4. Визначення поправок на відхилення умов стрільби від нормальних. Польові правила стрільби.

Нормальні (табличні) умови стрільби:

- атмосферний тиск 750 мм рт.ст.;

- температура повітря +15^о С;

- відносна вологість повітря 50 %;

- вітер відсутній.

Табличні поправки дальності при стрільбі по наземних цілях в метрах, гвинтівочним патроном.

Практичні висновки:

1.На відстані до цілі, меншою 400 м, ніяких поправок в дальності не вносити.

2.На відстанях, більше 400 м, слід вносити поправки в дальність:

- при температурі повітря нижче 0^оС добавити 50 м.

- при температурі повітря нижче 25^оС добавити 100 м.

Вплив бокового вітру треба враховувати завжди, цей вплив при стрільбі на дальності до 600м можна не враховувати, оскільки він незначний.

Швидкість вітру визначається:

- слабкий 2-3 м/c.

- помірний 4-6 м/c.

- сильний 8-12 м/c.

Правила призначення вихідної установки приціла:

- у літніх умовах на всі відстані стрільби приціл призначати відповідно відстані до цілі, а точку прицілювання брати в середині цілі;

- взимку при стрільбі на відстань, більшу 400 м і температурі від 0 –25^оС, точку прицілювання брати на верхньому краю цілі, а при температурі нижче –25^оС збільшувати установку прицілу на одне ділення, Т.П. брати в середині цілі;

- при стрільбі на близькі відстані, по низьких цілях, точку прицілювання брати на нижньому краю цілі, установка прицілу повинна відповідати відстані до цілі, а неперевищенню середньої траєкторії на цій відстані, що забезпечує проходження середньої траєкторії через середину цілі;

- в напружені моменти бою і в ночі стрільбу по цілях на дальностях прямого пострілу вести з установкою прицілу відповідному цій дальності, а на близьких відстанях (до 100м) - з постійною установкою прицілу.

5. Вибір моменту для відкриття вогню. Корегування вогню.

Момент відкриття вогню вибирається по команді командира чи самостійно в залежності від обставин і положення цілі.

Відомо, що імовірність попадання залежить від розмірів цілі, розсіяння куль і від точки суміщення центру розсіювання з центром цілі. При цьому, чим більші розміри цілі, менші розміри розсіювання і чим більш точно суміщений центр розсіювання з центром цілі, тим більша імовірність попадання.

Тому найбільш вигідним для відкриття вогню є моменти, коли в ціль можна влучити раптово з близької відстані, коли добре видно ціль і можна прицілюватись більш точно, коли противник скупчився, підставив фланг чи піднімається у весь зріст.

Команда подається в такій послідовності:

1.Кому вести вогонь Кулеметнику.

2.Цілевказання Орієнтир 2, вправо 10, снайпер в окопі.

3.Установка прицілу Постійний, П’ять.

4.Установка цілика чи винос Т.П. Цілик вправо 2, Вліво 2 фігури.

5.Висота Т.П. Під ціль, Всередину.

6.Вид вогню по напруженості Короткими, Довгими, Одиночними.

7.Момент відкриття вогню Вогонь.

Навіть при ретельній підготовці вихідних даних і точному прицілюванні з стійкого положення, стрільба супроводжується помилками, через які ціль може бути не уражена.

Спостереження за результатами вогню здійснюється по рикошетах куль на місцевості в районі цілі, по положенню трас куль відносно цілі, а також по поведінці самої цілі, що обстрілюється.

Корегування вогню по дальності здійснюється зміненням точки прицілювання по висоті чи зміненням установки прицілу. Просте і швидке коригування вогню по дальності проводити зміною точки прицілювання по висоті:

- при недольотах Т.П. вибирають вище.

- при перельотах Т.П. вибирають нижче.

При стрільбі по низьких цілях, особливо на великій дальності, коригування вогню краще проводити зміною установки прицілу на одне ділення.

Корегування вогню по боковому напрямку здійснюється виносом Т.П. на величину відхилення трас куль чи рикошетів від цілі. Це відхилення міряють в фігурах цілі чи в “тисячних”. Т.П. виноситься на виміряну величину у протилежну сторону.

Успішна боротьба з цілями, що з’являються, можлива тільки при наявності у стріляючих твердих навиків у пошуку цілей і в швидкому та вправному виконанні всіх прийомів і дій зі зброєю, необхідних для відкриття вогню.