21. «Дерево цілей» - це:

1. наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл загальної мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії;

2. метод розкриття структури системи, при якому за однією ознакою її поділяють на окремі складові;

3. метод розташування цілей за ієрархією;

4. всі відповіді невірні.

21. Що означає конкретність цілей?

1. встановленням кількісних і якісних орієнтирів (нормативів) — інформаційної бази для планово-економічних розрахунків, організаційних рішень, оцінки результатів діяльності державних органів і суб'єктів господарювання та контролю;

2. формулювання спочатку головної цілі, потім — підцілей другого, третього і т.д. рівнів із зазначенням строків досягнення їх;

3. система поглядів на певні явища, а також спосіб розуміння їх, тлумачення, інтерпретації;

4. всі відповіді невірні.

21. Для цілей, визначеність у часі – це…

1. встановленням кількісних і якісних орієнтирів (нормативів) — інформаційної бази для планово-економічних розрахунків, організаційних рішень, оцінки результатів діяльності державних органів і суб'єктів господарювання та контролю;

2. формулювання спочатку головної цілі, потім — підцілей другого, третього і т.д. рівнів із зазначенням строків досягнення їх;

3. система поглядів на певні явища, а також спосіб розуміння їх, тлумачення, інтерпретації;

4. всі відповіді невірні.

21. До основних аспектів прогнозування слід віднести:

1. Теоретичний;

2. Нормативний;

3. Індикативний;

4. Управлінський.

21. Управлінський аспект прогнозування полягає в наступному:

1. за допомогою прогнозування здійснюється аналіз реальних фактів і причинно-наслідкових зв'язків;

2. за допомогою прогнозування здійснюється оцінка й опис можливих і бажаних перспектив розвитку об'єкта;

3. прогнозування формує рекомендації щодо державного регулювання економіки на відповідну перспективу;

4. науковий аналіз процесів і тенденцій.

21. Гіпотеза – це…

1. наукове передбачення, що базується на якісних й на кількісних параметрах;

2. комплекс конкретних заходів, спрямованих на досягнення певних цілей;

3. науково обґрунтоване міркування про можливий стан об'єкта в майбутньому, а також про альтернативні шляхи і строки досягнення такого стану;

4. наукове передбачення на рівні загальної теорії.

21. План (програма) – це…

1. наукове передбачення, що базується на якісних й на кількісних параметрах;

2. комплекс конкретних заходів, спрямованих на досягнення певних цілей;

3. науково обґрунтоване міркування про можливий стан об'єкта в майбутньому, а також про альтернативні шляхи і строки досягнення такого стану;

4. наукове передбачення на рівні загальної теорії.

21. До основних функцій прогнозування відносяться:

1. науковий аналіз процесів і тенденцій (здійснюється за трьома стадіями: ретроспекція, діагноз, проекція);

2. оцінювання об'єкта прогнозування;

3. науково обґрунтоване міркування про можливий стан об'єкта в майбутньому;

4. немає вірної відповіді.

21. До основних функцій прогнозування відносяться:

1. цілеспрямованість, системність, адекватність;

2. дослідження об'єктивних зв'язків соціально-економічних явищ;

3. науково обґрунтоване міркування про можливий стан об'єкта в майбутньому;

4. виявлення альтернатив розвитку.

21. Середньострокові прогнози – це прогнози на строк:

1. До 1 року;

2. 1 – 3 роки;

3. 1 – 5 років;

4. 1 – 8 років.

21. Довгострокові пронози – це прогнози строком на:

1. Більше 5 років;

2. 5 – 10 років;

3. Більше 10 років;

4. 10 - 20 років.

21. Особливий вид діяльності держави щодо визначення стратегічних, тактичних та оперативних цілей планового періоду, а також способів досягнення таких цілей – це…

1. Планування економічного зростання;

2. Макроекономічне планування;

3. Директивне планування;

4. Індикативне планування.

21. Рекомендаційна система планових заходів, спрямованих на досягнення цілей соціально-економічної політики держави, що передбачає створення таких умов функціонування суб'єктів економіки, які б спонукали їх до виконання поставлених завдань – це…

1. Планування економічного зростання;

2. Макроекономічне планування;

3. Директивне планування;

4. Індикативне планування.

21. ДПЕСР – це…

1. Демократична партія економічного і соціального розвитку;

2. Державна програма економічного і соціального розвитку;

3. Державний проект економічного становлення регіонів;

4. Немає вірної відповіді.

21. До методів розрахунку макроекономічних показників відносять:

1. балансовий;

2. експертний;

3. фактографічний;

4. нормативний.

21. Методи, що базуються на використанні інформації, наданої експертами – це…

1. Методи екстраполяції;

2. Фактографічні методи;

3. Інтуїтивні методи;

4. Комбіновані методи.

21. Етап прогнозування, на якому досліджується історія розвитку об’єкта для одержання його систематизованого опису – це…

1. проекція;

2. ретроспекція;

3. декомпозиція;

4. повнота редукції.

21. Етап прогнозування, на якому за даними діагнозу розробляється прогноз розвитку об'єкта, здійснюється оцінка вірогідності, точності обгрунтованості прогнозу – це…

1. проекція;

2. ретроспекція;

3. декомпозиція;

4. повнота редукції.

21. Співвідношення вартості зношених засобів праці і вартості спожитих у виробництві предметів праці, що в сукупності становить фонд заміщення, та величини новоствореної вартості за рік – характеризує співвідношення:

1. Між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання;

2. Між заміщенням використаних засобів виробництва та новоствореною вартістю;

3. Між споживанням та нагромадженням;

4. Між виробничими галузями та інфраструктурою.

21. Співвідношення частин чистої продукції, яка спрямовується на виробниче нагромадження та створення резервних фондів, і вартості матеріальних благ, які використовуються на особисте споживання населення – характеризує співвідношення:

1. Між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання;

2. Між заміщенням використаних засобів виробництва та новоствореною вартістю;

3. Між споживанням та нагромадженням;

4. Між виробничими галузями та інфраструктурою.

21. Структура, що відображає розподіл національної економіки за формами власності, за організаційно – правовими формами підприємництва, за рівнем доходів певних верств населення – це…

1. Галузева структура

2. Соціальна структура;

3. Регіональна структура;

4. Відтворювальна структура.

21. За допомогою якого механізму грошово – кредитної політики, НБ регулює грошовий обіг в період економічного спаду?

1. Кредитна рестрикція;

2. Кредитна проекція;

3. Кредитна ретроспекція;

4. Кредитна експансія.

21. Тип структурної політики, коли держава широко застосовує державні важелі для прискорення прогресивних структурних зрушень – це…

1. Активна;

2. Пасивна;

3. Змішана;

4. Грошово - кредитна.

21. Політика держави, спрямована на створення правової бази для вільного перетікання капіталу і праці в найбільш рентабельні галузі економіки – це…

1. Активна;

2. Пасивна;

3. Змішана;

4. Грошово - кредитна.

21. Безперервний розвиток науки і техніки, обумовлений потребами виробництва, зростанням та ускладненням суспільних потреб – це…

1. Науково – технічна революція;

2. Науково – технічний прогрес;

3. Інноваційний потенціал країни;

4. Науково – технічний потенціал країни.

21. Здатність фундаментальної та прикладної науки забезпечити нововведеннями процес оновлення продукції – це…

1. Науково – технічна революція;

2. Науково – технічний прогрес;

3. Інноваційний потенціал країни;

4. Науково – технічний потенціал країни.

21. Модель інноваційного розвитку країни, при якій перевага віддається ринковим регуляторам при пасивній ролі держави – це…

1. Матеріально – технічна модель;

2. Постіндустріальна модель;

3. Директивна модель;

4. Індустріальна модель.

21. Модель інноваційного розвитку країни, якій притаманна висока активність держави (система цілеспрямованих, випереджаючих заходів) – це…

1. Матеріально – технічна модель;

2. Постіндустріальна модель;

3. Директивна модель;

4. Індустріальна модель.