8Митні збори.Характеристика та види митних зборів.Особливості нарахування та стягнення

Митні збори — це збори, які стягуються понад мито за виконання обов'язків митних органів, а також за надання послуг в галузі митної справи. Митні збори, які нараховуються за вантажною митною декларацією, справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів за вантажною декларацією за винятком окремих випадків. Відповідно до Наказу Державної митної служби України «Про затвердження Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією» від 23 червня 1998 року № 363 збори за митне оформлення не справляються у випадках, коли: — ввозяться в Україну предмети, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних та консульських представництв іноземних держав в Україні, а також міжнародних, міжурядових організацій та інших міжнародних організацій, які користуються на території України митними пільгами відповідно до міжнародних угод; — вивозяться товари з митного ліцензійного складу за провізною відомістю без оформлення вантажної митної декларації; — в інших випадках, передбачених митним законодавством. Митні збори підлягають сплаті до або на момент здійснення митного оформлення. Митне оформлення товарів у повному обсязі та їх пропускання можуть здійснюватися лише після сплати належних митних зборів або за умови надання митним органом у встановленому порядку відстрочки чи розстрочки їх сплати. Митниця має право надати відстрочку або розстрочку сплати митних зборів на термін, що не перевищує одного місяця, за наявності гарантії банку та заяви платника. У випадку затримання сплати нараховується пеня у розмірі 0,5% суми несплачених митних зборів за кожний день, включаючи день сплати. При цьому митниця інформує Державну митну службу України, митний комітет про факт порушення банком гарантійного зобов'язання щодо сплати митних зборів. Митні збори сплачуються платниками (юридичними та фізичними особами, що здійснюють митне оформлення) у валюті України або в іноземній валюті першої групи Класифікатора валют Національного банку України згідно з чинним законодавством України про валютне регулювання. Питання про вид валюти, в якій повинен сплачуватися митний збір за митне оформлення, чітко регламентовано Порядком справляння митних зборів, що нараховуються за вантажною декларацією. Згідно з ним у національній валюті України митні збори сплачуються: — суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними особами або такими, що не мають статусу юридичної особи) та іншими організаціями за місцезнаходженням на території України які створені і діють відповідно до законодавства України; — філіями, представництвами іноземних фірм, іноземними авіакомпаніями, міжнародними організаціями з місцезнаходженням на території України, що провадять свою діяльність на підставі законів України; — дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями; — філіями та представництвами підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності; — фізичними особами з місцем постійного проживання на території України. У національній валюті України або в іноземній валюті митні збори можуть сплачуватися: — суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними особами або такими, що не мають статусу юридичної особи) та іншими організаціями з місцезнаходженням за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України; — іноземними дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами, міжнародними організаціями та їх філіями, розташованими на території України, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями; — представництвами інших організацій і фірм в Україні, що не провадять підприємницької діяльності на підставі законів України; — фізичними особами з місцем постійного проживання за межами України. Ставки митних зборів встановленні постановою KM України «Про ставки митних зборів». Ставки мита визначаються декількома методами: — у відсотках (до митної вартості товарів); — фіксованою ставкою (у твердих абсолютних сумах, як правило, у доларовому еквіваленті). Згідно з цією постановою за митне оформлення товарів і транспортних засобів, а також товарів не для комерційних цілей, що переміщаються в несупроводжуваному багажі, у міжнародних поштових відправленнях і вантажем при вартості товарів понад 1000 доларів США, стягуються митні збори у розмірі 0,2% від митної вартості товарів, але не більш еквіваленту 1000 доларів США. При митній вартості товарів та інших предметів до 100 доларів США митні збори не стягуються. Митні збори за перебування під митним контролем не справляються за весь період перебування під митним контролем у випадках: — зберігання товарів на митних ліцензійних складах та перебування їх у магазинах безмитної торгівлі; — тимчасового ввезення на митну територію України та тимчасового вивезення предметів за межі митної території України; — транзиту товарів через митну територію України; — перебування товарів у спеціальних митних зонах. 9Поняття та визначення країни походження

Для визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, у разі, коли міжнародним договором, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Митним кодексом України та цим Порядком, застосовуються правила міжнародного договору.  Відомості про країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, зазначаються в митній декларації, яка подається митному органу під час здійснення митного оформлення у визначеному законодавством порядку та випадках.   Декларант визначає країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, на підставі сертифіката про походження товару чи декларації про походження товару, що подається митному органу для підтвердження цих відомостей.  10 Підтвердження країни походження товарів.Сертифікати про походження товарів Декларація про походження товару являє собою заяву (на комерційному рахунку або іншому товаросупровідному документі) про країну походження товару, зроблену виробником або експортером і засвідчену ними або органом, уповноваженим видавати сертифікати.  У разі коли в декларації про походження товару та в інших документах, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в декларації, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару сертифікат або додаткові відомості, на підставі яких відповідно до положень Митного кодексу України щодо визначення країни походження та порядку, встановленого Держмитслужбою, митним органом визначається країна походження товару.  Додатковими відомостями про країну походження є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, якими супроводжується товар, а також у паспортах, технічній документації, висновках-експертизах митних та інших уповноважених органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження відомостей про країну походження товару.  Визначення країни походження товару під час вирішення спірних питань здійснюється митним органом у термін, що не перевищує 10 календарних днів. У виняткових випадках цей термін може продовжуватися за рішенням керівника митного органу, але не більше ніж на 5 календарних днів. При цьому продовження терміну митного оформлення, зумовлене необхідністю визначення країни походження товару, не може використовуватися декларантом для одержання фактичної відстрочки у сплаті мита та інших податків і зборів.  За відсутності належним чином оформленого сертифіката чи додаткових відомостей про походження товару або у разі неможливості достовірно визначити країну походження товару така країна визнається невідомою. Товари, країна походження яких невідома, пропускаються митним органом з метою їх переміщення через митний кордон України за умови сплати мита за повними ставками. 

7