- •1. Поняття і економічна суть інвестицій.
- •2. Міжнародні інститути, які здійснюють інвестиційну діяльність.
- •3. Об’єкти інвестування.
- •4. Показники, що використовуються для економічного аналізу.
- •5. Суб’єкти інвестиційної діяльності.
- •1.3.2. Індивідуальні та інституційні інвестори
- •1.3.3. Функціональні учасникиінвестиційного процесу
- •6. Класифікація реальних інвестицій.
- •7. Характеристика цінностей, що складають поняття “інвестиції” відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність”.
- •8. Індекс прибутковості як один із методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •9. Класифікація інвестицій за їх ознаками.
- •10. Чиста приведена (теперішня) вартість як один із методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •11. Фактори, що впливають на обсяг інвестицій.
- •12. Період окупності як один із методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •13. Поняття валових та чистих інвестицій, їх динаміка.
- •14. Віддача на вкладений капітал як один із методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •15. Держава як суб’єкт інвестиційної діяльності.
- •16. Загальна характеристика критеріїв ефективності інвестиційних проектів.
- •17. Державне регулювання інвестиційної діяльності.
- •18. Визначення теперішньої вартості інвестицій.
- •19. Основні етапи інвестиційної діяльності.
- •20. Визначення майбутньої вартості інвестицій.
- •21. Функціональні учасники інвестиційного процесу.
- •22. Інструментарій інвестиційного проекту.
- •23. Фінансово-кредитні установи як суб’єкти інвестиційної діяльності.
- •24. Класифікація інвестиційних проектів за їх ознаками та їх види.
- •25. Реальні інвестиції, їх економічний зміст та види.
- •26. Поняття інвестиційного проекту, його ознаки.
- •27. Структура капітальних вкладень як об’єкта реального інвестування.
- •28. Формування джерел фінансування в інвестиційній діяльності.
- •29. Джерела та порядок фінансування капітальних вкладень.
- •30. Методи фінансування в інвестиційній діяльності
- •31. Організація інвестиційної діяльності.
- •32. Кругообіг інвестицій у виробничій сфері.
- •33. Поняття інновацій та інноваційної діяльності.
- •34. Особливості кругообігу інвестицій у сфері відтворення рухомого майна.
- •35. Види та форми інвестицій
- •36. Характеристика цінних паперів другого порядку.
- •37. Інтелектуальні інвестиції.
- •38. Особливості кругообігу інвестицій.
- •39. Ринок цінних паперів як складова фінансового ринку.
- •40. Етапи інвестиційної діяльності, їх економічний зміст.
- •41. Характеристика цінних паперів першого порядку.
- •42. Визначення теперішньої вартості облігації.
- •43. Характеристика цінних паперів другого порядку.
- •44. Коефіцієнти, за якими оцінюється привабливість привілейованої акції.
- •45. Фондова біржа, її роль, функції та значення.
- •46. Визначення ціни привілейованої та звичайної акції.
- •47. Становлення фондового ринку в Україні.
- •48. Управління інвестиційним портфелем та оцінка інвестиційних якостей цінних паперів.
- •49. Поняття інтелектуальних інвестиції.
- •50. Функціональні учасники інвестиційного процесу.
- •51. Інвестування господарських товариств.
- •52. Розкриття та визначення сутності інвестицій з точки зору основ законодавства.
- •53. Характеристика інвестиційних ресурсів.
- •54. Інвестиційний проект, його зміст та форми.
- •55. Функціональні учасники інвестиційної діяльності.
- •56. Коефіцієнт ануїтету, його сутність, методика розрахунку: використання цього показника в практиці оцінки вартості капіталу.
- •57. Фінансові інститути, як суб’єкти інвестиційної діяльності.
- •58. Характеристика складу інвестиційних ринків.
- •60. Джерела фінансування в інвестиційній діяльності, їх характеристика по групах.
12. Період окупності як один із методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.
Правило NPV дає керівникам можливість приймати правильні рішення. Проте існує кілька інших прийомів оцінки капітальних проектів, використання яких може призвести до сумнівних рішень стосовно прийняття або неприйняття проектів. До поширених прийомів належать період окупності проекту, дисконтований період окупності, дохідність залученого капіталу та показник впливу на дохідність акції. Період окупності є проміжком часу, необхідного для того, щоб відшкодувати початкові інвестиції. Проте метод періоду окупності є недостатнім з огляду на те, що він включає завдання суб’єктивного встановлення терміну періоду окупності, не надає інформації стосовно того, чи створює цей проект багатство, а також може ігнорувати значні виплати поза межею (у часі) точки окупності. Хоча на практиці значення показника періоду окупності дає змогу керівнику оцінити, протягом якого часу кошти знаходяться у зоні ризику.
Дисконтований період окупності різниться від періоду окупності тільки тим, що він розраховується після дисконтування грошових потоків. Таким чином, він завжди буде довшим ніж період окупності, який ігнорує дисконтування. Так само як і період окупності, дисконтований період окупності позначений таким недоліком, як неможливість точно визначити прийнятне значення періоду окупності. Дисконтований період окупності не показує, чи дійсно інвестиція приносить гроші, задовольняючи потреби споживача на конкурентних ринках.
13. Поняття валових та чистих інвестицій, їх динаміка.
В економічному аналізі розрізняють валові та чисті інвестиції.
Валові інвестиції характеризують загальний обсяг інвестиційних коштів у певному періоді, спрямованих на відтворення (нове будівництво, реконструкція, розширення, придбання засобів виробництва), приріст товарно-матеріальних запасів, а також на підтримання діючих потужностей.
Чисті інвестиції є вкладенням коштів у виробничі фонди, що заново створюються, та виробничий апарат, що відновлюються. Вони дорівнюють сумі валових інвестицій, зменшеній на суму амортизаційних відрахувань у певному періоді.
Динаміка показника чистих інвестицій відображає характер економічного розвитку країни в розрізі співвідношення між простим та розширеним відтворенням.
Якщо сума чистих інвестицій складає від’ємну величину (тобто обсяг валових інвестицій менший суми амортизаційних відрахувань), це означає зниження виробничого потенціалу і, як наслідок, зменшення обсягу випуску продукції.
Якщо сума чистих інвестицій дорівнює нулю (обсяг валових інвестицій дорівнює сумі амортизаційних відрахувань), це говорить про відсутність економічного росту, бо виробничий потенціал залишається при цьому незмінним.
І нарешті, якщо сума чистих інвестицій є додатною величиною (обсяг валових інвестицій перевищує амортизаційні відрахування), це означає, що економіка знаходиться на стадії розвитку, бо забезпечується розширене відтворення її виробничого потенціалу.
Зростання обсягу чистих інвестицій зумовлює збільшення доходів, причому темпи зростання суми доходів значно перевищують темпи росту обсягу чистих інвестицій. В економічній теорії цей процес називається «ефект мультиплікатора».