- •1.Найдавніші поселення людей на території України періоду кам’яного віку.
- •2. Входження українських земель до складу Російської та Австро-Угорської імперій.
- •3. Напад фашистської Німеччини на срср.Боротьба проти фашистських загарбників в 1941-1942 рр. На Україні.
- •1. Походження східних слов’ян та їх розселення на території України.
- •3. Звільнення українських земель від фашистських загарбників 1943-44 рр. Внесок українського народу в розгром фашистської Німеччини.
- •1.Трипільська культура.
- •2. Антиукраїнська політика російського царизму та початок відродження української свідомості, Кирило-Мефодіївське товариство.
- •3. Українське питання напередодні Другої світової війни.Україна в планах гітлерівців.
- •1. Кочові народи: кіммерійці,скіфи,сармати на території України
- •2. Західноукраїнські землі в і половині хіх ст. “Руська трійця”. Революція 1848 р. В Австро-Угорщині та скасування кріпосного права.
- •1. Феодальна роздрібленість Київської Русі,їїпричини та наслідки.
- •2. Розвиток капіталізму на Україні в іі половині хіх ст. Перетворення України на вугільно-металургійну базу Російської імперії.
- •3.Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941-1944рр.Голокост
- •2.Заборона української мови. Активізація українського національного руху у другій половині хіх ст.
- •3. Рух Опору в Україні в роки іі світової війни.
- •1. Рабовласницькі античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •2. Економічний розвиток та суспільно-політичний рух в Україні на початку хх ст. Діяльність політичних партій в Україні.
- •3.Десталінізація України. “Шестидесятники” в літературі та мистецтві.
- •1.Запровадження християнства на Русі, його історичне значення. Володимир Великий.
- •2.Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •1.Становлення Давньоруської держави (кінець іх-кінець х ст.)
- •2. Столипінська реформа в Україні 1907-1910 рр.
- •3. Наростання кризових явищ в соціально-економічному розвитку України в іі половині 60-х-і половині 80-х років.
- •2.Україна в роки першої світової війни 1914-1918 рр.
- •3.Кризові явища в політичному і культурному житті України (друга половина 60-х – середина 80-х років) та посилення національно-визвольного руху.
- •1.Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі.
- •1.Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників
- •2.Проголошення автономії України. Наростання політичної боротьби в Україні у липні-жовтні 1917 року.
- •3. Пошуки шляхів виходу з кризи радянської системи м. С. Горбачовим. Консервативні настрої у керівництві України.
- •2.Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії з унр.
- •3.Погіршення економічної ситуації в Україні в іі половині 80-х років.
- •1. Українські землі під владою Речі Посполитої. Виникнення українського козацтва.
- •2. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьман п. Скоропадский.
- •3.Формування багатопартійності в Україні. Народний Рух України.
- •1.Козацько-селянські повстання кінця хvі-початку хvіІст
- •2. Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр.
- •3. Дисидентський рух в Україні.
- •1.Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу. Роль українського козацтва у боротьбі українців проти агресії Польщі, Туреччини, Кримського ханства
- •3. Спроба державного перевороту в срср 1991 р. І Україна.
- •2. Соціально-еаономічні та політичні перетворення більшовиків в 1919-1920рр.Політика “воєнного комунізму”
- •3.Всеукраїнський референдум та вибори Президента України
- •1.Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки для України.
- •2.Нова економічна політика в Україні та її наслідки.
- •3. Символіка Української держави.
- •1. Соціально-економічне і політичне становище України в другій половині XVII ст.»Руїна»
- •2. Україна і створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік
- •3.Розпад срср. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (снд) і Україна.
- •1.Становище Української держави в роки гетьманування і. Мазепи. Північна війна та Україна.
- •2.Політика українізації (коренізація), позитивні та негативні фактори її впливу на Україну
- •1.Посилення колоніальної політики Російської імперії щодо України у хііі ст.
- •2. Індустріалізація в Україні:завдання, труднощі та наслідки
- •3.Відродження української національної культури
- •1. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині XVIII ст. Ліквідація Гетьманату та Запорозької Січі, запровадження кріпацтва..
- •2.Насильницька колективізація сільського господарства в Україні. Голод 1932-1933 рр., його трагічні наслідки...
- •3.Національно-визвольний демократичний рух вУкраїні в 1990 році.»Декларація про державний суверенітет України.
- •2. Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та їх наслідки
- •3.Західноукраїнська Народна Республіка. “Акт злуки” унр та зунр.
- •2. Громадсько-політичне життя в Україні в 30-ті роки. Утвердження сталінського тоталітарного режиму.
- •3.Насильницька колективізація сільського господарства в Україні. Голод 1932-1933 рр., його трагічні наслідки
- •2. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. Гетьман п.Скоропадський.
3. Дисидентський рух в Україні.
Дисидентський рух мав специфічну соціальну базу (близько 80% дисидентів становила інтелігенція); був довготривалим у часі (понад 20 років); виношував у собі зародок альтернативного суспільства; концент¬рував опозиційні інтелектуальні сили, створював осередки майбутніх масових рухів; викристалізував ідейні засади майже всього сучасного політичного спектра.Суперечливе і динамічне «хрущовське» десятиріччя підштовхнуло оновлення суспільної свідомості. Цей імпульс був настільки сильним, що під його впли¬вом у 60-70-х роках у радянському суспільстві виникає нова форма духовної опозиції — дисидентство.В Україні дисидентський рух було започатковано ще у 50-х роках. Дисидентський рух складався з трьох основних течій, що то розходились, то зливались.1.Правозахисне, або демократичне дисидентство, репрезентоване у Росії А. Сахаровим, О. Солженіциним та їх однодумцями, а у нашій республіці — Українською Гельсінською групою (УIT) — тобто групою сприяння виконанню Гельсінських угод, що стосувались прав людини і були підписані СРСР у 1975 р. УГГ була утворена в листопаді 1976 р. у Києві. її очолив пись¬менник М. Руденко. УГГ мала на меті: ознайомлю¬вати українське суспільство з Декларацією Прав Лю¬дини ООН; збирати докази порушення владою прав людини, національних прав в Україні, застосування політики етно - і лінгвоциду та насильницької руси¬фікації; домагатись безпосереднього контакту України з іншими країнами, акредитації в республіці представників закордонної преси, вільного обміну інформацією та ідеями.
2. Релігійне дисидентство, що мало на меті боротьбу за фактичне, а не декларативне визнання свободи совісті. В Україні, зокрема, воно вело боротьбу за віднов¬лення українських греко-католицької та автокефальної православної церков, за свободу діяльності протестантських сект. 3. Національно орієнтоване дисидентство, яке рішуче засуджувало шовінізм, імперську політику центру, форсовану русифікацію, виступало на захист прав і свобод усіх народів та їх співпрацю в боротьбі за умови життя, гідні цивілізованого світу. Певна части¬на цієї течії обстоювала ідею відокремлення України від СРСР мирним шляхом.
Білет №17
1.Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу. Роль українського козацтва у боротьбі українців проти агресії Польщі, Туреччини, Кримського ханства
У ХV-ХVІ ст. виникає нова верства українського суспільства – козацтво. Українське козацтво – визначне явище в європейській історії. Слово "козак" – тюркського походження і означає «вільна людина, воїн-вершник, страж, розбійник». Причини виникнення українського козацтва:- соціальні (посилення феодальної експлуатації українського населення з боку литовських та польських магнатів, шляхти, оформлення кріпосної залежності селянина від феодала);- політичні (цілеспрямована політика польської прикордонної адміністрації поставити козацтво на службу по охороні південних рубежів від татарської небезпеки);- стратегічні (постійна небезпека з боку Кримського ханства). Козаки займалися і торгівлею, але вона не мала чіткого відлагодженого характеру. Продавали вони продукти своєї діяльності та здобич, добуту в походах. Купували переважно хліб, одяг, зброю. Особливо вславилися організацією козацтва професійні воїни-лицарі – черкасько-канівські старости Остап Дашкевич та Дмитро Вишневецький. Саме вони зібрали в першій половині XVI ст. стільки козаків, що Канів і Черкаси стали центрами українського козацтва (українських козаків до XVII ст. називали черкасами). 1533 р. він запропонував уряду побудувати на неприступному острові серед Дніпра замок і утримувати там 2 тис. козаків. Цей задум здійснив Дмитро Вишневецький, заснувавши в сер. ХVІ ст. в 50-х рр. першу Січ на острові Хортиця. З невеликого укріплення на дніпровському острові Запорозька Січ перетворилася на державно-політичне утворення з демократичним устроєм – козацьку республіку. Ця республіка відіграла провідну роль у становленні козацтва як вільного українського стану населення та поширенні козацьких порядків на всю Україну. Протягом свого існування (ХVІ-ХVІІІ ст.) Січ вісім разів змінювала місцеперебування, проте, її соціально-політичний устрій залишався незмінний. Було сильне військо, але слабка економіка. Козацтво також – важливий чинник міжнародного життя – не лише захищало українські землі, але й ослаблювало військову міць татар і турків.
2. Західноукраїнська Народна Республіка. “Акт злуки” УНР та ЗУНР.
Західноукраїнська Народна Республіка — короткочасна держава, створена у Східній Галичині після Першої світової війни в результаті розпаду Австро-Угорщини. Проголошена 19 жовтня 1918 року у Львові. 1 листопада, в результаті Першолистопадового повстання, взяла контроль над більшістю територій, на які претендувала.Президентом ЗУНР було обрано Є. Петрушевича, главою уряду - Державного секретаріату - залишився К. Левицький. ЗУНР займала територію 70 тис. км кв., її населення на 71% було українським. Основні заходи внутрішньої політики були такими:- була створена централізована система врядування: центральні органи спиралися на розгалужену і добре організовану систему місцевого врядування, що мала авторитет серед українського населення;
- в умовах конфлікту з польськими військами життєво важливе значення мало створення регулярних військ ЗУНР- Української Галицької армії, до лав якої швидко й організовано були мобілізовані десятки тисяч чоловік;
- вживалися заходи для виведення економіки з кризи: була встановлена державна монополія на продаж зерна, хліба, цукру, спирту, сірників, шкір, худоби; заборонений вивіз нафти; введена в обіг власна валюта-гривня; відновлювалися залізниці;
- за законом від 14 квітня 1919 р. ліквідувалося поміщицьке землеволодіння, а земля розподілялася між безземельними і малоземельними селянами;
- була затверджена державність української мови, але національним меншостям гарантувалося право на користування своїми мовами. Публічні школи проголошувалися державними. 22 січня 1918 року Центральна Рада своїм Четвертим Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу. А 22 січня 1919 p. у Києві був проголошений «Акт злуки» Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Україну. ЗУНР здобула назву Західної області Української Народної Республіки (ЗО УНР) і повну автономію. Остаточне рішення про об'єднання західних і східних земель повинні були затвердити Українські Установчі збори, які так і не були скликані. Значення об'єднання УНР і ЗУНР:
- Сам факт проголошення об'єднання ЗУНР і УНР мав величезне морально-політичне значення, підтвердивши прагнення українського народу жити в незалежній і соборній Українській державі.
- Ця подія, за словами канадського історика українського походження О. Субтельного, свідчила про те, що «уперше західно- і східноукраїнські націоналісти, які протягом поколінь проголошували існування між ними братерських зв'язків, ввійшли в контакт між собою в масових масштабах».
- Велике значення для наступних подій мала взаємодія Української Галицької армії й армії Директорії.
- Позитивний вплив на адміністративний апарат Директорії УНР справили галицькі державні службовці.