12. Зародження давньогрецької філософії

філософське мислення Античної Греції почало зароджуватися ще в VІІ – VІ століттях дохристової ери. Саме в цей час з’являється ціла плеяда видатних політиків, істориків, мислителів, законодавців, які в своїй діяльності виражали та обстоювали інтереси й ідеї нового, так званого рабовласницького ладу, що сформувався на основі родового первіснообщинного суспільства.Досить відомою філософською школою досократівської доби була піфагорійська школа, що діяла впродовж VІ – ІV століть дохристової ери в західній частині Великої Греції, сиріч Південній Італії. Засновником даної школи був добре знаний математик і відомий філософ-ідеаліст Піфагор Самоський (580-500 д. н. е.), який до речі першим увів у грецьку лексику термін філософія.Значний вплив на формування ідеалістичного напрямку в давньогрецькій філософії досократівського періоду справила і так звана елейська школа, що діяла впродовж VІ – V століть досучасної ери на півдні Італії у місті Елеї. Засновником елейської філософської школи вважається відомий філософ з міста Колофана Ксенофон (565-470 д. н. е.), а її головними представниками - філософи Парменід (540-470 д. н. е.), Зенон Елейський, Мелісс Самоський та Горгій.

Свого найвищого розквіту давньогрецька філософія досократівського періоду досягла в V – ІV століттях до нашої ери, в період діяльності таких видатних філософів-матеріалістів як Емпедокла (490-430 д. н. е.), Анаксагора (500-428 д. н. е.), Левкіппа та Демокріта, які висунули цілу низку нових філософських ідей, зокрема поняття про утворення всіх речей з неподільних матеріальних елементів, про причинну зумовленність усіх явищ природи та ряд інших.

Саме філософськими розробками названих філософів власне і завершується перший етап розвитку грецької античної філософії, а всі напрацьовані ними та їх попередниками філософські надбання, разом з філософськими доктринами перших софістів, стали доброю і міцною базою для переходу до вищого етапу розвитку античного філософського мислення.

13. Філософія мілетської школи і її роль у становленні давньогрецької філософії.

Поява перших, наївно матеріалістичних філософських поглядів пов’язана з діяльністю так званої Мілетської школи. Мілетська школа, що була першою філософською школою у Стародавній Греції виникла у VІ столітті дохристової ери у місті Мілеті, що знаходилося на західному узбережжжі Малої Азії.

Засновником мілетської школи вважається один з перших давньогрецьких філософів, родоначальник античного матеріалізму та діалектики Фалес Мілетський (625 – 547 д. н. е.).

Іншими видатними представниками мілетської школи були учні і послідовники Фалеса, філософи Анаксімандр (611-546 д. н. е.) та Анаксімен (585-524 д. н. е.).

Філософи мілетської школи визнаючи матеріальну першооснову всіх речей, зробили перший крок у матеріалістичному поясненні природи і з позицій наївної діалектики та стихійного матеріалізму намагалися розв’язати проблеми єдності світу, яку вбачали в тілесному рухомому першоначалі, зокрема Фалес у воді, Анаксімандр - у невизначеній матерії, а Анаксімен - у повітрі.

Розглядаючи все існуюче, як вічний рух матеріального першоначала, філософи-мілетці заперечували будь-яке втручання богів у природні процеси.

Назагал філософія мілетців, залишаючись у багатьох питаннях ще невіддільною від їхніх природничих поглядів, справила значний вплив на розвиток матеріалістичної філософії Стародавньої Греції.