- •1.Сутність фінансів підприємств, їх функції та принципи організації.
- •2.Внутрішні та зовнішні фінансові відносини суб’єктів господарювання.
- •3.Порядок розподілу грошових надходжень від реалізації продукції, робіт і послуг.
- •4.Поняття фінансових ресурсів п-ств, характеристика їх складу.
- •5.Джерела формування фінансових ресурсів новостворюваних та функціонуючих підприємств.
- •6.Класифікація фінансових ресурсів.
- •7. Поняття доходів і витрат п-ва, їх класифікація.
- •8. Особливості фінансування установ і організацій в фінансовій сфері.
- •9. Характеристика методів організації фінансової діяльності підприємств (принципи, мета, зміст кожного).
- •10.Визначення категорій бюджету за економічною суттю, за формою прояву, за матеріальним змістом, з організаційно-правової сторони.
- •11. Функції бюджету як економічної категорії.
- •12. Бюджетний устрій і бюджетна система України.
- •13. Економічна сутність доходів бюджету та їх класифікація
- •14. Економічна сутність видатків бюджету та їх класифікація
- •15. Види бюджетного фінансування
- •16. Сутність та класифікація бюджетного дефіциту
- •17. Бюджетний процес і його складові
- •18. Бюджетна резолюція, її зміст та призначення
- •21. Централізовані та місцеві джерела фінансування дефіциту бюджету.
- •3) Кредити Національного банку та комерційних банків.
- •4) Міжнародні позики.
- •20. Сутність та класифікація міжбюджетного дефіциту.
- •26. Обєктивна необхідність фінансового вирівнювання в Україні
- •25. Склад і структура видатків місцевих бюджетів
- •27. Cутність державного кредиту. Відмінність державного кредиту від банківського.
- •28. Функції державного кредиту:
- •29. Види і форми державного кредиту, їх зміст і характеристика.
- •31. Поняття державного боргу. Поточний і капітальний державний борг.
- •32. Методи управління державним боргом, їх характеристика.
- •30. Класифікація державних позик.
- •33. Обслуговування державного боргу.
- •34. Економічна необхідність, передумови виникнення і роль страхування. Особливості фінансових відносин у сфері страхування.
- •35. Поняття страхування, його функції та ознаки.
- •36. Суб’єкти страхових відносин : страховик, страхувальник, застрахований і отримувач.
- •43. Суб'єкти фінансового ринку (емітети, посередники, інвестори, інфраструктура), склад і роль кожної групи суб’єктів. Роль і місце держави на фінансовому ринку
- •44. Поняття та характеристика цінних паперів згідно з чинним законодавством
- •45 Характеристика інструментів фінансового ринку
- •46. Фондова біржа та її функції
- •47 Перестрахування та співстрахування, їх сутність та організація
25. Склад і структура видатків місцевих бюджетів
Видатки місцевих бюджетів відіграють важливу роль у соціально-економічному розвитку суспільства. Оскільки місцеві органи самоврядування покликані вирішувати локальні проблеми, що безпосередньо пов´язані з виконанням суспільних функцій у формі надання соціальних послуг та сприяння підвищенню життєвого рівня населення, то склад і структура видатків місцевих бюджетів відображають соціальну спрямованість. Видатки місцевих бюджетів на соціально-культурні заходи включають витрати на освіту, охорону здоров´я, соціальний захист і соціальне забезпечення населення, культуру і мистецтво, фізичну культуру і спорт. Обсяг цих видатків щорічно збільшується. З місцевих бюджетів виділяються значні кошти на фінансування місцевого господарства. Вони включають фінансування витрат на житлове будівництво, водопостачання, каналізацію, освітлення, благоустрій міст і селищ тощо.Видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов´язані з реалізацією програм за переліком, визначеним Бюджетним кодексом.Бюджетним кодексом України передбачено критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами, що здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв усі видатки поділяються на такі групи:Перша група — видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найбільш наближено до споживачів. Ці видатки здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об´єднань.Друга група — видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для громадян України. Вони здійснюються з бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення, а також районних бюджетів.Третя група — видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Ці видатки здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.
27. Cутність державного кредиту. Відмінність державного кредиту від банківського.
Державний кредит — це специфічна форма кредитних відносин, у яких позичальником є держава, а кредиторами — юридичні або фізичні особи. Економічним призначенням державного кредиту є акумуляція державою коштів на основі принципу повернення для фінансування державних видатків. Державний кредит дозволяє державі як позичальнику використовувати додаткові грошові ресурси для покриття бюджетного дефіциту без здійснення з цією метою грошової емісії. Розвиток державної форми кредиту має тривалу історію. Така форма кредиту виникла з появою держави, яка почала використовувати одержані в такий спосіб кошти на покриття військових та інших надзвичайних видатків. Із встановленням міжнародних зв'язків між різними країнами поруч з внутрішнім державним кредитом починає розвиватися система міжнародного державного кредитування.За своїм економічним змістом державний кредит невіддільний від державного боргу. Наслідком державного кредиту є зростання державного боргу. Державний борг — це сума коштів, отриманих від випущених, але ще не погашених державних позик. Інакше кажучи, державний борг — це фінансові зобов'язання держави на певну дату стосовно своїх кредиторів. Таким чином, державний борг виникає внаслідок випуску державних позик і залучення кредитних ресурсів для покриття дефіциту державного бюджету.Державний кредит сприяє економічному розвиткові країни, якщо кошти, мобілізовані в бюджет за його допомогою, спрямовуються на фінансування виробничих програм, будівництво нових підприємств, модернізацію і технічну реконструкцію діючих потужностей. Навпаки, економічний розвиток гальмується, якщо кошти, отримані від випуску облігацій державних позик, спрямовуються на погашення і виплату відсотків за попередніми позиками. Державний кредит, що має невиробничий характер, лише примножує економічні негаразди суспільства. Ситуація значно погіршується, коли для покриття зростаючих відсоткових та інших платежів за державними позиками доводиться залучати додаткові бюджетні кошти, що отримуються шляхом посилення податкового тягаря на виробників. Крім того, надмірно висока доходність державних цінних паперів спонукає комерційні банки вкладати в них переважну частку своїх коштів замість того, щоб інвестувати (кредитувати) національне товарне виробництво.Розміщуються державні позики переважно за підпискою серед фізичних та юридичних осіб, через банки, шляхом продажу на біржі та з аукціонів. Для фізичних та юридичних осіб державний кредит є формою заощадження, інвестування коштів у державні цінні папери, які приносять гарантований Доход.Держава використовує позики, щоб забезпечити себе додатковими фінансовими коштами, які не можна зібрати за допомогою податків. Необхідність збільшення обсягів державного внутрішнього запозичення зумовлюється завданнями здійснення невідкладних державних видатків.Юридичною основою державних позик, як і банківських, є договір. Саме добровільний і договірний характер державних позик відрізняє їх від одностороннього й суворо примусового характеру податків. Замість наданих у розпорядження держави на певний строк коштів кредитори отримують документи — державні цінні папери, які надають їм певні фінансові переваги. Державний кредит як самостійна форма кредитних відносин відрізняється від банківського кредиту рядом особливостей:Потреба держави в кредиті. Виникає в держави при фінансових утрудненнях, необхідності врегулювати розрив між грошовою масою в обігу і товарними ресурсами. Державний кредит використовується, насамперед, на покриття бюджетного дефіциту. Умови угоди. Умовою угоди при державному кредиті, економічні інтереси учасників відособлені, тому потрібно забезпечити економічну зацікавленість кредиторам для добровільної передачі коштів у користування позичальника. Для цього держава бере на себе зобов'язання виплачувати кредиторам визначений доход. Винагорода кредиторів при державному кредиті виступає як стимул реалізації відособлених економічних інтересів кредиторів і позичальників. Цільове призначення. Державний кредит використовується глобально й опосередковує платежі товарного і нетоварного призначення. Ресурси, що мобілізуються за допомогою державного кредиту, витрачаються державою відповідно за поточними потребами народного господарства і для фінансування надзвичайних витрат. Термін повернення позички. У державному кредиті такої регламентації немає. Відносини між учасниками будуються на добровільних засадах. Здатність збільшувати чи скорочувати грошову масу. Державний кредит завжди є засобом скорочення грошей у обігу.