- •1.Адміністративно-політичний статус України у складі Російської та Австро-Угорської імперій у хіх ст.
- •2. Розкрийте процес капіталістичної еволюції України у складі Австро-Угорської та Російської імперії, її особливості у хіх ст.
- •4.Суспільно-політичні течії в Україні та український національний рух у 19 ст. Кирило-Мефодіївське товариство. Т.Г.Шевченко, його роль в національному відродженні.
- •Кирило – Мефодіївське товариство
- •5.Розкрийте особливості соціально-економічного розвитку українських земель на початку хх ст. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для українського народу.
- •7. Охарактеризуйте стан Української держави доби української національно-демократичної революції 1917 – 1920 рр. Економічна та національно- культурна політика уряду п.Скоропадського.
- •10. Нова економічна політика 1921-1928 рр. Та її здійснення в Україні.
- •17Соціально-економічний розвиток України в умовах хрущовської «відлиги». Економічні реформи 60-х років, їх незавершений характер.
- •18. Охарактеризуйте процеси державотворення в незалежній Україні: політичні, економічні, культурні та міжнародні аспекти (з 1991 року до сьогодення).
- •19. Розкрийте основні тенденції розвитку української економіки у новітню добу та покажіть роль економічної науки в умовах трансформації ринкової економіки.
4.Суспільно-політичні течії в Україні та український національний рух у 19 ст. Кирило-Мефодіївське товариство. Т.Г.Шевченко, його роль в національному відродженні.
Національно-визвольний рух будь-якого народу неодмінно має базуватися на національній ідеї.
Утвердження національної ідеї українського народу – жити вільно на власній землі у своїй суверенній державі, сповідувати свою віру, дотримуватися традицій, плекати мову, культуру – розтяглося на довгі століття боротьби й поневірянь. В умовах колоніального існування, кріпосницького господарювання, національного визиску Україна не зреклася своїх ідеалів. На початку 40-х р.р. ХІХ століття центром національно-визвольного руху стає історична столиця України – Київ.
Особливості національно-визвольного руху
-
Пробудження національної свідомості. Розвиток культурницького руху. Формуванню національної ідеї сприяло поширення історичних знань, видання Й. Бодянським твору “Історія Русів” (1846 р.), Д.Бантиш-Каменським чотиритомної “Истории Малой России” (1822 р.), М.Маркевич п’ятитомної “Истории Малороссии ” (1843 р.). Велике значення для національного відродження мали твори Т.Г. Шевченка;
-
утворення громадських та суспільно-політичних організацій та їх вплив на національний рух в Україні;
-
діяльність навчальних закладів (Харківський, Київський університети), що активно долучилися до національно-культурного відродження;
-
утворення таємних політичних організацій.
Кирило – Мефодіївське товариство
У січні 1846 р. у Києві виникло Кирило-Мефодіївське товариство – перша українська нелегальна державницько-політична організація. Саме з цього часу розпочалася політизація українського національного руху.
Засновниками товариства були професор історії Київського університету Микола Костомаров, чиновник канцелярії генерал-губернатора Микола Гулак і вчитель Полтавського кадетського корпусу Василь Білозерський. Вони проголошували об’єднання слов’янських народів у федерацію зі столицею в Києві. Крім Миколи Гулака кирило-мефодіївці робили наголос на культурно-просвітницькій діяльності, яка мала створити передумови до соціальних реформ. Незабаром до них приєднався етнограф і письменник Пантелеймон Куліш, людина також поміркованих поглядів.
У квітні 1846р. членом товариства став Тарас Шевченко. Разом з Миколою Гулаком він очолив революційне крило кирило-мефодіївців і запропонував внести до програмних документів ідею повалення самодержавства та організації народного повстання проти кріпосництва. Особливий вплив на діяльність товариства мала поезія Т.Г. Шевченка, який у своїй творчості виступав проти поневолення народів, засуджував деспотизм царату, відстоював вільну Україну. Взагалі, внесок великого українського поета, просвітителя, художника, мислителя Т.Шевченка в загальну справу національного відродження був надзвичайно великим.
Програмні документи цієї організації сформульовані у “Книзі буття українського народу” і “Статуті слов’янського братства св. Кирила і Мефодія”, які передбачали: