- •1. Поняття і економічна суть інвестицій.
- •2. Міжнародні інститути, які здійснюють інвестиційну діяльність.
- •3. Об’єкти інвестування.
- •4. Показники, що використовуються для економічного аналізу.
- •5. Суб’єкти інвестиційної діяльності.
- •1.3.2. Індивідуальні та інституційні інвестори
- •1.3.3. Функціональні учасникиінвестиційного процесу
- •6. Класифікація реальних інвестицій.
- •7. Характеристика цінностей, що складають поняття “інвестиції” відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність”.
- •8. Індекс прибутковості як один із методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •9. Класифікація інвестицій за їх ознаками.
- •10. Чиста приведена (теперішня) вартість як один із методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •11. Фактори, що впливають на обсяг інвестицій.
- •12. Період окупності як один із методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •13. Поняття валових та чистих інвестицій, їх динаміка.
- •14. Віддача на вкладений капітал як один із методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •15. Держава як суб’єкт інвестиційної діяльності.
- •16. Загальна характеристика критеріїв ефективності інвестиційних проектів.
- •17. Державне регулювання інвестиційної діяльності.
- •18. Визначення теперішньої вартості інвестицій.
- •19. Основні етапи інвестиційної діяльності.
- •20. Визначення майбутньої вартості інвестицій.
- •21. Функціональні учасники інвестиційного процесу.
- •22. Інструментарій інвестиційного проекту.
- •23. Фінансово-кредитні установи як суб’єкти інвестиційної діяльності.
- •24. Класифікація інвестиційних проектів за їх ознаками та їх види.
- •25. Реальні інвестиції, їх економічний зміст та види.
- •26. Поняття інвестиційного проекту, його ознаки.
- •27. Структура капітальних вкладень як об’єкта реального інвестування.
- •28. Формування джерел фінансування в інвестиційній діяльності.
- •29. Джерела та порядок фінансування капітальних вкладень.
- •30. Методи фінансування в інвестиційній діяльності
- •31. Організація інвестиційної діяльності.
- •32. Кругообіг інвестицій у виробничій сфері.
- •33. Поняття інновацій та інноваційної діяльності.
- •34. Особливості кругообігу інвестицій у сфері відтворення рухомого майна.
- •35. Види та форми інвестицій
- •36. Характеристика цінних паперів другого порядку.
- •37. Інтелектуальні інвестиції.
- •38. Особливості кругообігу інвестицій.
- •39. Ринок цінних паперів як складова фінансового ринку.
- •40. Етапи інвестиційної діяльності, їх економічний зміст.
- •41. Характеристика цінних паперів першого порядку.
- •42. Визначення теперішньої вартості облігації.
- •43. Характеристика цінних паперів другого порядку.
- •44. Коефіцієнти, за якими оцінюється привабливість привілейованої акції.
- •45. Фондова біржа, її роль, функції та значення.
- •46. Визначення ціни привілейованої та звичайної акції.
- •47. Становлення фондового ринку в Україні.
- •48. Управління інвестиційним портфелем та оцінка інвестиційних якостей цінних паперів.
- •49. Поняття інтелектуальних інвестиції.
- •50. Функціональні учасники інвестиційного процесу.
- •51. Інвестування господарських товариств.
- •52. Розкриття та визначення сутності інвестицій з точки зору основ законодавства.
- •53. Характеристика інвестиційних ресурсів.
- •54. Інвестиційний проект, його зміст та форми.
- •55. Функціональні учасники інвестиційної діяльності.
- •56. Коефіцієнт ануїтету, його сутність, методика розрахунку: використання цього показника в практиці оцінки вартості капіталу.
- •57. Фінансові інститути, як суб’єкти інвестиційної діяльності.
- •58. Характеристика складу інвестиційних ринків.
- •60. Джерела фінансування в інвестиційній діяльності, їх характеристика по групах.
26. Поняття інвестиційного проекту, його ознаки.
Поняття «інвестиційний проект» має два значення.
1) Діяльність, яка передбачає здійснення комплексу заходів для досягнення визначеної мети.
2) Система організаційно-правових та розрахунково-фінансових документів, що необхідні для здійснення визначених заходів, які містять їх опис.
Проекти прийнято поділяти на тактичні та стратегічні.
Тактичні – проекти, пов’язані із збільшенням обсягів виготовлення продукції, підвищенням якості, модернізацією обладнання.
Стратегічні – проекти, що передбачають зміну форми власності або кардинальну зміну характеру виробництва.
Типовими у світовій практиці прийнято вважати наступні види проектів:
1) заміна застарілого обладнання як природний процес у рамках діючого бізнесу. Звичайно такі проекти не потребують докладного обґрунтування і тривалого прийняття рішень. Альтернативність можлива лише в тому випадку, коли існують декілька типів подібного обладнання і необхідно обґрунтувати переваги одного з них;
2) заміна обладнання з метою зниження виробничих витрат. Мета подібних проектів – заміна морально застарілого обладнання. Цей тип проектів передбачає аналіз вигідності кожного окремого проекту, бо більш досконале обладнання не завжди вигідне з фінансової точки зору;
3) збільшення випуску продукції та розширення ринку послуг. У даному випадку необхідно детально аналізувати реальність комерційного здійснення проекту з обґрунтуванням розширення ринкового простору, а також його фінансову ефективність;
4) розширення підприємства з метою випуску нових продуктів. У цих проектах усі стадії аналізу важливі, бо це є стратегічним рішенням і помилка при розробці проектів даного типу може призвести до суттєвих наслідків;
5) проекти, що мають екологічну спрямованість. Ці проекти за своїм змістом завжди пов’язані із забрудненням навколишнього середовища, тому саме екологічному аналізу приділяється головна увага.
27. Структура капітальних вкладень як об’єкта реального інвестування.
Галузева структура означає розподіл капітальних вкладень за основними галузями економіки. Вона вважається прогресивною, якщо абсолютно й відносно збільшуються капіталовкладення у розвиток провідних галузей, які сприяють науково-технічному прогресу. До таких насамперед належать машинобудування, точне приладобудування, хімічна промисловість, розвиток комп'ютерних технологій тощо. Меншу частку займають такі галузі: житлове господарство, транспорт і зв'язок, будівництво об'єктів виробничної та невиробничої сфер, сільське господарство. Стан галузевої структури капітальних вкладень визначає темпи науково-технічного прогресу, ефективність функціонування економіки. Територіальна структура характеризує розподіл капіталовкладень за економічними регіонами і залежить від низки чинників: стану інвестиційного клімату в регіоні, послідовності ринкових перетворень, рівня економічного розвитку, наявності природних ресурсів, стану виробничної та фінансової інфраструктур. Відтворювальна структура капіталовкладень характеризується співвідношенням витрат на підтримку діючих виробничних потужностей, модернізацію, технічне переозброєння та реконструкцію підприємств, на розширення діючих і будівництво нових об'єктів. Ефективною вважається така відтворювальна структура, в якій переважає частка капіталовкладень на модернізацію, технічне переозброєння та реконструкцію діючих підприємств, тобто структура з високою часткою витрат на устаткування, що сприяє зменшенню капіталомісткості продукції та зростанню фондовіддачі. Відтворювальна структура впливає на технологічну.
Технологічна структура капіталовкладень — це співвідношення витрат на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, інструментів, інвентарю. Прогресивні зрушення в технологічній структурі оцінюються зіставленням у динаміці (порівняно з попереднім або базовим періодом) часток витрат на устаткування або на будівельно-монтажні роботи у загальному обсязі капіталовкладень. Ефективність технологічної структури визначається переважаючою часткою витрат на устаткування і зменшенням частки витрат на будівельно-монтажні роботи. Технологічна структура капіталовкладень має вирішальне значення для ефективного функціонування економіки. Відтворювальна та технологічна структури аналізуються за територіальною ознакою та по галузях. Оскільки ефективність використання капіталовкладень значною мірою залежить від прогресивності їх технологічної структури, виникає необхідність аналізу чинників, що визначають цю структуру. Суттєво впливає на технологічну структуру галузева структура капіталовкладень.