма застосовує більш трудомістку технологію;
б) перша фірма застосовує більш капіталомістку технологію;
в) технологія виробництва на двох фірмах однакова;
г) точно визначити неможливо.
235. Ізокванта має аналогічні властивості з:
а)ізокостою;
б)кривою байдужості;
в)бюджетною лінією;
г)кривою попиту;
д)має специфічні властивості, що притаманні тільки їй.
236. Що відбувається з величиною норми технологічного заміщення при просуванні по ізокванті знизу вгору:
а) залишається сталою;
б) зменшується;
в) збільшується;
г) у верхній частині ізокванти дорівнює 1.
237. На власній фабриці з виробництва матраців Марату потрібно використати 150 сталевих пружин, 5 ярдів тканини, 2 год. праці, 2 год. роботи верстата для виробництва кожного матраца. Такий виробничий процес характеризується:
а) прямокутними ізоквантами;
б) ізоквантами у формі прямих ліній;
в) увігнутими ізоквантами;
г) опуклими ізоквантами.
238. Якщо карта ізоквант складається з прямих ліній з негативним нахилом, то:
а) це є прикладом фіксовних факторів виробництва;
б) це є прикладом досконалих доповнювачів;
в) цього не може бути, бо ізокванти завжди мають додатний нахил;
г) це є прикладом досконалих замінників.
239. Якщо машино-години можна орендувати по 20 грн. за одну годину, а працю наймати по ціні 5 грн. за одну годину, то величина нахилу ізокости становить:
а) – 4;
б) – ¼;
в) – 20;
г) – 5.
240. По мірі руху вниз за ізоквантою MRTSlk:
а) зменшується;
б) збільшується;
в) не змінюється;
г) спочатку зменшується, а потім збільшується.
241. Ізокванта ілюструє:
а) весь набір можливих рівнів виробництва за умови зміни кількості праці;
б) весь набір можливих рівнів виробництва за умови зміни кількості капіталу;
в) всі можливі комбінації праці та капіталу, які забезпечують виробництво одного й того самого обсягу продукції;
г) всі можливі комбінації праці та капіталу, які мінімізують витрати.
242. Яке твердження стосовно ізоквант неправильне?
а) дві ізокванти, що відповідають різним обсягам випуску, не можуть перетинатися;
б) чим ближче розташована ізокванта до початку координат, тим більший випуск відповідає цій лінії;
в) ізокванти опуклі до початку координат;
г) величина кута нахилу ізокванти від’ємна.
243. Ізокванта об’єднує точки:
а) рівних витрат;
б)однакового випуску продукції;
в)стійкої рівноваги виробника;
г)рівності попиту та пропозиції.
244. Ізокванта ілюструє:
а)криву загального обсягу випуску продукції;
б)виробничу функцію;
в)різні обсяги продукції, які можливо виробити при заданій кількості ресурсів;
г)криву середнього продукту.
245. Зі зростанням обсягу виробництва ізокванта буде зміщуватись:
а) праворуч вниз;
б) праворуч вгору;
в) ліворуч вниз;
г) ліворуч вгору.
246. Будь-яка точка ізокости або ізокванти представляє:
а) сукупні витрати виробництва певного обсягу продукції;
б) комбінацію фізичних обсягів двох ресурсів;
в) максимальний обсяг випуску продукції;
г) обсяг випуску продукції у грошовому виразі.
247. Фірма щоденно виробляє 1000 одиниць продукції, витрачаючи на придбання праці та капіталу 180 грн. на день. Ціна одиниці праці – 6 грн., ціна одиниці капіталу - 120 грн. на день. Гранична норма заміни праці капіталом для оптимальної комбінації ресурсів, яка дозволяє мінімізувати витрати фірми, становить:
а) 20/1;
6)1/20;
в) 1/30;
г) 2/3.
248. Гранична норма технологічного заміщення MRTS показує:
а) співвідношення продуктивності праці двох факторів хіу;
б) постійне співвідношення двох факторів х і у за певного обсягу виробництва;
в) абсолютне співвідношення двох змінних факторів;
г) заміщення одного фактора виробництва іншим при збереженні постійного обсягу виробництва.
249. Ізокоста - це лінія:
а) незмінних витрат, яка показує всі можливі комбінації праці і капіталу, які фірма може придбати за даного рівня витрат;
б) незмінних цін, яка включає всі можливі комбінації праці і капіталу за умови однакових цін факторів виробництва;
в) однакового продукту, яка включає всі можливі комбінації праці і капіталу, що забезпечують один і той самий рівень випуску;
г) всі відповіді неправильні.
250. Ізокосту можна описати рівнянням:
а) PK L + PL К = TС;
б) PL L + PK К = Q;
в) К = TC/PK - PL/PK * L
г) L= TC/PL + PL/PK * К
251. Фірма мінімізує витрати виробництва заданого обсягу продукції у точці дотику:
а) ізокости та найнижчої з можливих ізоквант;
б) ізокости та найвищої з можливих ізоквант;
в) ізокванти та найнижчої з можливих ізокост;
г) ізокванти та найвищої з можливих ізокост.
252. У точці дотику типової ізокванти та ізокости:
а) граничні продукти обох факторів виробництва сягають відповідних максимальних значень;
б) відношення граничних продуктів обох факторів виробництва дорівнює відношенню цін на ці фактори виробництва;
в) точка дотику показує, який обсяг продукції виробляти;
г) точка дотику визначає, яку виробничу функцію використовувати.
253. Фірма максимізує обсяг виробництва за певного рівня витрат у точці дотику:
а) ізокости та найнижчої з можливих ізоквант;
б) ізокости та найвищої з можливих ізоквант;
в) ізокванта та найнижчої з можливих ізокост;
г) ізокванта та найвищої з можливих ізокост.
254. Даний графік ілюструє:
а) карту ізоквант;
б) карту ізокост;
в) точку мінімальних витрат;
г) точку максимального випуску.
255. Якщо за певної комбінації праці та капіталу співвідношення їх граничних продуктивностей дорівнює 2:1, то для мінімізації витрат:
а) співвідношення їх цін повинно становити 2:1;
б) співвідношення їх цін повинно становити 1:2;
в) дві одиниці праці повинні поєднуватися з одиницею капіталу;
г) однозначне визначення неможливе.
256. Заміна одного фактора виробництва іншим відбувається:
а) при русі вздовж ізокванти та ізокости;
б) при русі лише вздовж ізокости;
в) тільки у випадку спадної продуктивності фактора виробництва;
г) при русі вздовж траєкторії розвитку фірми.
257. Рівновага фірми за технологією і витратами встановлюється у:
а) точці перетину ізокванти та ізокости;
б) точці дотику ізокванти та ізокости;
в) точці дотику двох найближчих ізоквант;
г) точці перетину ізокванти з осями координат.
258. Фірма використовує капітал і працю. Їх граничні продукти становлять 1800 та 400, а ціни відповідно 600 та 200 грн. за одиницю. Для мінімізації витрат фірмі потрібно:
а) збільшити кількість праці і зменшити кількість капіталу;
б) збільшити кількість капіталу і зменшити кількість праці;
в) нічого не змінювати;
г) збільшити кількість обох ресурсів.
259. У короткостроковому періоді:
а) виробничі потужності залишаються незмінними;
б) виробники можуть збільшити обсяг випуску тільки за рахунок екстенсивного використання наявних виробничих потужностей;
в) обсяги всіх ресурсів неможливо змінити;
г) всі відповіді правильні.
260. Що характеризує виробнича функція з одним змінним фактором?
а) залежність обсягу виробництва від ціни на фактор Х;
б) залежність, при якій фактор Х змінюється, а всі інші залишаються незмінними;
в) залежність, при якій всі фактори змінюються, а фактор Х залишається незмінним;
г) залежність між факторами ХіУ.
261. Визначте характеристику короткострокової виробничої функції:
а) сукупний продукт змінного фактора досягає максимуму, коли середній продукт скорочується, а граничний спадає до нуля;
б) сукупний продукт змінного фактора зменшується, коли зменшуються і середній, і граничний продукти;
в) сукупний продукт змінного фактора зростає, коли граничний продукт зростає, а середній - скорочується;
г) сукупний продукт змінного фактора зменшується, коли середній продукт зростає, а граничний спадає.
262. Досягнення максимального обсягу випуску за певної технології означає, що:
а) середній і граничний продукти дорівнюють один одному;
б) середній продукт досягає свого максимуму, а граничний продукт дорівнює нулю;
в) досягається максимум значень граничного продукту за мінімальних значень середнього продукту;
г) граничний продукт дорівнює нулю, а середній продукт знижується.
263. Оскільки граничний продукт змінного фактора зі збільшенням обсягу випуску фірми спочатку зростає, а потім знижується, то:
а) сукупні витрати спочатку зростають повільно, а згодом - спостерігається їх стрімке зростання;
б) сукупні змінні витрати спочатку стрімко зростають, а згодом їх зростання уповільнюється;
в) середні змінні витрати спочатку зростають, а згодом знижуються;
г) середні постійні витрати зростають з моменту дії закону спадної віддачі.
264. Коли крива сукупного продукту сягає максимуму, то:
а) граничний продукт змінного фактора дорівнює 0;
б) фірмі слід вийти з бізнесу;
в) зменшення змінного фактора збільшить випуск;
г) нічого не можна зробити для збільшення виробництва продукції.
265. Якщо MRTS менше від співвідношення РL/РK, то фірма, щоб мінімізувати витрати, має:
а) збільшити К і зменшити L;
б) зменшити К і збільшити L;
в) збільшити К і L;
г) зменшити К і L.
266. Серед наведених тверджень знайдіть правильне:
а) середні витрати мінімальні, якщо граничні витрати досягають своєї мінімальної точки;
б) оскільки постійні витрати не змінюються, середні постійні витрати залишаються незмінними при будь-якому обсязі продукції;
в) середні витрати зростають завжди, коли підвищуються граничні витрати;
г) середні сукупні і середні змінні витрати мінімальні, якщо вони дорівнюють граничним витратам.
267. Щоб знайти величину змінних витрат фірми, потрібно:
а) від середніх сукупних витрат відняти середні постійні витрати;
б) від сукупних витрат відняти постійні витрати і поділити на обсяг випуску;
в) від середніх сукупних витрат відняти середні постійні і помножити на обсяг випуску;
г) від середніх сукупних витрат відняти граничні витрати.
268. Якщо граничні витрати фірми с мінімальними, це означає, що:
а) середній продукт змінного фактора є максимальним;
б) сукупний продукт змінного фактора є максимальним;
в) граничний продукт змінного фактора є максимальним;
г) середній продукт перевищує граничний продукт.