Розділ 1. Загальга характеристика періодичного видання.

1.1. Періодичне видання – оперативний вид документа

Періодичне та тривале видання виділяється за ознакою регулярності виходу в світ.

Періодичне видання виходить через визначений період часу з постійною для кожного разу кількістю номерів, які не повторюються за змістом, однотипно оформленими номерами або датованими випусками та мають однакову назву [11, с. 153].

На відміну від періодичного, тривале видання виходить через невизначений проміжок часу, за мірою накопичення матеріалу і не повторюється за змістом, однотипно оформленими номерами і/або датованими випусками, які мають спільну назву [11, с. 154].

Періодичні видання є різновидом серійного видання, яке виходить на протязі часу, подовженість якого завчасно не встановлена, як правило, нумерованими і/або датованими випусками (томами) і які мають однакову назву.

Періодичні видання як види серійного видання мають певну специфіку. Періодичне видання виходить в світ регулярно через рівні проміжки часу. В періодичних серійних виданнях тимчасовий інтервал в обов'язковому порядку вказується у вихідних даних.

Проте періодичне видання серійного видання може бути і неперіо­дичним. Неперіодичне видання створює відкриту серію, якщо продовжуваність її виходу і кількості випусків завчасно не встановлені. Закрита серія або "бібліотека" – це не періодичне серійне видання, вихід якого обмежений відповідним часом і кількістю видань. При їх оформленні враховується, що книги серії розраховані на використання не в домашніх умовах, а в громадських бібліотеках [11, с. 157].

Періодичне видання – найбільш поширений вид серійного видання. Воно характеризується певними ознаками: актуальність тематики, різний характер змісту, оперативність і регулярність виходу в світ, відповідні назви характеру видання, які не змінюються протягом тривалого часу, наявність однієї або декількох організацій, органом якої виступає видання. Періодичне видання є одним із основних засобів в системі масової комунікації [8, с.200].

Отже, періодичне видання – це видання, яке виходить через відповідні проміжки часу з постійною для кожного року кількістю номерів, неповторюваним змістом, однотипно оформлене, з нумерованими і датованими випусками, які мають однакову назву і, як правило, однаковий об'єм і формат [3, с. 134]. Періодичні видання включаються до мас-медіа. Це засоби донесення інформації до масової аудиторії [12, с. 108].

За ознакою регулярності виходу в світ періодичні видання можуть бути щотижневими, щомісячними, щоквартальними, щорічними.

За місцем випуску і сферою поширення розрізняють місцеві (в межах однієї області, міста, одного або декількох районів, підприємства, установи, господарства чи навчального закладу), регіональні, загальнодержавні (національні) і зарубіжні періодичні видання.

Науковці-документознавці виділяють п'ять основних видів періодичних видань: газета, журнал, бюлетень, календар, експрес-інформація

Газета – періодичне текстове видання, яке виходить через короткі проміжки часу і містить офіційні матеріали, оперативну інформацію і статті з актуальними суспільно-політичними, науковими, виробничими та іншими питаннями, а також літературні видання і рекламу [10 , с. 289].

Газетне видання випускається у вигляді одного або декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосованого до специфіки даного періодичного аркушного видання. В окремих випадках застосовується скріплення аркушів друкованого матеріалу, тоді це видання називається газетно-журнальним.

Перша газета "Хронологія", яка вийшла 5 травня 1581 року в Острозькій типографії Івана Федорова, складалася з одного аркушу великого формату, де на двох сторінках були надруковані двовірші і своєрідний календар на кожний місяць року.

Газета – носій текстової інформації, характер якої значною мірою вирізняє газету з-поміж інших видань. Суттєвий вплив на неї чинить динамізм процесів суспільного життя. Предметом газетної інформації є поточні події та факти. Вона забезпечує неперервність інформування про події, які відбуваються. Тут розміщується оперативна інформація (репортажі, хроніки, інтерв'ю, помітки, заяви, кореспонденція), а також статті, огляди, рецензії, нариси, памфлети, фейлетони, коментарі, читацькі листи. Від інших періо­дичних видань газети відрізняються також великим форматом, об'ємом і більш частотою виходу в світ. Обсяг газети від 2 до 100 і більше сторінок.

Газети класифікують за такими ознаками:

1. За періодичністю виходу: щоденні (ранкові, вечірні); тижневі; щомісячні.

2. За масштабом: центральні або загальнонаціональні; регіональні; місцеві (обласні, районні, міські); корпоративні (компаній, університетів).

3. За профілем: масової орієнтації; спеціалізовані (професіональні).

У кожної газети – своя аудиторія відповідного масштабу (в залежності від тиражу), професійного і соціально-демографічного профілю [13, с. 240].

Газета виходить через певні проміжки часу (щоденно, декілька разів в тиждень, раз в тиждень). Проте може випускатися протягом короткого часу, обмеженого певним заходом (конференцією, фестивалем). Газета може мати додаток (один або декілька). Вона має постійну для кожного року кількість нумерованих і/або датованих випусків, які мають однакові назви.

Особливе значення для газети як виду видання мають такі ознаки, як час і місце випуску, привілейована сфера поширення, функціональне призначення.

Функціональне призначення – особлива ознака при формуванні різних типів газетних видань. Вона характеризується специфічною сукупністю цілей, які здійснює орган того чи іншого типу, використовуючи відповідні інформаційно-пропагандистські засоби, які досягають при цьому певного результату, за яким і розрізняють типи газет. Функціональне призначення газети обумовлено перш за все певними потребами суспільства і його членів, різних суспільних груп, організацій політичної системи, задоволення яких забезпечується реальною участю в процесах формування і реалізації політики. Газета – головна зброя політичної боротьби, один із основних засобів пропаганди і масової інформації [8, с. 315].

За функціональною ознакою виділяють три види газет: загальнополітична; спеціалізована; спеціальний випуск.

Спеціалізована газета систематично повідомляє про окремі проблеми суспільного життя, науки, техніки, культури та інших областей діяльності і адресована відповідним категоріям читачів ("Закон і бізнес", "Українська музична газета").

За читацькою адресою спеціалізовані газети поділяються на:

• професійну газету, адресовану спеціалістам різних кваліфікацій;

• спілкову, партійну.

За тематикою, цільовим і читацьким призначення спеціалізовані газети розрізняють за питаннями культури, літератури, мистецтва, релігієзнавства, рекламні, для дозвілля, для дітей і юнацтва.

За видавцем виділяють газети державних, партійних, профсоюзних, кооперативних, комерційних організацій, творчих союзів, суспільств.

За часом випуску газети поділяються на ранкові і вечірні; за періодичністю на щоденні ("Слобідський край", "Вечірній Київ"), щотижневі ("Культура і життя"), щомісячні ("Книжковий кур'єр", "Книги України").

Оформлення газети – художньо-технічний процес, який включає вибір і застосування шрифтів, ілюстрацій, способів розміщення матеріалів, використання кольорових і розмірних контрастів. Від технічного оформлення газети залежить вплив матеріалів на читача. Протягом століть людство виробило прості й чіткі закони і принципи технічного оформлення, що відповідають демократичному характеру преси.

Актуальною проблемою є індивідуалізація зовнішнього вигляду друкарських видань у межах оформлювальних норм. У вирішенні цієї проблеми важливу роль відіграє комплексне і регіональне використання всіх художньо-поліграфічних засобів [6, с. 113].

Для підтримки тексту використовуються фотографії. Основними вимогами для фотографії є: чітке зображення об'єкта, виразність, правильний вибір кута і місця знімання. Ціль оформлення полягає в тому, щоб в привабливому, зручному для читання вигляді донести до читача зміст газети, виділити головне [11, с. 45]. З оформленням пов'язане поняття "обличчя" газети як зовнішнього вираження її типу: молодіжні газети оформляються по іншому, ніж галузеві; вечірні – інакше, ніж ранкові.

Кожен номер газети складається із певних постійних елементів. До них відносяться: заголовки газет, номери сторінок, текстові матеріали (вони складаються із колонок), їх заголовки, ілюстрації. Для розміщення ілюстрацій і текстової інформації використовують роздільні засоби – лінійки, відбитки, проміжки.

На зовнішній вигляд газети суттєво впливає її формат, обсяг, кількість колонок в смузі. Формат газети визначається розмірами паперу, на якому вона друкується. Для газет з великим тиражем, які друкуються на спеціальних машинах, використовується рулонний папір. Для газет з невеликим тиражем (близько декілька тисяч екземплярів), які друкуються на плоскодрукуючих машинах, використовується аркушний папір. Загальноприйняті формати: А2 (420x594), А3 (297x420), А4 (210x297) [6, с.208]. Обсяг сучасної газети – від 4 до 6 сторінок (смуг). Частина багатотиражних газет виходить на двох сторінках. В щотижневиках типу "Культура і життя", "Література України" – 16-24 і більше сторінок.

Важливе місце в газеті займають ілюстрації (документальні і художні, фото сюжети, рисунки, схеми). Графічна індивідуальність газети залежить від особливостей текстів і заголовків, способу розміщення матеріалу, від рівня поліграфії і майстерності виконавців.

Періодичність сучасних українських газетних видань не може обмежуватись градацією типу "щоденні – не щоденні". Проблема в тому, що останнім часом значно поменшало тих щоденних газет, які виходять реально щодня (відносяться до категорії News).

Переважна більшість не тижневиків (тобто таких, що не відносяться до категорії Sunday) сьогодні представлені на ринку тричі на тиждень – це стосується як газет, що виходять у Києві, так і регіональних чи місцевих видань За своїми суто журналістськими характеристиками вони вже відійшли від інформативно-аналітичної спрямованості щоденних видань, але ще не "докотились" до спрощеної репортажності тижневиків. Отже, у класичному поділі періодики на News та Sunday з'явився Третій елемент, який обов'язково необхідно врахувати, класифікуючи газетні видання.

Проблема періодичності цим не обмежується. Чимало редакцій газет практикує видання окремих випусків або спецвипусків у межах конкретно існуючої газети. При цьому не йдеться про додатки рекламного чи господарського характеру, а мається на увазі звичайний, на перший погляд, газетний випуск, що виходить, наприклад, у якийсь день тижня. За умов дотримання всіх зовнішніх атрибутів оформлення газети ці випуски містять свої, суто специфічні, тематичні характеристики (наприклад, програми телебачення, розгорнуту вузькотематичну аналітику, матеріали з продовженням саме з тижневим інтервалом тощо) Більше того, нерідко такі випуски мають власний передплатний індекс, що свідчить про їхню певну самостійність, хоча – з чисто меркантильних редакційних інтересів – вони не задекларовані як самостійні видання і не мають власного Свідоцтва про реєстрацію. Тому треба враховувати й те, що в газетній практиці з'являються подібні тижневі випуски щоденних газет (Sunday всередині News).

Ще складніше з територіальною належністю тієї чи іншої газети. Тут взагалі – парадокси. Чинна на сьогодні територіальна характеристика незалежної України нічим не відрізняється від територіального устрою України радянської (на превеликий жаль). Тому й залишились, як і в радянські часи, газети центральні (маються на увазі київські), обласні, міські, районні, багатотиражні. Це з одного боку. А з іншого, з введенням двоступеневої системи реєстрації періодики будь-яка газета, зареєстрована Державним комітетом України з питань інформаційної політики, телебачення та радіомовлення, сміливо може вважатися центральним виданням незалежно від того, хто є її засновником і де вона виходить та розповсюджується. Ось і маємо, що будь-яка районна газета, зареєстрована в Києві, може вважатись загальноукраїнською, навіть якщо вона реально ледь-ледь передплачується тільки у межах свого району[14, с. 8-9].