- •Поняття ризику та основні його складові елементи.
- •Поняття невизначеності, види невизначеності.
- •Внутрішні чинники ризику. В економічній літературі, присвяченій проблемам підприємництва, виокремлюють такі чотири групи внутрішніх чинників ризику:
- •Загальні засади класифікації ризику
- •Об’єкт, суб’єкт та джерело ризику. Приклади.
- •Види аналізу ризику.
- •Якісний аналіз ризику.
- •Загальні підходи до кількісного оцінювання ступеня ризику
- •Класифікація ризику. Типи і види ризиків. Загальні засади класифікації ризику
- •Оцінка ступеня ризику в абсолютному виразі.
- •Оцінка ступеня ризику у відносному виразі.
- •Ризик та нерівність Чебишева. Правило „трьох сігм”.
- •Поняття допустимого, критичного та катастрофічного ризику.
- •Оцінка ризику ліквідності.
- •Коефіцієнт чутливості (бета).
- •Сутність концепції теорії корисності.
- •Корисність за Нейманом-Моргенштерном. Теорія сподіваної корисності. Поняття лотереї
- •Сподівана корисність
- •Поняття лотереї, сподіваного виграшу, детермінованого еквіваленту лотереї, премії за ризик.
- •Різне ставлення суб’єктів до ризику та функція корисності. Несхильність та схильність до ризику
- •Функція схильності-несхильності до ризику
- •Нейтральність до ризику
- •Криві байдужості та їх використання.
- •Суть управління портфелем цінних паперів. Диверсифікація як спосіб зниження ризику.
- •Норма прибутку та ризик цінних паперів. Кореляція цінних паперів та її застосування.
- •Оцінка ризику цінних паперів.
- •Формування портфеля цінних паперів (портфель з двох акцій).
- •Формування портфеля цінних паперів (портфель з багатьох акцій).
- •Оптимізація структури портфеля. Задача збереження капіталу.
- •Оптимізація структури портфеля. Задача одержання бажаного (фіксованого) прибутку
- •Оптимізація структури портфеля. Включення в портфель безризикових цінних паперів. Розрахунок структури ринкового портфеля.
- •Оптимізація структури портфеля. Задача Тобіна.
- •Основні поняття гри. Поняття конфліктної ситуації та стратегії гравця. Нижня та верхня ціна гри.
- •Методи знаходження оптимальних стратегій гравців.
- •Сутність теоретико-ігрової моделі.
- •Статичні ігри в умовах ризику та невизначеності.
- •Економічне середовище у ролі гравця. Поняття інформаційної ситуації та її характеристика.
- •Функція ризику. Модель прийняття рішень в умовах ризику.
- •Критерії прийняття рішень в умовах ризику в полі різних інформаційних ситуацій. Прийняття рішень у полі першої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі другої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі третьої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
- •Класи задач прийняття багатоцільових рішень за умов невизначеності та ризику.
- •Структурна схема процесу побудови моделі багатокритеріальних задач. Загальна ієрархічна модель та етапи її побудови
- •Елементи класифікації задач стохастичного програмування. Приклади задач стохастичного програмування.
- •Одноетапні статичні задачі управління виробництвом за умов ризику.
- •Двохетапні задачі управління виробництвом за умов ризику.
- •Необхідність управління ризиком в спектрі економічних проблем.
- •Запаси, резерви як спосіб зниження ризику.
- •Структура та види запасів, резервів на непередбачувані витрати.
- •Резервування грошових засобів на покриття випадкових затрат.
- •Задачі управління запасами з урахуванням ризику.
Поняття ризику та основні його складові елементи.
Економічний ризик — це об’єктивно-суб’єктивна категорія у діяльності суб’єктів господарювання, що пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації неминучого вибору. Вона відображає міру (ступінь) відхилення від цілей, від бажаного (очікуваного) результату, міру невдачі (збитків) з урахуванням впливу керованих і некерованих чинників, прямих та зворотних зв’язків стосовно об’єкта керування.
Це визначення ґрунтується на системному підході до категорії економічного ризику і вказує на необхідність аналізу впливу на об’єкти керування множини внутрішніх і зовнішніх чинників та надсистеми, а також ставлення до ризику суб’єктів господарювання (суб’єктів ризику).
Детальніше з аналізом цього визначення ризику можна ознайомитися в [1, 2, 3].
У [4] дається визначення та аналізуються такі елементи ризику, як об’єкт, суб’єкт, джерело ризику.
Об’єктом ризику називають економічну систему, ефективність та умови функціонування якої наперед точно невідомі.
Під суб’єктом ризику розуміють особу (або колектив), яка зацікавлена в результатах керування об’єктом ризику і має компетенцію прийняття рішень щодо об’єкта ризику.
Джерело ризику — це чинники (явища, процеси), які спричиняють невизначеність результатів, конфліктність у широкому сенсі цього поняття.
Поняття невизначеності, види невизначеності.
Невизначеність — фундаментальна характеристика недостатньої забезпеченості процесу прийняття економічних рішень знаннями стосовно певної проблемної ситуації. Невизначеність можна тлумачити й деталізувати як недостовірність (ефект «марева»), неоднозначність (ефект «нечіткості», «розпливчастості»). Вони, своєю чергою, можуть бути деталізовані (див. рис. 2.1.1).
Рис. 2.1.1. Ієрархія видів невизначеності
Так, зокрема, невідомість засвідчує повну або часткову відсутність інформації щодо певної проблемної ситуації.
Причинами цього можуть бути неповнота інформації, неструктурованість, неінтерпретованість, несприйнятливість, що суттєво ускладнює процес прийняття раціональних рішень. Неповнота свідчить про нестачу доступної для реєстрації й необхідної для розв’язання задачі інформації. Неінтерпретованість вказує на відсутність однозначної відповідності між якісними та кількісними складовими інформаційної множини, наприклад між економічними показниками певного об’єкта (проекту) та числовими значеннями цих показників. Неструктурованість ускладнює чи практично внеможливлює доступ до відповідних наявних даних. Несприйнятливість пов’язана із незрозумілою для суб’єкта прийняття рішень (суб’єкта ризику) формою реєстрації і подання відповідних даних, наприклад подання в незрозумілих для суб’єкта одиницях вимірювання необхідних показників.
Недостовірність свідчить про наявність фіктивних даних, тобто таких, що необ’єктивно відображають проблемну ситуацію. Причинами недостовірності можуть бути неадекватність, суперечливість (розбіжність), мінливість, спотворення (свідоме чи ні) необхідної інформації.
Причини виникнення ризику і невизначеності та елементи їх класифікації.
Ризикотвірні чинники
Зовнішні чинники, що впливають на ступінь ризику. Під зовнішніми чинниками слід розуміти ті, котрі підприємці, як правило, не в змозі змінити, але мають їх прогнозувати й ураховувати, бо вони істотно впливають на стан справ.
Згідно із загальною теорією менеджменту зовнішні чинники доцільно розподілити на дві групи:
чинники безпосереднього впливу;
чинники опосередкованого впливу.
Основні із цих чинників наведено на рис.
Рис. 2.1.4. Система зовнішніх чинників ризику