- •1.8 Поняття рангу матриці.
- •1.11 Матричний запис слар
- •1.12 Розвязуання слар матричним способом
- •2.18 Базис на площині і в просторі. Розкладання вектора за базисом (на площині і в просторі).
- •2.19 Координати вектора. Довжина
- •2.20 Лінійні операції над векторами
- •2.23 Кут між векторами
- •2.24 Векторний добуток. Означення і властивості
- •2.26 Мішаний добуток
- •2.27 Міш добуток, що задані в координатній формі.
- •2.28 Геометричні застосування мішаного добутку.
- •2.29 Умова компланарності векторів
- •3.30. Прямокутна декартова система координат
- •3.31 Пряма на площині.
- •3.38 . Криві другого порядку. Означення, властивості та канонічні рівняння: еліпс; гіпербола; парабола
- •3.39 Площина в просторі.
- •3.40. Рівняння площини в векторній і координатній формі:
- •3.53 Полряні координта точки.
- •3.54. Зв'язок між полярними і декартовими координатами.
- •3.55. Рівняння кривих в полярних координатах. Побудова кривих, що задані рівняннями в полярних координатах
- •3.56 Параметричне задання лінії
- •3.57 Параметричне рівняння кривої на площині і в просторі.
- •3.58. Побудова кривих, що задані параметричними рівняннями на площині.
- •3.60. Канонічні рівняння поверхонь іі порядку:
- •3.61. Дослідження форми цих поверхонь.
1.11 Матричний запис слар
Векторна форма еквівалентна матричній формі запису
де A — матриця m×n, x — вектор з n компонент, b — вектор з m компонент. Число векторів в базисі лінійної оболонки векторів є рангом матриці.
1.12 Розвязуання слар матричним способом
ЯкщоА — основна матриця системи, b— вектор-стовпчик вільних членів, x— вектор-стовпчик невідомих;
то має місце рівність:Ax=b Якщо матриця A є квадратною та невиродженою, то для неї існує обернена матриця. Помноживши обидві частини рівняння зліва на , отримаємо
. оскільки A – 1*A = I та Ix = x, то отримаємо формулу:
1.13 Метод Гауса — Жордана використовується для розв'язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь, знаходження оберненої матриці, знаходження координат вектора у заданому базисі, відшукання рангу матриці
Алгоритм:
Обирається перша зліва колонка, що містить хоч одне ненульове значення.
Якщо верхнє число у цій колонці - нуль, то обмінюється увесь перший рядок матриці з іншим рядком матриці, де у цій колонці нема нуля.
Усі елементи першого рядка діляться на верхній елемент обраної колонки.
Від рядків, що залишились, віднімається перший рядок, помножений на перший елемент відповідного рядка, з метою отримання у якості першого елемента кожного рядка (крім першого) нуля.
Далі, повторюємо ці операції із матрицею, отриманою з початкової матриці після викреслювання першого рядка та першого стовпчика.
Після повторення операцій n-1 разів отримаємо верхню трикутну матрицю.
Віднімаємо від передостаннього рядка останній рядок, помножений на відповідний коефіцієнт, щоб у передостанньому рядку залишилась лише 1 на головній діагоналі.
Повторюємо попередній крок для наступних рядків. У результаті отримуємо одиничну матрицю і рішення на місці вільного вектора (над ним необхідно виконувати ті самі перетворення).
1.14 Теорема Кронекера-Капелі
критерій сумісності системи лінійних алгебраїчних рівнянь: Ax=b
СЛАР має розв'язки тоді і тільки тоді,коли ранг її матриці А дорівнює рангу її розширеної матриці Причому система має єдине рішення, якщо ранг дорівнює числу невідомих і нескінченно багато рішень, якщо ранг менше числа невідомих.
1.15 Базисні та вільні невідомі.
1.16 Загальний та частинний розв'язок системи.
2.17 Вектори і дії над ними.
Геометричний вектор — у фізиці і математиці це величина, яка характеризується числовим значенням і напрямком. Графічно вектори зображають у вигляді напрямлених відрізків певної довжини . Наприклад, для графічного представлення сили величиною два Ньютони, треба намалювати відрізок прямої довжиною дві одиниці в напрямку дії сили.
Багато алгебраїчних дій мають свої аналоги і для векторів: вектори можна додавати, віднімати, множити і ділити. Для цих операцій діють багато правил алгебри, як, наприклад, комутативність, асоціативність та дистрибутивність (віднімання трактується як особливий випадок додавання). Суму двох векторів з однаковим початком можна знайти геометрично за допомогою правила паралелограма.
Властивості додавання векторів
1) властивість нульового вектора:
a+0=a;
2) асоціативність додавання:
(a+b)+c=a+(b+c);
3) комутативність додавання:
a+b=b+a;
Властивості множення вектора на число
1) комутативність:
λa=aλ;
2) асоціативність:
λ(μa)=(λμ)a;
3) дистрибутивність відносно додавання векторів:
λ(a+b)=λa+λb;
4) дистрибутивність відносно додавання чисел:
(μ+λ)a=μa+λa;