- •1.Найдавніші поселення людей на території України періоду кам’яного віку.
- •2. Входження українських земель до складу Російської та Австро-Угорської імперій.
- •3. Напад фашистської Німеччини на срср.Боротьба проти фашистських загарбників в 1941-1942 рр. На Україні.
- •1. Походження східних слов’ян та їх розселення на території України.
- •3. Звільнення українських земель від фашистських загарбників 1943-44 рр. Внесок українського народу в розгром фашистської Німеччини.
- •1.Трипільська культура.
- •2. Антиукраїнська політика російського царизму та початок відродження української свідомості, Кирило-Мефодіївське товариство.
- •3. Українське питання напередодні Другої світової війни.Україна в планах гітлерівців.
- •1. Кочові народи: кіммерійці,скіфи,сармати на території України
- •2. Західноукраїнські землі в і половині хіх ст. “Руська трійця”. Революція 1848 р. В Австро-Угорщині та скасування кріпосного права.
- •1. Феодальна роздрібленість Київської Русі,їїпричини та наслідки.
- •2. Розвиток капіталізму на Україні в іі половині хіх ст. Перетворення України на вугільно-металургійну базу Російської імперії.
- •3.Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941-1944рр.Голокост
- •2.Заборона української мови. Активізація українського національного руху у другій половині хіх ст.
- •3. Рух Опору в Україні в роки іі світової війни.
- •1. Рабовласницькі античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •2. Економічний розвиток та суспільно-політичний рух в Україні на початку хх ст. Діяльність політичних партій в Україні.
- •3.Десталінізація України. “Шестидесятники” в літературі та мистецтві.
- •1.Запровадження християнства на Русі, його історичне значення. Володимир Великий.
- •2.Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •1.Становлення Давньоруської держави (кінець іх-кінець х ст.)
- •2. Столипінська реформа в Україні 1907-1910 рр.
- •3. Наростання кризових явищ в соціально-економічному розвитку України в іі половині 60-х-і половині 80-х років.
- •2.Україна в роки першої світової війни 1914-1918 рр.
- •3.Кризові явища в політичному і культурному житті України (друга половина 60-х – середина 80-х років) та посилення національно-визвольного руху.
- •1.Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі.
- •1.Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників
- •2.Проголошення автономії України. Наростання політичної боротьби в Україні у липні-жовтні 1917 року.
- •3. Пошуки шляхів виходу з кризи радянської системи м. С. Горбачовим. Консервативні настрої у керівництві України.
- •2.Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії з унр.
- •3.Погіршення економічної ситуації в Україні в іі половині 80-х років.
- •1. Українські землі під владою Речі Посполитої. Виникнення українського козацтва.
- •2. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьман п. Скоропадский.
- •3.Формування багатопартійності в Україні. Народний Рух України.
- •1.Козацько-селянські повстання кінця хvі-початку хvіІст
- •2. Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр.
- •3. Дисидентський рух в Україні.
- •1.Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу. Роль українського козацтва у боротьбі українців проти агресії Польщі, Туреччини, Кримського ханства
- •3. Спроба державного перевороту в срср 1991 р. І Україна.
- •2. Соціально-еаономічні та політичні перетворення більшовиків в 1919-1920рр.Політика “воєнного комунізму”
- •3.Всеукраїнський референдум та вибори Президента України
- •1.Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки для України.
- •2.Нова економічна політика в Україні та її наслідки.
- •3. Символіка Української держави.
- •1. Соціально-економічне і політичне становище України в другій половині XVII ст.»Руїна»
- •2. Україна і створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік
- •3.Розпад срср. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (снд) і Україна.
- •1.Становище Української держави в роки гетьманування і. Мазепи. Північна війна та Україна.
- •2.Політика українізації (коренізація), позитивні та негативні фактори її впливу на Україну
- •1.Посилення колоніальної політики Російської імперії щодо України у хііі ст.
- •2. Індустріалізація в Україні:завдання, труднощі та наслідки
- •3.Відродження української національної культури
- •1. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині XVIII ст. Ліквідація Гетьманату та Запорозької Січі, запровадження кріпацтва..
- •2.Насильницька колективізація сільського господарства в Україні. Голод 1932-1933 рр., його трагічні наслідки...
- •3.Національно-визвольний демократичний рух вУкраїні в 1990 році.»Декларація про державний суверенітет України.
- •2. Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та їх наслідки
- •3.Західноукраїнська Народна Республіка. “Акт злуки” унр та зунр.
- •2. Громадсько-політичне життя в Україні в 30-ті роки. Утвердження сталінського тоталітарного режиму.
- •3.Насильницька колективізація сільського господарства в Україні. Голод 1932-1933 рр., його трагічні наслідки
- •2. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. Гетьман п.Скоропадський.
1.Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі.
До питання походження Київської Русі вперше звернувся легендарний літописець Нестор понад вісім століть тому в «Повісті минулих літ». Перші спроби розв’язати цю проблему було здійснено скіфами, кельтами, сарматами, аланами.У середині XVIII ст. німецькі історики, члени Петербурзької Академії наук – твердили, що держава виникла завдяки варягам(норманська теорія). Анти норманська – Ломоносов, Грушевський – Русь походить від р.Рось, ростовців.На початковому етапі в основу концепцій було покладено хибну методологічну засаду — виникнення держави вони розглядали, по-перше, як кульмінаційний одномоментний акт, по-друге, як безпосередній наслідок діяльності конкретної історичної особи. У 20-ті роки XX ст. значна частина науковців світу почала віддавати перевагу «варязькому чиннику» в становленні державності русів. Однак це не поставило крапку в багатовіковій полеміці. Офіційна радянська історіографія назвала норманську теорію політично шкідливою, оскільки вона не визнавала здатності слов’янських народів створити незалежну державу самотужки. Дискусія спалахнула з новою силою.
На захист своєї теорії норманісти висували такі аргументи:Русь отримала назву від «Руотси». Так у середині XI ст. фіни називали шведів; більшість імен руських послів, що зафіксовані в договорах з Візантією (911, 944), мають скандинавське походження.; візантійський імператор Костянтин Багрянородний у своїй книзі «Про управління імперією» (прибл. 950) наводить як слов’янські, так і руські назви дніпровських порогів. Більшість руських назв мають давньонорманське походження; ісламські географи та мандрівники IX—X ст. завжди чітко розділяли «русів» і «слов’ян».На противагу антинорманісти стверджували:Назва «Русь» слов’янського походження, оскільки тісно пов’язана з назвами річок Рось, Руса, Роставиця у Центральній Україні; жодного племені чи народу під назвою «руси» не було відомо у Скандинавії і про нього не згадує жодне древньонорманське джерело, включаючи саги; один з найдавніших ісламських письменників Ібн-Хордадберг (прибл. 840—880) чітко називає русів слов’янським племенем; археологічні матеріали із міст і торговельних шляхів Східної Європи свідчать про обмежений, фрагментарний вплив «варязького чинника».Нині норманська теорія походження Давньоруської держави поступово втрачає своє наукове значення. Фахівці об´єктивніше і зваженіше підходять до оцінки ролі «варязького чинника» в політичному житті Східної Європи. Варяги були лише елементом серед багатьох, однією історичною силою серед інших. Руська історія тільки через варягів є така сама фікція, як руська історія без варягів».Спробою кардинально змінити напрям пошуку стала хозарська гіпотеза, яка виводила коріння Київської держави з Хозарського каганату. Її автор О. Пріцак, запропонував взагалі відмовитися від концепції слов’янського походження Русі. На його думку, поляни були не слов´янами, а різновидом хозар, а їхня київська гілка — спадкоємницею роду Кия, який заснував (іноді вживається термін «завоював») Київ у VIII ст. Археологічні дослідження стародавнього Києва свідчать про місцеву слов’янську самобутність його матеріальної культури. Отже, паросток державності Київської Русі зріс на місцевому ґрунті задовго до IX ст. внаслідок складного і тривалого соціально-економічного та культурного розвитку слов’янського суспільства.
3.Культурно-ідеологічні процеси в Україні в ІІ половині 40-х – на початку 50-х років.
Відродження культурного життя в Україні в повоєнні роки було пов'язане з великими труднощами. В умовах відновлення важкої промисловості й нарощування військового потенціалу коштів на соціально-культурну сферу катастрофічно бракувало.Після війни починається відновлення системи народної освіти. Набувають поширення вечірня й заочна форми навчання. У 1953 р. було введено обов'язкову семирічну освіту дітей. Тривала русифікація шкіл і освіти загалом. Комуністична партія прагнула зберегти й посилити свій контроль над учнівською молоддю.Відновили роботу вищі заклади освіти: Київський, Харківський, Одеський університети (усього 154 ВЗО). У повоєнні роки було відновлено роботу науково-дослідних інститутів. Академію наук УРСР очолював видатний учений О. Палладій. У 1946 р. в Україні почав діяти перший в СРСР атомний реактор.Українська культура збагатилася художніми творами вже відомих авто¬рів: О. Вишні, М. Рильського. Україні діяли три кіностудії - Київська, Одеська, Ялтинська. Розвивалася творча самодіяльність: проводилися концерти, виставки, огляди-конкурси тощо. У повоєнні роки посилився тиск сталінського режиму на інтелігенцію. Й. Сталін доручив керівництво культурою секретареві ЦК ВКП(б) з ідеології А. Жданову. Період із 1946 до 1949 рр. в історії культури й науки називається «ждановщиною» і є часом посиленого втручання сталінського режиму до сфер ідеології, культури, науки, літератури, мистецтва з метою встановлення жорсткого контролю над духовним розвитком радянського суспільства. В Україні велася боротьба з «буржуазним націоналізмом» і «космополітизмом». Розвиткові біологічної науки заважала «лисенківщина». Т. Лисенко був президентом Всесоюзної академії сільгоспнаук; з його діяльністю була пов'язана ідеологізація науки. Репресій зазнали відомі біологи,нападів зазнавали також літератори - М. Рильський. Ю. Яновський, В. Сосюра.У період 1946-1951 рр. було прийнято 12 партійних постанов з ідеологічних питань. Першими були постанови ЦК ВКП «Про журнали «Звезда» і «Ленинград», спрямовані, зокрема, проти творчості Г. Ахматової й М. Зощенка. Ідеологічних репресій зазнали журнали.Почалися цькування працівників мистецтва «на музичному фронті», критика «безпартійних пейзажів», були розгромлені Інститут історії України в системі АН УРСР і українська історична школа, створена М. Грушевським. Були репресовані діячі єврейської культури. Висновок. Після закінчення Другої світової війни в Україні йшов процес відновлення культури, розвивалися система народної освіти, наука. «Ждановщина» негативно позначилася на розвитку української культури. Творча діяльність інтелігенції практично завмерла. Відродження української культури стало можливим тільки після смерті Й. Сталіна, коли почався процес десталінізації суспільства.
Білет №13