6. Види руху цілей та їх характеристика

Напрямок руху цілі відносно площини стрільби може бути:

фронтальним;

кутовим;

боковим

При боковому русі до цілі на паралельному курсі:

• бокові поправки не брати, якщо рух робиться в одному напрямку і приблизно з однаковою швидкістю;

• бокова поправка дорівнює сумі з 2 бокових поправок, якщо рух здійснюється в різних напрямках;

• бокова поправка береться відповідно різниці швидкості машини і цілі при русі в одному напрямку і в сторону більшої бокової поправки.

Винесення точки прицілювання на боковий вітер при стрільбі з ходу враховується так само, як при стрільбі з місця.

Якщо сумарна бокова поправка по своїй величині не виходить із габаритів цілі, то її при веденні вогню можна не враховувати.

Для успішного виконання задачі в бою необхідно:

• безперервно стежити за полем бою;

• швидко і правильно готувати дані для стрільби;

• вміло вести вогонь по всіляким цілям в різних умовах бойової обстановки: для ураження легко броньованих, групових та найбільш важливих одиночних цілей застосовувати зосереджений, швидкий вогонь спарених кулеметів;

• спостерігати за результатами свого вогню і вміло його корегувати;

• слідкувати за розходом патронів в бою і приймати заходи для своєчасного їх поповнення.

7. Правила вибору прицілу і точки прицілювання

Вибір цілі

Вогонь із кулеметів в бою ведеться по легко броньованих цілях, по кулеметах, протитанкових засобах противника, по групах живої сили і техніки. Крім того вогонь із кулеметів також ефективний по надводних цілях, амбразурах довгочасних споруд.

Вогонь по цілях із КПВТ ефективний до 2000 м, а із кулемета ПКТ – до 1000 м.

Цілі на полі бою можуть бути нерухомими, такими що з'являються на короткий час або рухаються. Ціль вибирається та вказується навіднику, як правило, командиром відділення.

Вибір установки прицілу, точки прицілювання і бокових поправок.

Для вибору прицілу, точки прицілювання і бокових поправок необхідно:

* визначити відстань до цілі;

* врахувати характер цілі і зовнішні умови, які можуть вплинути на дальність та напрямок польоту кулі.

Установка прицілу, бокові поправки вибираються з таким розрахунком, що б при стрільбі середня траєкторія проходила через середину цілі.

При стрільбі на відстані до 400 м вогонь потрібно вести з прицілом „4”, прицілюватись, як правило, в середину цілі.

В бою якщо умови не дозволяють змінювати установку прицілу, вогонь в межах дальності прямого пострілу слід вести з прицілом, відповідним цій дальності, прицілюватись в нижній край цілі.

Вплив повздовжнього вітру на зміну дальності польоту кулі не враховувати.

Поправку в положенні точки прицілювання або установки прицілу на температуру повітря вводити:

• при стрільбі з КПВТ на дальностях більше 1000 м;

• при стрільбі з ПКТ на дальностях більше 500 м.

При цьому якщо температура повітря більше +25о С, за точку прицілювання приймати нижній край цілі.

Якщо температура повітря –5о –10о С точка прицілювання – верхній край цілі.

Якщо температура повітря від –15о С до С –30о С та більше приціл відповідно збільшити на 1 і 2 поділки

Вибір бокових поправок при стрільбі по нерухомих цілях залежить від швидкості і напрямку вітру і від дальності до цілі.

Бокові поправки на вітер можна враховувати виносом точки прицілювання:

- в фігурах (корпусах) цілі;

- в метрах;

-в поділках бокових поправок сітки прицілу.

При вітрі зліва точку прицілювання виносити вліво, при вітрі справа – вправо.