- •1. Сутність економічного мислення
- •2. Середовище формування економічного мислення: економічне, політико-правове, соціально-культурне.
- •6. Роль економічної науки у формуванні професійної компетенції.
- •3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий.
- •4. Розвиток економічного мислення
- •5. Економічне мислення і економічна практика.
- •7. Економіка як об’єкт наукового дослідження.
- •8. Предмет економічної науки.
- •9. Функції економічної науки.
- •10. Етапи розвитку економічної науки
- •16. Ієрархія потреб
- •12. Принципи ,категорії і закони економічної науки.
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація.
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.
- •19. Мотиви та стимули.
- •15. Економічні потреби.
- •17. Економічні інтереси.
- •18. Взаємозв'язок потреб та інтересів.
- •20.Економічна поведінка.
- •21.Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво.
- •22.Національні та глобальні економічні інтереси.
- •23.Сутність та структура ек.Системи.
- •24.Відносини власності.
- •25.Домогосподарства,підприємства(фірми) та сектори економіки.
- •26.Кластери ,внутрішні регіони ,регулятивні інститути.
- •27.Типи і моделі економічних систем та їх еволюція.
- •28.Національні та міжнародна економічна систем.
- •29. Формування глобальної економічної системи.
- •30.Сутність і види економічної діяльності.
- •31.Суспільний поділ праці.
- •32. Виробнича діяльність
- •33.Науково дослідна і проектна конструкторська діяльність.
- •34. Інвестиційна діяльність
- •35.Інноваційна діяльність.
- •40.Продуктивність праці.
- •37.Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність.
- •36. Торгівельно – маркетингова діяльність
- •38.Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми.
- •39.Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •Ефективність виробництва – це комплексне відображення кінцевих результатів використання робочої сили (працівників) і засобів виробництва за певний проміжок часу.
- •41.Прибуток і рентабельність.
- •42.Економічна рента та її види.
- •43. Регулювання підприєм. Діяльності
- •44. Міжнародна підприєм. Діяльність
- •45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •46. Динаміка ек. Розвитку та його фактори
- •47. Ек. Зростання, його критерії та показники
- •48. Ресурси економічного зростання та їх обмеженість
- •49. Типи та моделі економічного розвитку
- •50. Сталий економічний розвиток
- •51.Циклічний характер економічного розвитку
- •53.Цивілізаційний вимір економічного розвитку.
- •54.Еволюція та сучасний зміст категорії капітал.
- •55.Функції капіталу.
- •56. Капітал і наймана праця.
- •57. Людський капітал.
- •58. Інтелектуальний капітал.
- •59. Інформаційний капітал.
- •60.Виробничий капітал.
- •61.Підпримницький капітал.
- •62. Фінансовий капітал.
- •65. Міжнародний рух капіталу.
- •64. Ефективність кругообігу капіталу.
- •66. Праця і людський ресурс.
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії.
- •67. Вартість і оплата праці.
- •68. Заробітна плата.
- •Інвестиції в людський ресурс.
- •70. Освіта та проф компетенції працівника
- •71. Інтелектуалізація праці.
- •72. Труд. Відносини, зайнятість, безробіття.
- •73. Дискримінація праці.
- •74. Нерівність в доходах та проблема бідності.
- •75. Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу.
- •77. Економічні блага.
- •78. Товар та його характеристика.
- •79. Гроші.
- •80. Грошовий вимір вартості товару.
- •81. Сутність і функції ринку.
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція, монополія, олігополія
- •86. Ринок і Держава
- •87. Сегментація ринку
- •89. Ринок товарів і послуг.
- •90. Ринок капіталу.
- •91. Ринок людського ресурсу.
- •92. Ринок інновацій.
- •93. Міжнародні ринки.
- •94. Становлення глобального ринку.
- •95. Суспільне відтворення, його типи та показники.
- •Національний дохід
- •Валовий внутрішній продукт
- •98. Споживання та заощадження
- •99. Національне багатство.
- •100. Доходи населення
- •101. Податки
- •102. Державний бюджет.
- •103. Інфляція
- •104. Соціальна політика
- •105. Відтворення людського ресурсу
- •106. Держава в системі суспільного відтворення
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація економічних процесів
16. Ієрархія потреб
Потреби утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями.
Так, відомий англійський економіст А.Маршалл класифікував потреби за парним критерієм:
первинні (наприклад, потреба в їжі) та вторинні (наприклад, в освіті);
абсолютні, або безумовні (наприклад, потреба в одязі) та відносні, обумовлені абсолютними потребами (в обладнанні для виготовлення одягу);
вищі (наприклад, потреба в духовному розвитку) та нижчі (фізіологічні);
позитивні і негативні (наприклад, потреба в наркотиках);
нагальні (невідкладні) та відстрочені;
загальні (їжа, одяг) та особливі, які виникають під впливом традицій та звичок, які склалися в суспільстві (національна кухня);
звичайні та надзвичайні, обумовлені наприклад природними катаклізмами;
індивідуальні та колективні;
приватні та державні (наприклад, потреба в обороні).
Також, широко відома класифікація потреб, яку здійснив американський соціолог А.Маслоу:
Потреби в самовираженні та самореалізації - Потреби в повазі до себе та в певному соціальному статусі -
Соціальні потреби (соціальні контакти, духовна близькість тощо) - Потреби в безпеці і захисті (гарантії доходу,забезпеченості роботою, захищеності в старостіта при втраті працездатності, охорона здоров’я і навколишнього середовища) - Фізіологічні потреби (їжа, вода, одяг, житло).
Різні потреби перебувають у певному взаємозв’язку одні з одними і ґрунтуються одні на одних. Та з незадоволених потреб, що стоїть найнижче, є найважливішою. Коли її задовольняють, найважливішою стає та, що перебуває сходинкою вище. Закон зростання потреб людей виражає об’єктивну необхідність росту і розвитку потреб людей у тісному взаємозв’язку з економічним ростом, удосконаленням економічної системи і суспільства. Дія проявляється в наступному: кількісне зростання потреб; якісна зміна потреб, ускладнення їх складу і структури (змінюється існуючи потреби, деякі зникають, виникають нові); відповідно зміні обсягу і структури потреб змінюється обсяг і структура суспільного виробництва й створювання благ, рівень добробуту людей (якість і спосіб життя).
12. Принципи ,категорії і закони економічної науки.
Principium – основа, початок. Принципи – основні, вихідні положення теорії, основні правила діяльності; є кінцевим результатом наукового дослідження.
Економічна науки використовує деякі всезагальні (філософські) принципи, як методологію в економічній науці:
1). Принцип пізнаваності світу (проголошує пізнаваність будь-яких явищ і процесів).
2). Принцип розвитку (розглядає економічні явища як такі, що розвиваються у просторі і часі).
3). Принцип практичної здійснимості (можливість управління господарськими процесами і явищами, здатністю цілеспрямовано впливати на них).
4). Принцип детермінізму (всезагальна обумовленість усіх господарських процесів і явищ – за кожним наслідком приховується своя причина).
5). Принцип простоти (пропонує шукати у відношенні усякого господарського факту найбільш просте пояснення із усіх існуючих варіантів).
6). Принцип системності (вивчення внутрішніх причинно-наслідкових зв’язків).
У процесі дослідження господарської практики економічна теорія розробляє систему наукових категорій і законів.
Категорія – наукове узагальнене поняття, що відображає нагромаджені знання щодо загальних суттєвих властивостей того чи іншого явища.
Економічна категорія – це найбільш узагальнююче функціональне родове поняття, що відображує сутнісні, найбільш суттєві властивості того чи іншого економічного явища, процесу.
Економічні категорії відображають економічну діяльність людей та виробничі (економічні) відносини. Економічні категорії мають такі ознаки:
Відображають економічну діяльність людей та економічні взаємодії і відносини як свій головний предмет.
Мають об’єктивний характер.
В основному мають і історичних характер, тому що відповідає певним конкретно-історичним умовам і відображає певний рівень життя людства.
В економіці використовують такі категорії: гроші, вартість, ринок, наймана праця, капітал.
Економічний закон – стійкий, суттєвий, повторюваний, детермінований, причинно-наслідковий взаємозв’язок і взаємозалежність будь-яких явищ і процесів об’єктивної економічної реальності.
Економічні закони мають об’єктивний характер, виникають і функціонують в процесі економічної діяльності людей .
Економічні закони можуть бути:
1) Загальні – постійно діючі (закон зростання продуктивності праці, закон економії часу, зростання потреб тощо). 2) Особливі – діють у певних, але типових умовах (розподіл благ при рабстві чи феодалізмі, закон ринку). 3) Специфічні – діють лише у вузько конкретних умовах (ламана крива попиту в умовах олігополії).
Пізнання економічних законів сприяє правильнішому їх використанню у господарській діяльності. У використанні економічних законів не можна допустити ні фетишизму, ні волюнтаризму. Науковий шлях вивчення економічних законів передбачає існування кількох рівнів пізнання:
1-й – пізнання економічних законів як законів об’єктивно існуючого життя суспільства, виробничих відносин;
2-й – ґрунтується на результатах, отриманих на першому, і реалізується у процесі наукової діяльності; відбувається через теоретичне відображення реально існуючих об’єктивних законів.
3-й – апробація законів науки на практиці.
Розрізняють 3 рівні використання економічних законів:
Економіко-теоретичний: створення науково-обґрунтованої концепції розвитку економіки.
Безпосередньо управлінський: запровадження методів, форм і способів господарювання, розроблення законодавчої бази.
Практичний: використання економічних законів у практиці господарювання.