9 Банк японії

Банк Японії - центральний банк, був заснований в 1882 р. Банк Японії вирішує три основні завдання. По-перше, він формує курс національної валюти, регулюючи обсяг знаходиться в обігу грошової маси, підтримуючи в стабільному стані вартість ієни всередині країни і за кордоном. По-друге, регулює грошовий обіг, встановлюючи процентну ставку, а також за допомогою ряду інших заходів. По-третє, підтримує в належному порядку кредитну систему.Вищим органом управління японського ЦБ є Комітет з визначення політики Банку Японії, який був створений в 1949 р. Тільки комітет має право встановлювати облікову ставку і ставку позичкового відсотка, визначати і змінювати перелік векселів, врахованих Банком Японії, застав, прийнятих під забезпечення видаваних позик, і умов кредитування, а також вирішувати всі інші ключові питання діяльності банку. До складу Комітету з визначення політики входять сім чоловік. Очолює його президент Банку Японії. Представники уряду - по одному від Міністерства фінансів та Управління економічного планування - не володіють правом вирішального голосу. Рішення приймаються в процесі голосування, проведеного серед п'яти осіб: президента і чотирьох інших, призначуваних членів комітету, які відбираються з найбільш досвідчених та обізнаних представників ділового світу і кандидатури яких після схвалення парламентом затверджуються кабінетом міністрів. Реальна політика формується радою керуючих, засідання якого проводяться щодня. До ради керуючих входять президент і віце-президент банку, які призначаються Кабінетом Міністрів на п'ятирічний термін, і сім керуючих, яких, за поданням президента банку, призначає міністр фінансів. Їх термін повноважень - 4 роки. Одним з цих керуючих є представник Мінфіну, інші ж шість - кадрові співробітники банку. Всього в Банку Японії працює трохи більше шести тисяч чоловік. Станом на 2011 рік Головою Банку є Сіракава Масаакі.

10.Європейський центральний банк

Європейський центральний банк — головний елемент Європейської системи центральних банків, який як юридична особа виконує основні функції, радить національним державам та наддержавним органам щодо господарчої оцінки ухвали законів та інших правових норм Європейського Союзу, а також висловлює свою думку щодо грошової, цінової політики відповідним органам.

Розпочав роботу з 1 червня 1998 року. Центральна контора — у Франкфурті-на-Майні (Німеччина). Чинний голова — Жан-Клод Тріше.

Діяльність ЄЦБ ґрунтується на засаді незалежних від національних держав та наддержавних органів ухвал, що передбачає передусім брак примусу в покриванні їхніх внутрішніх і зовнішніх боргів.

Найвищий орган ЄЦБ — Управлінська рада, до якої входять члени правління ЄЦБ та керівники центральних банків країн-учасниць. Ухвали потребують простої більшості голосів, кожний член управлінської ради має лише один голос.

Правління ЄЦБ очолює президент, якому підпорядковується віце-президент та чотири заступники. Їхні призначення узгоджують з головами держав та урядів країн-учасниць. Ухвали правління також потребують простої більшості голосів. Головне завдання правління ЄЦБ — справджування вказівок та ухвал Управлінської ради, що передбачає залучення до їхнього виконання центральних банків країн ЄС.

ЄЦБ може:

• встановлювати стосунки з центральними банками та фінансовими установами інших країн, а коли доцільно, з міжнародними організаціями;

• набувати та продавати негайно чи форвардно всі типи валютних активів та банківських металів; термін "валютні активи" охоплює цінні папери та всі інші активи, у будь-якій формі володіння, у валюті будь-якої країни чи одиницях розрахунку;

• володіти та керувати активами;

• провадити банківські операції всіх типів у стосунках з третіми країнами та міжнародними організаціями, зокрема позикові та кредитні операції.