- •1. Основні розділи дисциплін «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі»
- •2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Загальні закони України в галузі охорони праці.
- •3. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці. Принципи їх кодифікації
- •4. Міжнародні норми соціальної відповідальності. Стандарт Соціальна відповідальність 8000 (sа8000
- •5. Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соц.Відповідальності . Стандарт iso 26000
- •6. Законодавча основа Європейського Союзу з питань охорони праці. Рамкова директива 89/391/єс "Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників"
- •7.Органи державного управління охороною праці та державного нагляду за охороною праці
- •8.Система управління охороною праці в галузі,її складові та функціонування.
- •9.Основні підсистеми системи управління охороною праці,що необхідні для ефективного її функціонування.
- •10. Фінансування оп та економічні аспекти оп
- •11. Види та строки навчання та перевірки знань робітників з питань охорони праці
- •12. Основні види інструктажів з питань охорони праці, їх призначеність та періодичність
- •13. Відшкодування збитків робітникам у випадку пошкодження їх здоров‘я
- •14. Штрафні санкції відносно підприємств
- •15. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни
- •16. Фізіологічні особливості сфери розумової діяльності
- •17. Класифікація фаткорів виробничтого середовища і трудового процесу, які впливають на працівника в процесі трудової діяльності.
- •18. Шкідливі та небезпечні виробничі фатори (їх загальноприйнята класифікація).
- •21.Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.
- •22. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •23. Принципи нормування мікроклімату та його гігієнічні нормативи у приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності
- •24. Особливості повітряного середовища приміщень з використанням персональних компютерів
- •25. Принципи визначення холодо- та повітропродуктивності спліт-систем кондиціонування
- •26. Освітлення виробничих приміщень. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •27. Види виробничого освітлення, принципи його нормування та гігієнічні нормативи у сфері розумової діяльності
- •28. Принципи розрахунку природного і штучного освітлення
- •29. Фізичні характеристики шуму. Вимірювання рівнів шуму та принципи його нормування. Гігієнічні нормативи шуму в приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності.
- •30. Вплив шуму на організм людини. Основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини.
- •31. Основні параметри та види вібрації. Вимірювання рівнів вібрації та принципи її нормування. Гігієнічні нормативи рівнів вібрації на робочих місцях сфери розумової діяльності.
- •32. Вплив вібрації на організм людини та основні принципи захисту від шкідливого впливу вібрації
- •33. Електромагнітні випромінювання, що впливають на користувачів персональних комп’ютерів, їх фізична природа та частотні діапазони.
- •34. Сучасні уявлення про вплив електромагнітних випромінювань на функціональний стан організму користувачів персональних комп’ютерів.
- •35. Сучасні уявлення про вплив сотового зв’язку на організм людини.
- •36. Порядок атестації робочих місць
- •40. Розслідування та облік нещасних випадків. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •41. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь.
- •42. Відповідальність працівників із порушення законодавства з питань охорони праці.
- •43. Розлади здоров’я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп’ютером.
- •44. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я та працездатності користувачів комп’ютерів та відео дисплейних терміналів.
- •45. Електробезпека. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •46. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •47. Основні види електричних травм
- •48. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж.
- •49.Надання медичної допомоги при враженні людини електричним струмом
- •50.Вимоги електробезпеки у приміщеннях, де встановлені персональні комп’ютери та відео дисплейні термінали
- •51. Пожежна безпека. Основні причини пожеж. Небезпечні та шкідливі чинники пов’язані з пожежами
- •52. Основи теорії горіння та різновиди горіння. Необхідні вимоги для виникнення горіння.
- •53. Показники пожежовибухонебезпечності. Категорія приміщень за вибухо та пожежонебезпечністю.
- •54. Пожежна безпека у приміщеннях з робочими місцями, обладнаними персональними комп’ютерами та відео дисплейними терміналами.
- •55. Система протипожежного захисту
- •56. Установки та засоби гасіння пожеж
- •57. Організація пожежної безпеки. Зу « Про пожежну безпеку».
27. Види виробничого освітлення, принципи його нормування та гігієнічні нормативи у сфері розумової діяльності
Висвітлення у виробничих будівлях і на відкритих майданчиках може здійснюватися природним і штучним світлом. При недостатності природного освітлення використовується суміщене освітлення. Остання являє собою освітлення, при якому в світлий час доби використовується одночасно природний і штучний світло.
Природне освітлення виробничих приміщень може здійснюватися через вікна в бічних стінах (бічний), через верхні світлові прорізи, ліхтарі (верхнє) або обома способами одночасно (комбіноване освітлення). Верхнє і комбіноване природне освітлення має ту перевагу, що забезпечує більш рівномірне освітлення приміщень. Бічне ж освітлення створює значну нерівномірність у висвітленні ділянок, розташованих поблизу вікон і далеко від них. Крім того, в цьому випадку можливе погіршення освітлення через затінення вікон громіздким обладнанням.
Мінливість природного світла, який може різко змінюватися навіть протягом короткого проміжку часу, викликає необхідність унормувати природне освітлення за допомогою коефіцієнта природної освітленості. Коефіцієнт природної освітленості (КПО) е являє собою відношення освітленості природним світлом який-небудь точки всередині приміщення до значення зовнішньої освітленості горизонтальної поверхні, що освітлюється дифузним світлом повністю відкритого небосхилу (не прямим сонячним світлом) і виражається у відсотках: де - освітленість будь-якої точки усередині приміщення; - освітленість точки поза приміщенням.
Нормами встановлено вісім розрядів зорових робіт - від робіт найвищої точності (I розряд) до робіт, пов'язаних із загальним спостереженням за ходом виробничого процесу (VIII розряд). В основу вибору КПО для перших семи розрядів покладено розмір об'єкта розрізнення, під яким розуміється розглянутий предмет чи його частину, а також вимагає розрізнення дефект (наприклад, нитка тканини, точка, лінія, ризику, пляма і т. п.).
Зазначені у нормах значення еа для верхнього і комбінованого освітлення вище, ніж для бічного. Це пояснюється тим, що при верхньому і комбінованому освітленні нормується середнє значення КПО в точках, розташованих на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення й умовної робочої поверхні (або підлоги). Перша і остання точки приймаються на відстані 1 м від поверхні стін або перегородок. При бічному ж односторонньому освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці, розташованій на відстані 1 м від стіни, найбільш віддаленої від вікон, на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення й умовної робочої поверхні (або підлоги).
При двосторонньому боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці по середині приміщення на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення й умовної робочої поверхні (або підлоги).
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових прорізів (вікон і ліхтарів) у відповідності з нормованим значенням КПО.
Практика показує, що рівень природної освітленості в процесі експлуатації будівель значно знижується у зв'язку із забрудненням засклених поверхонь світлових прорізів, а також забрудненням стін і стель. Тому необхідно регулярно очищати скла (не рідше 2 ... 4 разів на рік) і виробляти побілку стін і стель (не рідше одного разу на рік).
Штучне освітлення по конструктивного виконання може бути двох видів-загальне та комбіноване. Систему загального освітлення застосовують у приміщеннях, де по всій площі виконуються однотипні роботи (ливарні, зварювальні, гальванічні цехи), а також в адміністративних, конторських і складських приміщеннях. Розрізняють загальне рівномірне освітлення (світловий потік розподіляється рівномірно по всій площі без урахування розташування робочих місць) і загальне локалізоване освітлення (з урахуванням розташування робочих місць).
При виконанні точних зорових робіт (наприклад, слюсарних, токарних, контрольних) у місцях, де обладнання створює глибокі, різкі тіні або робочі поверхні розташовані вертикально (штампи, гільйотинні ножиці), поряд із загальним освітленням вдаються до місцевого. Сукупність місцевого та загального освітлення називають комбінованим освітленням. Застосування одного місцевого освітлення всередині виробничих приміщень не допускається, оскільки утворюються різкі тіні, зір швидко стомлюється і створюється небезпека виробничого травматизму.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяють на робоче, аварійне і спеціальне, яке може бути охоронним, черговим, евакуаційних, еритемних, бактерицидним і ін
Робоче освітлення призначене для забезпечення нормального виконання виробничого процесу, проходу людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.
Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи в тих випадках, коли раптове відключення робочого освітлення (при аваріях) і пов'язане з цим порушення нормального обслуговування обладнання можуть викликати вибух, пожежа, отруєння людей, порушення технологічного процесу і т.д. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк.
Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з виробничого приміщення при аваріях і відключенні робочого освітлення; організується в місцях, небезпечних для проходу людей: на сходових клітинах, уздовж основних проходів виробничих приміщень, в яких працюють більше 50 чол. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів і на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, на відкритих територіях - не менше 0,2 лк.
Охоронне освітлення влаштовують уздовж кордонів територій, що охороняються спеціальним персоналом. Найменша освітленість в нічний час 0,5 лк.
Сигнальне освітлення застосовують для фіксації кордонів небезпечних зон; воно вказує на наявність небезпеки, або на безпечний шлях евакуації.
Умовно до виробничого освітлення відносять бактерицидну і еритемних опромінення приміщень. Бактерицидна опромінення («освітлення») створюється для знезаражування повітря, питної води, продуктів харчування. Найбільшою бактерицидною здатністю володіють ультрафіолетові промені з л = 0,254 ... 0,257 мкм. Ерітемние опромінення створюється у виробничих приміщеннях, де недостатньо сонячного світла (північні райони, підземні споруди). Максимальне ерітемние вплив роблять електромагнітні промені з л = 0,297 мкм. Вони стимулюють обмін речовин, кровообіг, дихання та інші функції організму людини.
ИЛИ ЖЕ ТАБЛИЦА