7. Індивідуальна робота студентів

Згідно з "Положенням про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців" індивідуальна робота студентів з державного (конституційного) права зарубіжних країн включає до себе:

• написання курсової роботи та її захист;

• анотації прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис тощо;

• написання есе (рефератів) за вузькоспеціальною проблематикою;

• переклади іноземних текстів встановлених обсягів;

• складання термінологічних словників;

• участь в роботі студентського наукового гуртка (проблемної групи) з конституційного (державного) права зарубіжних країн, в студентських кон­ференціях, конкурсах, олімпіадах та інших форм роботи.

Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійсню­ється за власними інтересами та попереднім узгодженням з ви­кладачем. Завдання для індивідуальної роботи студент отримує на початку навчального року.

Організацію, контроль та оцінку якості виконання ін­дивідуальної роботи студентів здійснює куратор, який закріп­люється кафедрою за студентською навчальною групою. Ре­зультати індивідуальної роботи студента оцінюються не пізніш ніж за 15 днів до початку екзаменаційної сесії, під час якої він має скласти "Конституційне (державне) право зарубіжних країн". За індивідуальну роботу сту­дент отримує максимально 20 балів.

8. Програмні питання з навчальної дисципліни «державне (конституційне) право зарубіжних країн»

1. Виникнення конституційного (державного) права у світі.

2. Характеристика форми, структури, мови основних законів І етапу конституційного розвитку (кінець XVIII – кінець XIX ст.).

3. Головні ознаки конституцій ІІ періоду конституційного розвитку (перша половина ХХ ст.).

4. Властивості нових (ІІІ періоду) і новітніх (ІV періоду) конституцій.

5. Місце і роль сучасного конституційного права в правових системах.

6. Поняття і методологія науки конституційного права.

7. Виникнення конституційного права як самостійної галузі юридичної науки в другій половині ХІХ ст.

8. Еволюція науки конституційного права до ІІ світової війни.

9. Розвиток науки конституційного права у другій половині ХХ ст.

10. Сучасний стан науки конституційного права у світі.

11. Поняття та правова природа конституціоналізму.

12. Питання міжнародного права у сучасних зарубіжних конституціях.

13. Основні теорії співвідношення конституційного і міжнародного права у сучасній юридичній науці.

14. Правова природа Європейського Союзу, посилення наднаціональних тенденцій у ЄС.

15. Основні риси концепції «багаторівневого» конституціоналізму і їх реалізація у країнах Європейського Союзу.

16. Правовий статус держав-членів Європейського Союзу.

17. Громадянство у Європейському Союзі.

18. Головні ознаки вестмінстерської концепції конституціоналізму.

19. Характеристика конституційного права Великої Британії.

20. Конституційний розвиток Канади.

21. Сучасна конституція Канади. Формули внесення змін до конституції.

22. Конституційна історія парламенту Великобританії і Канади та їх сучасне становище.

23. Парламент Великої Британії і Канади, виборчий корпус.

24. Організація діяльності Парламенту Великобританії і Канади.

25. Засади парламентського верховенства у Великій Британії та їх трансформація у Канаді.

26. Принципи відповідального правління у Великій Британії та їх рецепція конституційною практикою Канади.

27. Розвиток партійної системи й інституціоналізація політичних партій Великої Британії і Канади.

28. Провідні політичні партії Великої Британії та Канади, їх участь у парламентських, регіональних і місцевих виборах.

29. Організація роботи парламентських партій.

30. Режим міністеріалізму як особливість функціонування виконавчої влади у Великій Британії і Канаді.

31. Еволюція вестмінстерської концепції конституціоналізму наприкінці ХХ ст.

32. Модернізація конституційного правопорядку Урядом лейбористів і перспективи подальших змін. Акт про конституційну реформу 2005 р.

33. Політична регіоналізація як напрям конституційної реформи.

34. Становлення федеративного устрою в Канаді.

35. Організація влади в суб’єктах федерації Канади.

36. Конституційні принципи взаємовідносин федерації і суб’єктів в Канаді.

37. Місцеве самоврядування і управління в Канаді.

38. Правова природа конституційної системи правління (на прикладі США та Бразилії).

39. Порівняльна характеристика змісту, форми та структури конституцій США та Бразилії.

40. Порядок та особливості внесення поправок до конституцій США та Бразилії.

41. Конституційні механізми забезпечення принципу «розподілу влад» (на прикладі США та Бразилії).

42. Конституційні засади судової системи США.

43. Роль Верховного Суду США у здійсненні конституційного контролю в США.

44. Внесок Верховного Суду у процес утворення «живої конституції».

45. Участь Верховного Суду США у розмежуванні компетенції федерації і штатів.

46. «Біль про права» 1791 року та поправки до Конституції США про права людини.

47. Роль прецедентного права у захисті прав людини в США.

48. Фундаментальні права людини у Конституції Бразилії 1988 року.

49. Процедура habeas corpus, процедура habeas data та процедура mandato d'injuncao за Конституцією Бразилії.

50. Конституція США 1787 року: законодавча та виконавча влада.

51. Американська модель системи «стримувань та противаг».

52. Система центральних органів влади Бразилії за Конституцією 1988 року.

53. Засади взаємовідносин законодавчої й виконавчої влади Бразилії .

54. Конституційні принципи федеративного устрою в США і Бразилії.

55. Взаємовідносини федерації і субєктів в США і Бразилії.

56. Особливості системи місцевого управління в США та Бразилії.

57. Основні принципи конституціоналізму Італійської республіки за Конституцією 1947 р.

58. Права, свободи та обов’язки людини та громадянина в Італії за Конституцією 1947 р.

59. Партійна система, основні політичні партії та їх вплив на розвиток конституційно-правових процесів в Італійській республіці.

60. Вищі органи державної влади Італії.

61. Конституційний суд Італії як орган конституційного контролю та судова система республіки.

62. Адміністративно-територіальний устрій Республіки Італія за Конституцією 1947 р. та сучасна реформа системи регіонального управління.

63. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування республіки Італія.

64. Становлення конституціоналізму у ФРН і Японії.

65. Засади конституційного ладу за Основним законом ФРН.

66. Формування соціальної концепції прав людини у ФРН.

67. Федеральний уряд ФРН: порядок утворення, склад.

68. Основні напрями діяльності Федерального уряду (ФРН).

69. Участь уряду в законодавчому процесі (ФРН).

70. Парламентська відповідальність уряду (ФРН).

71. Конституційне закріплення принципів державності в Японії

72. Ліберальна концепція прав людини за Конституцією Японії

73. Правовий статус імператора

74. Порядок формування та функціонування парламенту Японії

75. Кабінет Міністрів Японії – принципи утворення та функції

76. Організація судової системи Японії

77. Конституційний контроль та його моделі в Японії і ФРН.

78. Федеральний конституційний суд Німеччини – порядок формування і процедура судочинства.

79. Компетенція Федерального конституційного суду Німеччини. Конституційна юстиція земель.

80. Принципи організації і діяльності органів конституційного правосуддя в Японії..

81. Принцип організації федеративного устрою в Швейцарській Конфедерації.

82. Двохрівнева побудова системи органів державної влади.

83. Розмежування предметів ведення та повноважень між органами державної влади Швейцарської Конфедерації та органами державної влади суб’єктів федерації

84. Суверений статус кантонів Швейцарської Конфедерації

85. Рівність та самовизначення народів Швейцарської Конфедерації

86. Принцип прямої (референдарної) демократії як основний принцип побудови конституції Швейцарської Конфедерації

87. Швейцарський принцип суспільної згоди – умова формування та функціонування вищих органів державої влади

88. Принцип розподілу влад в умовах «референдарної» демократії

89. Федеральні збори – як вищий орган влади Конфедерації

90. Принцип колегіальної влади в Швейцарії

91. Судова система Швейцарії

92. Трансформація засад конституціоналізму на постсоціалістичному просторі.

93. Забезпечення фундаментальних прав і свобод людини як важлива ознака становлення конституційної системи правління в постсоціалістичних країнах Східної Європи.

94. Функціонування вищих органів влади в умовах становлення засад конституціоналізму в постсоціалістичних державах-членах Європейського Союзу і СНД.

95. Континентальна модель конституційного контролю та її особливості в Польщі та Болгарії.

96. Конституційний Трибунал Республіки Польща- юрисдикція, склад, порядок формування.

97. Конституційний Суд Республіки Болгарія- повноваження, склад, порядок призначення.

98. Характеристика «радянської системи управління» та її трансформація.

99. Континентальна модель місцевого управління.

100. Курс на децентралізацію влади у Польщі та Болгарії.

101. Основні засади Європейської хартії місцевого самоврядування та їхня реалізація.

102. Етапи побудови конституціоналізму в Російській Федерації.

103. Конституція 1993 року: нова правова система та конституційна модель держави.

104. Прийняття Конституції Республіки Білорусь 1994 року.

105. Особливості конституціоналізму у Республіці Білорусь.

106. Загальна характеристика Конституції КНР1982 р.

107. Соціалістична концепція прав людини.

108. Вищі органи державної влади та управління за Конституцією.

109. Національно-територіальна устрій КНР.

110. Становлення конституційного права в арабських державах.

111. Конституційно-правовий статус особи в ісламських країнах.

112. Монархія – як традиційна форма правління в ісламських державах

113. Особливості та основні риси республіканської форми правління в арабських державах

114. Специфіка Конституції Ізраїлю.

115. Етапи становлення конституційно-правового статусу людини та громадянина в Ізраїлі.

116. Вищі органи державної влади Ізраїлю.

117. Конституційні засади місцевого управління.