- •1.Мова і література в системі культурних цінностей українського суспільства.
- •2.Мова- суспільне явище. Функції мови.
- •3.Українська літературна мова й мова професійного спрямування.
- •5.Комунікативні якості професійної мови.
- •8.Статус укр.Мови як державної.
- •9. Сучасна укр літ мова. Унормованість як основна ознака літ мови. Види мовних норм.
- •10.Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови.
- •11. Культура мови. Шляхи удосконалення індивідуального мовлення.
- •12.Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.
- •13. 16.Функціональні різновиди української літературної мови. Їх основні ознаки.
- •14.Давня література і початки формування.
- •15. Усна і писемна форми укр літ мови.
- •18. Науковий, офіційно-діловий, розмовний стилі літературної мови як основа мови професійного спрямування.
- •19. Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
- •20. Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови.
- •21. І.Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української
- •22. Г.Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози і нової мови прозового твору.
- •23. Україньскі поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури.
- •24.Новаторство мовно-поетичної творчості т.Шевченка.
- •26. Принципи укр правопису.
- •28.Мовні й жанрові особливості наукового стилю.
- •29.Основні жанри наукового стилю.
- •30.Писемні форми репрезентації наукової інформації.
- •31.Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.
- •33.Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
- •10.Назва виду документа – зліва або посередині сторінки. Назва – це
- •34.Мовні засоби вираження наукових категорій, понять.
- •35.Поняття «термін», «термінологія», «терміносистема». Проблеми кодифікації та стандартизації.
- •36.Терміни іншомовного походження в мові економічної науки.
- •37.Класифікація термінів за сферою використання.Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на три основні групи:
- •39.Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у наукових текстах.
- •40.Вияви антонімії, паронімії та омонімії в наукових текстах.
- •41.Мовна надмірність і мовна недостатність у наукових та ділових текстах.
- •42. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізміві діалектизмів у різних комунікативних сферах.
- •43.Неологізми, архаїзми, історизми в українській літературній мові та в економічній термінології.
- •44. Виразність та образність мовлення, його чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова у лексиці та лексиконі.
- •45. Поняття про фразеологію. Типи. Їхня роль в усній і писемній науковій та офіційно-діловій мові.
- •46. Основні способи творення термінів у сучасній українській літературній мові.
- •47. Поняття «граматична норма». Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.
- •48. Синтаксичні конструкції в різностильових текстах.
- •49. Синтаксична норма в наукових і ділових текстах. Складні випадки керування.
- •50. Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях науково й ділового стилів.
- •51.Синтаксична норма.Однорідні члени речення,дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченнях наукового й ділового стилів
- •52. Складне речення в текстах наукового й ділового стилів.
- •53.Науковий текст та його ознаки.
- •54. Види та жанри наукових текстів.
- •55. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.
- •56 Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •57.Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності української мови
- •58. Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.
- •59: Публічний виступ і функціональні типи мовлення (розповідь, опис, роздум)
- •60. Специфіка публічної монологічної мови.
- •61. Специфіка публічної діалогічної мови.
- •62 Змістова організація основної частини публічного виступу.
- •63. Етикет Наукової мови
- •64 Етикет ділової мови
- •65.Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях.
- •66.Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.
- •67.Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації.
- •68.Типи економічних словників, їхня характеристика.
14.Давня література і початки формування.
Давня література - 10 - 18 ст., це початковий і найтриваліший етап, фундамент подальшого розвитку укр. літ. як частки всесвітньої. 10 ст. - Остромирове Євангеліє (не лише думки, а й їх оформлення за мистецькими канонами) "Велесова книга" - міфологічні та справжні події - оригінальне письмо - "велесовиця". Гіпотеза - це алфавіт ранньої кирилиці дохристиянського періоду.
Після хрещення Русі - переважно перекладна , пізніше -оригінальна. Джерела - усна нар. тв., слов'янська міфологія + візантійсько - болгарський досвід (Болгарія
- посередниця між Руссю і Візантією). Перекладна л - ра:
- релігійна (Остромирове Є., Пересопницьке Є.; апокрифи - розповіді про створення світу, агіографічні твори - про життя Ісуса Христа; патерики (Києво - Печерський, Єгипетський), твори отців церкви Іоанна Златоуста та ін. - так звана патристика). Мова : запозичення церковно - слов. писемно - літ. мови - ораторські твори, житія, проповіді. Поступово - проникнення в них живомовних елементів.
- Твори світського х-ру: - жанрова розмаїтість хронографи (епізоди з історії різних країн), твори природничого х-ру ("шестодневи") - відомості про природу Землі і космосу;
Переклади освітньої літератури - афоризми з Біблії, граматика. Стилістика, філософія античних авторів ("Святославів збірник"); твори красного письменства (романи "Олександрія", "Троянська історія", оповідання, інші).
Оригінальна література: літописання ("Повість минулих літ"(Нестор), "Київський літопис" вперше зафіксовано етнонім "Україна", Галицько - Волинський л.), повчання ("Поучєніє Володимира Мономаха"), ораторсько - моралізаторська проза ("Слово про закон і благодать" Іларіона), агіографічні твори, життєписи святих(Сказання про Бориса і Гліба"). Найпопулярніші жанри - проповіді та оповідання: Іларіон, К. Туровський
- пропаганда християнської моралі. Мова: біблійні вислови. Образи грецької міфології + епітети. Метафори, ритмізовані антитези - високий рівень книжної мови.
Шедевр _ "Слово о полку Ігоревім" -жанр важко визначити; мова: риси літописів -і- риси усної народної
творчості (пісні, голосіння, думи), "перша українська дума", зразок орнаментального стилю
-
76 - 17 - Козацькі літописи: (Самовидця, Самійла Величка). Для х-ки звичайних" людей - елементи народної мови. "Історія Русів" - рос. мова, але багато українізмів. Поєднання елементів худ, наук., епістолярного стилів.
-
Полемічна л - ра (проза): дискусії православних з католиками. Жанри: трактат, послання, памфлет, діалог, монолог - інквеста (звинувачення). Мелетій Смотрицький, Герасим Смотрицький, 3. Копистянський інші. Іван Вишенський.
Мова: увага до нар. життя - інтерес до "простої" мови + пафос полемічного висловлення. Синтез книжних і розмовних елементів.
- Поезія: основа - фольклор + переклади європ. віршів. Юрій Дрогобич. КМА - піїтика (поетика) та риторика. Жанри: духовна лірика, духовно - світські, патріотичні, інтелектуальна поезія. Панегірики, оди, гімни, елегії. (Лазар Баранович, І.Величковський, Пилип Орлик, Феофан Прокопович).
З сер 16 ст. - "проста" мова проникає у діловий стиль.
-
Шкільна драма 17 ст. КМА. Звернення до античних трактатів. Різновиди: містерія, міракль, мораліте. Історична драма Староукраїнська книжна мова. Між "серйозними" актами - інтермедії та інтерлюдії - "простонародна мова" (персонажі - усі національності України - українці, москалі, цигани, ляхи, євреї тощо. Початок української комедії). З 18 ст. - світський характер, елементи сатири.
-
Г.Сковорода - предтеча нової української л-ри: зв'язок з філософією, ідея сродної праці, лірика внутрішнього світу людини. Новації: символізація, метафори. Байки. Мова - церковнослов. книжність (урочистість) + народна пісня, прислів'я + афористика.