АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ МІСТА, ІСНУЮЧОЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА ВИЯВЛЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ МІСТА, ЯКІ ПОВИННІ БУТИ ПОКЛАДЕНІ В ОСНОВУ РОЗРОБКИ “ПРАВИЛ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЇ МІСТА”.
Глава 1.
Аналіз сучасного стану міста.
1.1.Історична довідка.
Місто Миколаїв – значний адміністративний, індустріальний і культурний центр півдня України, центр Миколаївської області, а також Жовтневого і Миколаївського адміністративних районів. Миколаїв було засновано в 1788-1790 роках на лівому березі Бузького лиману, на півострові, що утворився в місці зливання рік Південний Буг і Інгул. Його виникнення було пов’язано з необхідністю будівництва флоту для захисту південних кордонів Російської імперії. Російсько-турецька війна 1787-1791р.р. вимагала прискорення будівництва військових кораблів для Чорноморського флоту, в зв’язку з чим 21 липня 1788 р. було засновано нову верф у гирлі річки Інгул. Ця нова верф 27 серпня 1789 р. за наказом Потьомкіна, що був затверджений Катериною ІІ, була названа “Місто Миколаїв” (на згадку про взяття російськими військами фортеці Очаків в “Миколаїв день”). На цій верфі вже в 1790 р. було спущено на воду перший військовий корабель “Святий Миколай”.
Починаючи з грудня 1791 р. почалось організоване будівництво міста. В 1836р. було затверджено план м. Миколаєва. Характерною ознакою в забудові міста була яскраво виявлена прямокутна система планування з невеликими кварталами і дуже широкими вулицями. У 1903 р. була відкрита нова залізнична лінія Миколаїв-Херсон. С 1911 року по 1917 рік Миколаїв переживав період високого промислового піднесення, виключно за рахунок суднобудівництва. Чисельність населення за даними 1913 року складала 106,3 тис. чол. Подальший розвиток міста було перервано першою світовою і громадянською війнами.
Починаючи з 1921 року і до Вітчизняної війни поряд з ростом і реконструкцією суднобудівних заводів в місті розвивається металообробна, харчова і легка промисловість, відкривається ряд вузів і технікумів. В період німецько-фашистської окупації основні підприємства міста та велика кількість житлових будинків було зруйновано. Відновлення і забудова міста провадилась згідно генеральних планів, які були розроблені Українським державним інститутом “Діпромісто” (Київ) у 1947,1954, 1966, 1985 роках.
1.2.Виробничий комплекс та соціальна сфера.
Населення міста на 1.01.2001 р. складає 503,4 тис. чол., в межах міської межі міста, прийнятої Верховною Радою у 1996 р., загальна площа складає 25282,6 га. В межі міста включені селища міського типу – Велика Кореніха і Тернівка та села – Мала Кореніха і Матвіївка. Миколаїв на даний час являє собою багатофункціональне місто з розвинутими в значній мірі промисловими, соціально-культурними і адміністративними функціями. Основою містоутворюючої бази м. Миколаєва являється промисловість і зовнішній транспорт.
У місті сформувався значний багатофункціональний промисловий комплекс у складі підприємств машинобудування і металообробки, де основне місце посідають суднобудівні підприємства, підприємства кольорової металургії, харчової та легкої промисловості. Зовнішній транспорт представлен залізничним, автомобільним, повітряним та водним (морським та річковим) транспортом.
Дуже важливе місце в виробничому комплексі міста посідає виробничо-портове господарство, до складу якого входять 4 порти, які виконують перевози, як у межах України, так і на міжнародних лініях. Чільне місце у виробничому комплексі міста займає капітальне будівництво, яке представлено рядом великих підприємств будівельної індустрії і значною кількістю кваліфікованих будівельних кадрів.
Роль м. Миколаєва як обласного центру з розвинутим багатогалузевим промисловим комплексом обумовила наявність в місті на даний час потужного науково-дослідницького і проектного потенціалу. В місті нараховується багато проектних організацій і науково-дослідницьких підприємств. У трьох інститутах, університеті та 5 філіях навчаються 16,9 тис. чол. “Кузнею” кадрів є Український морський державний технічний університет, який поруч з кадрами для суднобудівної промисловості готує фахівців у галузі ринкової економіки. В 13 професійно-технічних училищах міста навчаються професіям суднобудівної, швейної та інших галузей 7,3 учнів.
В місті функціонує 3 театри, філармонія, 19 клубних закладів, 55 бібліотек, 2 музеї, цілий ряд об’єктів спортивного профілю, лікувальних і оздоровчих закладів, підприємств торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування.
На даний час м. Миколаїв володіє значною по своїм масштабам культурною спадщиною, початок формування якої офіційно можна віднести до другої половини 18 століття.
В Миколаєві найбільш цінною історичною територією являється сельбищна територія на півострові, який утворений річками Південний Буг і Інгул.
Розпланування центрального ядра є одним із зразків містобудівного мистецтва епохи класицизму. В межах історичної території скупчені усі об’єкти культурної спадщини: архітектури та містобудування, історичні, монументального мистецтва, садово-паркового мистецтва.