- •Одеса одеу 2007
- •Розділ і. Функціональні характеристики країн в сучасному соціально-економічному просторі
- •Тема 1. Соціально-економічна типологія країн
- •1.1. Соціально-економічна структура світу
- •1.2. Основні об’єкти політичної карти світу
- •1.3. Типологія країн світу
- •1.4. Класифікації країн
- •Тема 2. Тенденції розвитку основних груп країн в процесі глобалізації
- •2.2. Поняття глобалізація, регіоналізація. Глобальні проблеми
- •2.2. Тенденції і фактори економічного розвитку
- •2.3. Економічна та політична інтеграція. Міжнародні економічні організації
- •Міжнародні організації і союзи
- •Тема 3. Світова економіка. Національна економіка
- •3.1. Поняття світової економіки і світового господарства
- •3.5. Національна економіка як об’єкт світової економічної системи. Показники економічного розвитку країн
- •Тема 4. Зовнішньоекономічні відносини України з країнами світу
- •4.1. Структура зовнішніх зв’язків
- •4.2. Форми зовнішньоекономічної діяльності
- •4.3. Політико-економічні зв’язки
- •4.4. Культурні зв’язки
- •Розділ іі. Особливості соціально-економічного розвитку
- •Тема 5. Особливості розвитку країн Західної та Східної Європи
- •5.1. Економіка Європи
- •5.2. Галузева структура
- •5.3. Регіони Європи
- •Значення єс у розвитку економіки Європи
- •Тема 6. Економіка Федеративної республіки Німеччини
- •6.1. Місце Німеччини в світовій економіці
- •6.2. Головні фактори розвитку економіки
- •1. Геополітичне положення
- •2. Природно-ресурсний потенціал
- •4. Націленість бізнесу на досягнення науково-технічного прогресу
- •5. Ефективна економічна політика уряду, активна роль держави в інтеграційних процесах
- •6.3. Структура і динаміка економіки
- •6.4. Зовнішньоекономічна політика
- •Тема 7. Особливості соціально-економічного розвитку країн снд
- •7.1. Сучасний стан і загальна економічна характеристика
- •7.2. Значення снд у розвитку міжнародної економіки
- •7.3. Економічні зв’язки
- •Показники розвитку країн снд (2000 р.)
- •Галузева структура ввп країн снд (2000 р.), %
- •Тема 8. Економіка Російської Федерації
- •8.1. Місце Росії в світовій економіці
- •8.2. Основні фактори економічного розвитку
- •8.3. Структура та динаміка розвитку економіки
- •Питома вага продукції основних галузей промисловості в її загальному обсязі (1997 р.), %
- •8.4. Зовнішньоекономічна політика
- •Тема 9. Особливості розвитку країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону
- •9.1. Сучасний стан і загальна економічна характеристика
- •9.2. Особливості економіки країн атр
- •Південна Азія
- •Південно-Східна Азія
- •9.4. Нові індустріальні країни Азії
- •9.5. Значення опек та атєс у розвитку економіки регіону
- •Тема 10. Економіка Японії
- •10.1. Місце Японії у світовій економіці
- •10.2. Фактори розвитку економіки
- •10.3. Структура і динаміка економіки
- •10.4. Зовнішньоекономічна політика країни
- •Тема 11. Особливості розвитку країн Північної Америки
- •11.1. Сучасний стан і загальна економічна характеристика
- •11.2. Фактори економічного розвитку та економіка країн Північної Америки
- •11.3. Значення мвф у розвитку міжнародної економіки
- •Тема 12. Особливості розвитку країн Латинської Америки
- •12.1. Загальна економічна характеристика країн Латинської Америки
- •12.2. Особливості економічного розвитку економіки країн
- •12.3. Регіони Латинської Америки
- •12.4. Нові індустріальні країни Латинської Америки
- •12.5. Зовнішньоекономічні зв’язки
- •Тема 13. Особливості розвитку країн Африки
- •13.1. Економіка Африки
- •13.2. Галузева структура
- •13.3. Регіони Африки
- •13.4. Проблеми соціально-економічного розвитку африканських країн
- •Тема 14. Особливості розвитку країн Австралії та Океанії
- •14.1. Склад та економічно-територіальні особливості країн Австралії і Океанії
- •14.2. Економіка Австралії. Роль Австралійського Союзу в соціально-економічному розвитку регіону
- •14.3. Економіка Нової Зеландії
- •14.4. Характеристика Океанії
Розділ іі. Особливості соціально-економічного розвитку
регіонів і країн
Тема 5. Особливості розвитку країн Західної та Східної Європи
План:
5.1. Економіка Європи
5.2. Галузева структура
5.3. Регіони Європи
5.4. Значення ЄС у розвитку економіки Європи
5.1. Економіка Європи
Європа займає провідне місце у світовому господарстві за розмірами промислового та сільськогосподарського виробництва, експортом товарів та послуг, розвитком міжнародного туризму. Її сумарний ВВП становить майже 30% світового. Вона утримує лідерство у світовій торгівлі, за обсягами золотовалютних запасів та іноземних інвестицій.
У господарствах Європи співіснують три сектори:
• національний (приватний);
• державний;
• іноземний.
5.2. Галузева структура
Провідною галуззю промисловості є машинобудування. Друге місце займає хімічна промисловість. Чорна металургія отримала розвиток насамперед у країнах, що мають відповідне сировинне забезпечення — Німеччина, Великобританія, Франція, Іспанія, Бельгія, Люксембург, Польща, Чехія. Після Другої світової війни великі металургійні комбінати споруджувалися та розширювалися в морських портах з орієнтацією на імпорт більш якісної та дешевої залізної руди та металобрухту. Найсучасніші з таких комбінатів знаходяться в Фос (Франція), Торонто (Італія). В останні роки набуває популярності будівництво металургійних міні-заводів. Основними галузями кольорової металургії є виробництво алюмінію та міді.
Лісова промисловість є галуззю міжнародної спеціалізації Швеції та Фінляндії. Ці країни називають головним «лісовим цехом» регіону.
Останнім часом за прикладом «Силіконової долини» в США в Європі також набуває поширення розвиток науково-дослідних парків. Найбільші з них знаходяться поблизу Кембриджа (Великобританія), Мюнхена (Німеччина). На півдні Франції, в районі Ніцци, формується «долина високих технологій».
Головні галузі сільськогосподарського виробництва: рослинництво і тваринництво — поширені повсюдно в різних поєднаннях. За основними видами сільськогосподарської продукції більшість країн забезпечує свої потреби і зацікавлені в її збуті на зовнішніх ринках.
Під впливом природних та історичних умов в регіоні склалися три основних типи сільського господарства: північноєвропейський, середньоєвропейський та південно-європейський. Сформувалося кілька широтних зон зональної спеціалізації сільського господарства. Для першої з них (Скандинавія та Великобританія) притаманне переважання інтенсивного молочного тваринництва, а в рослинництві, що його обслуговує, — кормових культур та сірих хлібів. Отже, у сільському господарстві регіону спостерігаються чітко виражені особливості зональної, а також приміської спеціалізації. Потужні зони приміського господарства, що забезпечують великі промислові агломерації молоком, яловичиною, свининою, птицею, яйцями, овочами, фруктами, склалися в Німеччині, Нідерландах, Великобританії, Франції.
Великобританія та Італія мають найбільш розвинуті господарські комплекси. В останні десятиліття відбувається перерозподіл співвідношення сил між ними. Роль лідера дедалі більше перебирає на себе Німеччина, тоді як Великобританія — колишня «світова майстерня» — втрачає свої позиції. Серед інших країн найбільшу економічну вагу мають Іспанія, Нідерланди, Швейцарія, Бельгія, Швеція. На відміну від згаданих чотирьох головних країн, економіка останніх базується насамперед на окремих галузях, що завоювали, як правило, європейське або світове визнання. Австрія, Бельгія, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Данія, Люксембург, Ісландія входять до групи малих промислово розвинутих країн. До середньорозвинутих відносять Португалію, Грецію, Ірландію. Країни-карлики (Андорра, Ватикан, Мальта, Монако, Сан-Марино, Ліхтенштейн) мають специфічну роль у розвитку регіону.
Вісімнадцять постсоціалістичних країн з перехідною економікою, розташовані в Центральній Європі, мають значно нижчий економічний і соціальний потенціал та, відповідно, рівень розвитку.