Тема 2 «політика у сфері торгівлі та інвестицій»

2.1 ДИНАМІКА ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ

2.1.1 Загальна динаміка

2.1.2 Експортна концентрація і спеціалізація

2. 2 ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

2.2.1 Загальний огляд

2.2.2 Ключові зобов’язання України як члена СОТ

2.2.3 Регіональні торговельні угоди України

2.3 ІНСТИТУЦІЙНА КАРТА

2.1 Динаміка торгівлі товарами та послугами

2.1.1 Загальна динаміка

Економічне зростання країни протягом 2000-2007 рр. та сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура знайшли своє відображення в динаміці зовнішньої торгівлі. Товарообіг товарів та послуг у 2008 р. був у 4,5 рази більший порівняно з 1996 р. Найбільша частка цього зростання була забезпечена розвитком торгівлі в 2003-2008 рр.: протягом цього періоду експорт товарів та послуг виріс у 2,8 рази, а імпорт – у 3,8 рази.

Економіка країни є відкритою. Протягом 2005-2009 рр. експорт товарів та послуг становив близько 47% від ВВП, імпорт – близько 50%, що зумовлює високу чутливість динаміки реального ВВП від коливань світової кон’юнктури, обмінних курсів та тенденцій економічного розвитку країн-партнерів.

До 2005 р. баланс зовнішньої торгівлі товарами та послугами був додатним. Проте, з розвитком кредитування споживчих потреб та за відсутності істотних змін у структурі виробництва та експорту (близько 75% всього експорту припадає на товари проміжного споживання) з 2005 р. обсяги імпорту товарів почали переважати над обсягами експорту, що зумовило формування від’ємного балансу торгівлі товарами та послугами. При цьому профіцит торгівлі послугами спостерігався протягом усього періоду спостереження.

Світова криза мала істотний негативний вплив на розвиток зовнішньої торгівлі. В 2009 р. експорт товарів та послуг скоротився на 37,4% у доларовому еквіваленті, а імпорт – на 45,0%. Скорочення експорту товарів та послуг відбувалося, перш за все, через зменшення продажів металів, оскільки зовнішній попит різко скоротився на фоні згортання інвестиційних проектів у розвинених країнах. Імпорт товарів та послуг також знизився, перш за все, через зменшення попиту на товари інвестиційного (тривалого) споживання та мінеральні продукти. Оскільки структурні зміни протягом кризового 2009 р. здійснені не були, поступове відновлення зовнішньої торгівлі в 2010 р. відбувається за рахунок відновлення експорту та імпорту відповідних категорій товарів.

Основними торговельними партнерами України є СНД та країни ЄС. Причому частка СНД в зовнішній торгівлі України невпинно скорочується: в 1996 р. частка СНД в загальному товарообігу становила 58,8%, в 2009 р. – 37,8%. Це відбувається на фоні збільшення частки країн ЄС та, останніми роками, Азії в зовнішній торгівлі України товарами та послугами. Необхідно зауважити, що Україна протягом усього періоду спостереження була нетто-імпортером в торгівлі з країнами СНД, передусім, через істотні обсяги імпорту енергоносіїв, а з 2005 р. і нетто-імпортером у торгівлі з країнами ЄС на фоні збільшення попиту на товари тривалого споживання та обладнання. Додатне сальдо в торгівлі товарами та послугами склалося з країнами Африки та Азії внаслідок високого експорту металів та продукції сільського господарства. Станом на середину 2010 р. на країни СНД припадало 33,9% українського експорту товарів та 43,3% імпорту товарів, на країни ЄС 23,9% та 33,9%, відповідно.

Незважаючи на те, що левову частку в зовнішній торгівлі України займають товари, частка послуг в експорті та імпорті послідовно зростала на фоні загальної тенденції збільшення ролі сектору послуг в економіці країни.

Окрім змін у динаміці зовнішньої торгівлі товарами та послугами та основних її характеристик, упродовж останньої декади відбулися певні зміни й у структурі торгівлі. Незважаючи на те, що основні категорії експорту товарів залишились незмінними – це товари промислового виробництва, машинне та транспортне обладнання, харчові продукти та живі тварини, нехарчова сировина – їх частки в загальному обсягу експорту дещо змінились. В імпорті товарів переважають машини та транспортне обладнання, мінеральне паливо (частка якого істотно зменшилась за останні десять років), товари промислового виробництва та хімічної промисловості. Необхідно ще раз вказати на те, що левову частку експорту та імпорту товарів займають товари проміжного споживання.

У структурі зовнішньої торгівлі послугами переважають транспортні послуги, подорожі та фінансові послуги. Необхідно зауважити, що, порівняно з 1998 р., структура зовнішньої торгівлі послугами істотно змінилася. Частка транспортних послуг в експорті послуг зменшилася з 81% в 1998 р. до 45% в 2009 р. через зниження ролі послуг трубопровідного транспорту, а частка імпорту транспортних послуг зросла на фоні збільшення експорту товарів та попиту на його транспортування. Розвиток фінансового посередництва в країні призвів до збільшення частки фінансових послуг в імпорті послуг до 12% в 2009 р. з 4% в 1998 р.

Додатне сальдо торгівлі послугами з 2004 р. спостерігають в усіх групах країн з незначними винятками (наприклад, у 2009 р. невелике від’ємне значення спостерігали для країн ЄС). У торгівлі послугами географічна концентрація більш виражена, аніж у торгівлі товарами. В імпорті послуг переважають країни ЄС, на які припадає 58,8% імпорту станом на кінець 2009 р. Це пояснюють як істотним товарообігом з країнами ЄС, так і високим попитом на туристичні послуги цих країн. На СНД припадає лише 15,2% всього українського імпорту послуг. Відповідні частки експорту становлять 31,5% та 39,9%, причому частка країн СНД істотно зменшилась порівняно з 1996 р.

Таким чином, протягом останніх років розвиток торгівлі зазнав певних змін, що були спричинені як структурними перетвореннями всередині країни, так і змінами в зовнішній кон’юнктурі. Проте основні торговельні партнери та позиції українського експорту та імпорту залишились майже незмінними.