Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання, варто детально розглянути походження терміну “демократія, характерні риси античної демократії, розкрити сутність прямої демократії, проаналізувати механізми її здійснення. Необхідно виділити головні відмінності між античною та сучасною демократією, вказати на наслідки розширення масштабів демократії в сучасних умовах [3, с. 26-29; 4, с. 100-101; 5, с. 30-36; 6, с. 399-403; 7, с. 192-194; 8, с. 176-179]. Також питання передбачає аналіз змісту та організаційних форм демократії. Особливу увагу слід звернути на багатозначність поняття демократії [3, с. 21-26; 4, с. 97-99; 5, с. 28-30; 6, с. 398-399; 7, с. 191; 9, с. 301; 11, с. 51-52; 12, с. 395-396].

Розглядаючи друге питання, варто наголосити, що політичні принципи демократії формувались і конкретизувались в історичному розвитку суспільно-політичних відносин. Аналізуючи їх, необхідно звернути увагу на принципи народного суверенітету; виборність органів влади; представництва; свободи; рівності; мажоритаризму (тобто, правління більшості); захисту прав меншості; громадського контролю тощо [4, с. 102-103; 9, с. 306-308; 12, с. 396-398].

Різне теоретичне вирішення суперечності між ідеалом демократії та її реальним втіленням знаходить свій вияв в існуванні багатоманітних концепцій демократії, які відображають різні підходи в тлумаченні ступеня участі широких мас в управлінні державою. Розкриваючи сутність цих концепцій, необхідно відзначити особливості, специфіку, переваги й недоліки кожної з них. Значну увагу варто приділити теорії поліархії, запропонованої Р.Далем, яка є різновидом плюралістичної концепції демократії. Доцільно також зробити порівняльний аналіз сучасних концепцій та визначити найбільш оптимальну для України [4, с. 101-102; 5, с. 36-42; 6, с. 403-407; 8, с. 194-199; 9, с. 303-305; 10, с. 398-406; 12, с. 398-406].

У четвертому питанні слід з’ясувати сутність, основні структурні елементи політичної системи суспільства, її функції та проаналізувати характерні риси основних її типів. Особливу увагу необхідно звернути на аналіз основних моделей політичної системи, наголосивши на теоретичних розробках Д. Істона. Вивчення четвертого питання слід завершити аналізом особливостей різних різновидів політичних систем [2, с. 53-59; 4, с. 96-104; 8, с. 63-75; 6, с. 63-75].

Розглядаючи п’яте питання, необхідно з’ясувати сутність політичної влади як категорії політичної науки, що тісно пов’язана з поняттям «політика». Аналізуючи, необхідно виходити з того, що політична влада – це відносини панування та підкорення, що яскраво демонструє схематичне зображення «піраміди влади». Аналіз «піраміди влади» сприятиме з’ясуванню структури влади, визначенню її суб’єкта, об’єкта, основних засобів, джерел та ресурсів (економічних, демографічних, соціальних, силових, культурно-нормативних тощо) [2, с. 65-68; 4, с. 158-162, 164-167; 8, с. 33-38; 6, с. 51-63; 12, с. 172-177, 183-187]. Також слід зосередити на проблемі типологізації влади в залежності від різноманітних критеріїв. Доцільно також розглянути типологію політичного правління, запропоновану Б. Гаврилишиним, яка відповідає трьом формам сучасної влади. Особливу увагу слід також звернути на еволюцію уявлень щодо проблеми децентралізації та розподілу влад, принцип стримувань і противаг, які є проявом демократичності та надійним засобом проти зловживань владою [2, с. 70-72; 6, с. 58-62; 12, с. 178-182].

Аналізуючи суть легітимності політичної влади, варто розглянути типи легітимного панування, зокрема запропоновані М. Вебером три «ідеальні» типи легітимного панування: традиційний, легальний, харизматичний та, виокремлені Д. Істоном, – ідеологічний, структурний та персоналістський способи легітимації. Доцільно визначити, за яких умов можлива криза легітимності та як можна її подолати [2, с. 69-70; 4, с. 162-164; 6, с. 55-58;12, с. 187-195].