52. Загальнообмінна вентиляція виробничих приміщень, її визначення, класифікація

Загальнообмінні системи вентиляції призначені для здійснення вентиляції в приміщенні в цілому або на значній його частині.

Загальнообмінна вентиляція – це розведення забрудненого, нагрітого, вологого повітря у приміщенні свіжим повітрям до гранично допустимих норм. Цю систему вентиляції найчастіше застосовують, коли шкідливі речовини, теплота, волога виділяються рівномірно з усього приміщення. При такій вентиляції забезпечується підтримка необхідних параметрів повітряного середовища по всій площі приміщення.

Найпростішим видом загальнообмінної вентиляції є окремий вентилятор (звичайно осьового типу) з електродвигуном на одній осі, розташований на вікні або в отворі стіни. Такий прилад видаляє повітря з найближчої до вентилятора зони приміщення, здійснюючи лише загальний повітрообмін.

53. Класифікація робіт в електроустановках за вимогами щодо організації їх безпечного виконання та їх визначення

Підготовка робочого місця - виконання до початку робіт технічних заходів для запобігання впливу на працюючого небезпечного виробничого фактора. Робоче місце при виконанні робіт в електроустановці - ділянка електроустановки, куди допускається персонал для виконання робіт за нарядом, розпорядженням або в порядку поточної експлуатації. Роботи, що виконуються в порядку поточної експлуатації - невеликі за обсягом (не більше однієї зміни) ремонтні та інші роботи з технічного обслуговування, виконувані в електроустановках напругою до 1000 В оперативними, оперативно-ремонтним персоналом на закріпленому обладнанні відповідно до затвердженого керівником (головним інженером) організації переліків. Технічне обслуговування - комплекс операцій або операція з підтримки працездатності або справності виробу при використанні за призначенням, очікуванні, зберіганні і транспортуванні. Особи, які обслуговують електроустановки або працюють на технологічному обладнанні, зобов'язані вивчати і виконувати зазначені правила в обсязі відповідно до посади, яку посідають, або виконуваної роботи.

54. Протипожежне водопостачання на виробництві: класифікація, визначення, загальні поняття

Енергетичні об'єкти повинні бути забезпечені необхідною кількістю води для пожежогасіння. Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води. У разі недостатнього напору на об'єктах необхідно встановлювати насоси, які підвищують тиск у мережі

До протипожежного водопостачання належать водойми (ставки, річки, озера, басейни, канали, градирні, резервуари), насосні станції, мережа трубопроводів на території об'єкта з гідрантами (зовнішній протипожежний водогін), а також мережа трубопроводів у будинках, спорудах з пожежними кранами (внутрішній протипожежний водогін).

Перевірка справності пожежних гідрантів повинна здійснюватися особами, що відповідають за їх технічний стан, разом з пожежними частинами не менше двох разів на рік (навесні й восени) з випробуванням на тиск та витрату води, оформленням акта з записом у журнал контролю стану системи пожежного водопостачання енергетичного підприємства.

На підприємствах, що мають водогінні мережі, заповнення пожежних водойм слід здійснювати від існуючої мережі трубопроводами діаметром не менше 77 мм із встановленням на них запірної арматури. Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду й снігу, в холодний період утеплені, а стояки звільнені від води. Кришки люків рекомендується фарбувати в червоний колір. Пожежні крани на внутрішніх протипожежних водогонах слід установлювати в доступних місцях - біля входів, у вестибюлях, коридорах, проходах тощо; їх розміщення не повинне заважати евакуації людей.У неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водогону повинна зливатись. При цьому біля кранів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідно засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити усіх працюючих у приміщенні.