- •1.1.Організація фінансово-господарської діяльності та бухгалтерського обліку. Облікова політика підприємства.
- •1.2.Облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів. Облік капітальних інвестицій.
- •1.3. Облік запасів підприємства.
- •1.4. Облік грошових коштів та їх еквівалентів.
- •1.5. Облік дебіторів, фінансових інвестицій, розрахунків та інших активів
- •1.6. Облік власного капіталу
- •1.7.Облік розрахунків за виплатами персоналу та відрахувань на соціальні заходи.
- •1.8. Облік довгострокових і поточних зобов'язань
- •1.9. Облік витрат, доходів і результатів діяльності
- •2.Управлінський облік
- •2.1. Організація управлінського обліку на підприємстві
- •2.2. Методи обліку і калькулювання витрат
- •2.3. Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку
- •2.4. Облік і контроль за центрами відповідальності
- •3. Економічний аналіз
- •3.1. Аналіз випуску та реалізації продукції промислових підприємств
- •3.2. Аналіз основних засобів та ефективності їх використання
- •3.3. Аналіз матеріальних ресурсів та ефективності їх використання
- •3.4. Аналіз витрат і собівартості продукції
- •3.5.Аналіз трудових ресурсів промислового підприємства
- •3.6.Аналіз фінансових результатів
- •3.7. Оцінка фінансового стану підприємства
- •4.1. Сутність аудиту, його завдання. Аудиторські послуги, їх об’єкти та види.
- •4.2. Метод аудиту та його процедури.
- •4.3. Організація аудиторської діяльності та статус аудитора.
- •4.4.Організація аудиту фінансової звітності та його процесу. Планування аудиту.
- •4.5.Аудиторські докази та робочі документи аудитора.
- •4.6.Аудиторський висновок та інші підсумкові документи
- •4.7. Внутрішній аудит
- •Висновки
- •Список використаних джерел:
3.3. Аналіз матеріальних ресурсів та ефективності їх використання
Ефективне управління запасами матеріалів та сировини спирається на єдиний принцип: підтримувати їх на мінімально безпечному рівні, тобто такому, що враховує надійність поставок і дозволяє уникнути зайвих витрат на зберігання та ефективності їх використання.
Визначення потреби і забезпечення раціонального використання ресурсів пов’язане з їх нормуванням. Норма витрачання матеріалів – це гранично допустимі витрати матеріального ресурсу на виробництво одиниці продукції чи виконання одиниці роботи, включаючи технологічні відходи матеріалів і втрати згідно з технологією.
При аналізі порівнюють поточні норми із середньо-галузевими, враховуючи, що відхилення можуть бути наслідком природньо-кліматичних умов, стану техніки і технології. Системний аналіз причин дозволить прийняти найбільш ефективне управлінське рішення. Прогресивність норм визначають через порівняння поточних норм із нормами минулих років, а ефективність використання матеріалів визначають порівнянням фактичних витрат з поточними нормами, показників матеріаломісткості порівнянної продукції звітного і базисного періодів.
Загальна потреба у матеріалах (Пзаг) визначається за формулою
Пзаг=ПВП+Пе+Пр+Пнз–Зпоч,
де, ПВП – потреба матеріалів безпосередньо на виготовлення продукції; Пе – потреба матеріалів на експериментально-дослідні роботи; Пр – потреба матеріалів на ремонтні роботи; Пнз – потреба матеріалів на нормативні залишки на кінець періоду; Зпоч – залишки матеріалів на початок періоду.
Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система узагальнюючих і часткових показників.
До показників ефективності відносять питому вагу матеріальних витрат у собівартості продукції, матеріалорентабельність.
Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції обчислюється відношенням суми матеріальних витрат до повної собівартості виробленої продукції. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріаломісткості виробленої продукції.
Коефіцієнт матеріальних витрат – це відношення фактичної суми матеріальних витрат (М1) до планової суми (М0), перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції (ВП1).
К=М1/(М0*іВП); іВП=ВП1/ВП0.
Значення коефіцієнта К1 свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції, а якщо К1, то матеріальні ресурси використовувалися ощадливо.
Часткові показники матеріаломісткості застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (металомісткість, енергомісткість і ін.), а також для характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів. Питома матеріаломісткість може бути обчислена як відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни).
У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють із плановим, вивчається їхня динаміка і причини зміни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.
Матеріалорентабельність (МР) є важливим показником ефективності використання матеріальних ресурсів:
МР=П/М,
де П – прибуток валовий, чистий чи від операційної діяльності, М – використані у виробництві сировина та матеріали. У процесі аналізу вивчають динаміку цього показника, порівнюють з плановим, здійснюють міжгосподарські порівняння і проводять факторний аналіз.