- •18. Джерела та фактории виробничих небезпек, їх класифікація
- •19. Небезпечний виробничий фактор вир-ва, його хар-ка
- •20. Шкідливі виробничі фактори вир-ва, їх хар-ка
- •22. Вплив метеорологічних умов на організм людини. Терморегуляція, її види. Шляхи віддачі тепла організмом у навколишнє середовище.
- •23. Основні визначення та поняття щодо робочого місця на виробництві
- •24. Мікрокліматичні показники робочої зони та їх вплив на організм людини
- •25. Вплив шкідливих речовин на організм людини, класифікація впливу на організм людини шкідливих речовин
- •26. Вентиляція виробничих приміщень, її визначення, класифікація.
- •27. Природна вентиляція вир. Приміщень, її визначення, класифікація
- •28. Механічна вентиляція вир. Приміщень, її визначення, класифікація
- •29. Методи знаходження та вивчення джерел та факторів виробничого травматизму
- •30. Дія електричного струму на організм людини. Ефекти протікання струму через тіло людини
- •31. Дія електричного струму на організм людини. Місцеві електричні травми, їх характеристика
- •32. Дія електричного струму на організм людини. Загальні електричні травми або електричні удари, їх характеристика
- •33. Основні чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом, їх класифікація та хар-ка
- •34. Чинники виробничого середовища, які впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом: що відноситься до чинників, їх характеристика.
- •21. Розміщення території підпр-ва. Класи підпр-в та їх захисні зони. Вибір площадки для промислового підпр-ва і розміщення виробничих будинків на його території
25. Вплив шкідливих речовин на організм людини, класифікація впливу на організм людини шкідливих речовин
Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру. Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання, або при внесенні їх в рот забрудненими руками.
Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини потрапивши в організм розподіляють в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору в зубах, марганцю – в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване “депо” і затримуватись в ньому тривалий час.
Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин, чи іншої тривалості (але не більше на годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров’я, що визначаються сучасними методами як процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.
За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):
- 1-й – речовини надзвичайно небезпечні, ГРК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон);
- 2-й – речовини високонебезпечні, ГДК 0,1...1,0 мг/м3 (кислоти сірчана та солена, хлор, фенол, їдкі луги);
- 3-ій – речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий);
- 4-ий – речовини мало небезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас).
26. Вентиляція виробничих приміщень, її визначення, класифікація.
Вентиляція – регульований повітрообмін у приміщенні, сприятливий для людини; а також сукупність технічних засобів, що забезпечують такий повітрообмін.
Основне завдання вентиляції — вилучити із приміщення забруднене або нагріте повітря та подати свіже.
Основними характеристиками вентиляційних систем є:
- продуктивність потоку повітря: десятки - тисячі куб. м/г;
- напір повітря або статичний тиск (кПа);
- потужність калорифера (необхідна для підігріву вуличного повітря в зимовий період): одиниці - сотні кВт;
- рівень шуму (дБ).
Вентиляція буває:
-
по способу подачі в приміщення свіжого і видалення забрудненого повітря: природна, механічна, змішана
-
по способу організації повітрообміну: загально обмінна, місцева, комбінована.
-
за напрямком потоку повітря: припливна, витяжна, припливно-витяжна.
-
за конструктивним виконанням – канальною та безканальною.