27. Повноваження окремих державних та урядових органів України у відносинах з міжнародними фінансовими організаціями.

Центральні органи виконавчої влади, які беруть участь у діяльності міжнародних організацій, зобов'язані:

- забезпечувати виконання зобов'язань, що випливають із членства України в цих організаціях;

- вживати заходів до забезпечення своєчасної сплати внесків до бюджетів міжнародних організацій згідно з умовами участі в них;

- стежити за дотриманням прав Української Сторони, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, а також за виконанням іншими членами міжнародних організацій їх зобов'язань.

Функції державних органів у співпраці з МФО:

ВРУ - прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності; затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України; розгляд структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; укладання міжнародних договорів України;

КМУ - вживає заходів до здійснення зовнішньоекономічної політики України; здійснює координацію діяльності міністерств та відомств України; координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах; приймає нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності; проводить переговори і укладає міжурядові договори;

НБУ - здійснює зберігання і використання золотовалютного резерву; представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, укладає відповідні міжбанківські угоди; регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;

Державна митна служба України - здійснює митний контроль в Україні згідно з чинними законами України;

Антимонопольний комітет України - здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності законодавства про захист економічної конкуренції).

Президент: - представляє державу в міжнарод. відносинах;

• здійснює керівництво зовнішньополіт. діяльністю держави;

• веде переговори та укладає міжнар.договори У.

• призначає та звільняє глав дипломат.представництв У.при міжнарод.організаціях

28. Основні результати співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями на сучасному етапі (Постанова КМУ «Стратегії співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2006-2008 роки», від 20 червня 2006 р., № 844).

Членство України у (МВФ), (МБРР), (БАГІ), (МФК), (МАР), (ЧБТР) і (ЄБРР) сприяє доступу до порівняно дешевих кредитних ресурсів, які надаються на пільгових умовах. За весь період співробітництва з МФО Україна (станом на 1 травня 2006 р.) отримала кредитних ресурсів на загальну суму більш як 11 млрд. доларів США, в тому числі від МВФ - 4,41 млрд. (3009,83 млн. спеціальних прав запозичення), МБРР - 4,3 млрд., МФК - 470 млн. та ЧБТР - 97,5 млн. доларів США, а також від ЄБРР - близько 2,27 млрд. євро.

Співробітництво із зазначеними організаціями сприяло урахуванню світового досвіду у процесі формування в Україні ринкової економіки, необхідної законодавчої бази та оновлення системи державного управління, забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності, розвитку приватного сектору, удосконалення системи соціального захисту, створення сприятливого середовища для економічного зростання в умовах обмежених власних ресурсів, можливостей щодо комерційних запозичень на зовнішньому ринку. Через недоліки організаційного та інституціонального характеру не вдалося повною мірою використати можливості, які дає співробітництво з МФО. Передусім це стосується реалізації інвестиційних проектів Світового банку - за роки співробітництва використано менш як 0,43 млрд. доларів США, що становить 28,1 відсотка запропонованих на інвестиційні цілі ресурсів (1,53 млрд. доларів США). Потребують розв'язання проблеми, пов'язані з пасивною позицією Української Сторони під час ініціювання проектів, тривалістю та складністю процедури їх підготовки і реалізації, зниженням ефективності використання позик, що надаються МФО, відсутністю досвідчених фахівців з питань управління проектами, зокрема з проведення тендерів та здійснення закупівель відповідно до установлених МФО процедур. Зазначені проблеми істотно впливають на структуру проектного портфеля Світового банку, який на даний час включає значну кількість інституціональних неприбуткових проектів.

29. Напрями та завдання співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями (Постанова КМУ «Стратегії співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2006-2008 роки», від 20 червня 2006 р., № 844).

Фінансові ресурси, консультативна і технічна допомога МФО повинні доповнювати внутрішні ресурси держави, що спрямовуватимуться на розв'язання пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку за такими напрямами:

1) підтримка економічного зростання та стратегічних реформ:

- диверсифікація і підвищення конкурентоспроможності економіки, забезпечення розвитку її приватного сектору та закладення основ для поглиблення інтеграції з міжнародним ринком;

- забезпечення макроекономічної і фіскальної стабільності, економічного зростання;

- удосконалення системи фінансового посередництва з метою підтримки інвестування національної економіки;

2) удосконалення системи соціального захисту та підвищення якості життя населення:

- реформування системи освіти з метою забезпечення рівного доступу до загальної середньої освіти, підвищення її якості та ефективності;

- удосконалення системи адресності соціальної допомоги та підвищення ефективності управління програмами соціальної допомоги;

- розвиток пенсійної системи, покращення управління пенсійним страхуванням, консолідація функцій із збору та адміністрування внесків соціального страхування;

- активізація роботи, спрямованої на запобігання поширенню туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу шляхом сприяння виконанню Національної програми боротьби із туберкульозом і Програми профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу, а також удосконалення методів моніторингу і контролю за епідеміологічною ситуацією щодо інших інфекційних хвороб;

- створення системи медичного страхування, підвищення якості надання медичних послуг та покращення умов роботи медичних закладів шляхом застосування сучасних медичних технологій та обладнання;

3) розвиток муніципальної інфраструктури, транспортно-дорожнього комплексу, зв'язку та інформатизації:

- розвиток комунального господарства

- удосконалення транспортної інфраструктури міст;

- створення комплексної системи з комерціалізації українських космічних технологій;

- розвиток інфраструктури морських торговельних портів;

- розвиток міжнародних транспортних коридорів та приведення їх стану у відповідність з європейськими вимогами;

- реконструкція міжнародних пунктів пропуску через державний кордон, облаштування сучасними засобами контролю пунктів пропуску на митному кордоні;

- модернізація рухомого складу залізничного транспорту - оновлення парку електропоїздів, вантажних електровозів змінного струму, дизель-поїздів, тепловозів, вантажних та пасажирських вагонів;

4) інституціональний розвиток органів державної влади і судочинства:

- подальше удосконалення системи державної статистики шляхом її комплексного, та системного реформування, задоволення потреб користувачів;

- реформування податкової служби з метою досягнення високого рівня добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків, здійснення компетентного, чесного та неупередженого адміністрування податків;

- модернізація системи управління державними фінансами, включаючи удосконалення роботи та підвищення інституціональної спроможності Державного казначейства;

5) розвиток приватного сектору економіки:

- створення сприятливого клімату для посилення підприємницької активності, поширення передових управлінських знань та технологій, розвиток консалтингу та інфраструктури підтримки підприємництва;

- сприяння технологічній модернізації і оновленню засобів виробництва, розвитку наукоємних виробництв;

- підтримка приватного сектору економіки шляхом надання фінансової допомоги малим та середнім підприємствам за участю українських комерційних банків;

6) розвиток енергетичного сектору, енергозбереження та охорона навколишнього природного середовища:

- забезпечення енергетичної безпеки держави, формування прозорого конкурентоспроможного ринку енергоносіїв, розроблення та запровадження комплексної стратегії гармонізації енергетичного ринку України з внутрішнім ринком ЄС;

- реформування механізму підтримки проектів з енергозбереження, в тому числі з використанням ресурсів приватного сектору, розвиток Української енергозберігаючої сервісної компанії (УкрЕСКО);

30. Перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями (Постанова КМУ «Стратегії співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2006-2008 роки», від 20 червня 2006 р., № 844).

Співробітництво з МВФ з огляду на стабілізацію макроекономічної ситуації базуватиметься в подальшому на остаточному переході до безкредитних відносин, проведенні консультацій при формуванні макроекономічної політики держави. Важливу роль у співробітництві відіграватиме залучення технічної допомоги для забезпечення дотримання рекомендацій, розроблених у рамках програми оцінки стану фінансового сектору, податково-бюджетної прозорості, таргетування інфляції, управління валютними ризиками, банківського нагляду, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, запобігання фінансовим правопорушенням тощо. Співробітництво з МБРР здійснюватиметься у напрямі розроблення ефективних програм і проектів, реалізація яких сприятиме економічному зростанню України. Разом з тим у процесі співробітництва з МБРР слід акцентувати увагу на реалізації інвестиційних проектів, які сприятимуть розвитку інфраструктури, комунального господарства, енергетики, підвищенню конкурентоспроможності приватного сектору економіки та вдосконаленню інформаційно-комунікаційних технологій. Триватиме інституціональне реформування органів виконавчої влади. Передбачається збільшення кількості проектів, пов'язаних з розвитком регіонів, розв'язанням соціальних та екологічних проблем територіальних громад. Значна увага приділятиметься координації роботи із залучення до підготовки та реалізації проектів технічної допомоги інших міжнародних організацій та країн-донорів. З метою поглиблення знань та вивчення світового досвіду з питань організації стратегічного планування, зокрема щодо проектного аналізу та управління проектами, передбачається використання можливостей Інституту економічного розвитку Світового банку.

Пріоритетним напрямом співробітництва з іншими інституціями групи Світового банку стане подальше збільшення кількості інвестиційних та кредитних проектів, спрямованих на підтримку приватного сектору (без надання державних гарантій). Залучатимуться інвестиції МФК для забезпечення розвитку інфраструктури, зокрема муніципальної та портової, будівництва, агропромислового комплексу, сфери роздрібної торгівлі та надання послуг, виробництва транспортного обладнання і сфери телекомунікацій.

Планується активізувати співробітництво з БАГІ шляхом надання іноземним інвесторам, які працюють в Україні, гарантій від некомерційних ризиків та створення організаційно-технічних умов, сприятливих для інвестування. Подальше співробітництво з ЄБРР передбачає збільшення обсягів фінансових ресурсів, що надаються організацією як державному, так і приватному сектору економіки. Для реалізації проектів з високим ступенем ризику залучатимуться одночасно ресурси ЄБРР, інших МФО та іноземних інвесторів. Широко використовуватиметься досвід Банку, здобутий у процесі реалізації масштабних інвестиційних проектів, впровадженні сучасних методів фінансового менеджменту і корпоративного управління. Підтримуватиметься відкриття прямих кредитних ліній для українських комерційних банків без надання державних гарантій. Пріоритетним напрямом залишатиметься виконання програми кредитування малих та середніх підприємств.

У процесі співробітництва з ЧБТР перевага надаватиметься проектам, спрямованим на розвиток багатостороннього співробітництва країн Чорноморського басейну, зокрема створення спільних підприємств, або співфінансуванню проектів, які сприятимуть розвитку суміжних галузей економіки країн - членів ЧБТР, прикордонної торгівлі та кооперації виробництва. Співробітництво з Європейським інвестиційним банком здійснюватиметься з метою залучення до економіки України довгострокових фінансових ресурсів для реалізації проектів у сфері міської та транспортної інфраструктури, енергетики, охорони навколишнього природного середовища, телекомунікацій, малого та середнього бізнесу тощо. У рамках співробітництва з іншими МФО розвиватиметься співробітництво з Північним інвестиційним банком, зокрема шляхом довгострокового проектного інвестиційного кредитування під державні гарантії. Водночас передбачається залучення ресурсів зазначеного Банку для розвитку приватного сектору економіки без надання державних гарантій.

31. Напрямки державної політики України у сфері підвищення ефективності співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями (Постанови КМУ «Стратегії співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2006-2008 роки», від 20 червня 2006 р., № 844).

Основними завданнями державної політики у сфері підвищення ефективності співробітництва з МФО є:

- удосконалення процедури та методологічної бази підготовки проектів з метою досягнення цілей, дотримання графіків та визначених бюджетів у процесі їх реалізації;

- перехід на казначейське обслуговування у процесі виконання проектів МФО;

- удосконалення системи управління проектами МФО;

- удосконалення механізму правового регулювання питань щодо здійснення місцевих запозичень та надання державних гарантій, врахування у державному бюджеті позик, що надаватимуться МФО, та відповідного співфінансування за рахунок внутрішніх джерел;

- оптимізація процедури проектного циклу та синхронізація їх з процедурами МФО;

- удосконалення системи контролю, моніторингу та оцінки ефективності використання фінансових ресурсів МФО;

- підвищення якості розроблення проектних документів та експертизи спільних з МФО проектів;

- посилення відповідальності груп управління проектами, вдосконалення їх взаємодії з відповідальними виконавцями проектів МФО;

- удосконалення механізму взаємодії між Мінекономіки - координатором співробітництва з МФО і Мінфіном - фінансовим агентом держави з одного боку та органами виконавчої влади - відповідальними виконавцями проектів і бенефіціарами з іншого;

- підвищення кваліфікації працівників органів виконавчої влади, які задіяні у підготовці та реалізації проектів;

- створення автоматизованої бази даних, яка забезпечить інформаційне та аналітичне супроводження проектів МФО на всіх стадіях та сприятиме проведенню постійного моніторингу виконання проектів, виявленню ризиків;

- посилення відповідальності позичальників за своєчасне та цільове використання кредитних ресурсів МФО.

32. Порядок ініціювання проектів співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями (Постанова КМУ "Про порядок підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями", від 10 жовтня 2001 р. № 1317).

Пропозиції щодо ініціювання проектів, не включених до плану співробітництва України з МФО та стратегії допомоги МФО Україні, надсилаються Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами - резидентами України.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції здійснює у п'ятиденний термін оцінку відповідності пропозиції щодо ініціювання проекту вимогам. Пропозиція, що не відповідає зазначеним вимогам, повертається заявникові.

З метою проведення комплексної експертизи пропозицій щодо ініціювання проекту Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції надсилає ці пропозиції центральним органам виконавчої влади відповідно до їх компетенції. Експертиза повинна проводитися у місячний термін.

У разі коли висновок комплексної експертизи негативний, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції в тижневий термін повідомляє заявника про недоцільність підготовки проекту.

Якщо висновок комплексної експертизи позитивний, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції у двотижневий термін вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції про доцільність підготовки проекту та визначення відповідального виконавця.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції в тижневий термін після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про доцільність підготовки проекту звертається до МФО з пропозицією щодо спільної підготовки проекту та його включення до стратегії допомоги МФО Україні. У разі офіційної підтримки МФО зазначеної пропозиції Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції включає проект до проекту плану співробітництва України з МФО на відповідний рік та інформує Кабінет Міністрів України.

Відповідальний виконавець після включення проекту до проекту плану співробітництва України з МФО на відповідний рік подає Мінфіну за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції бюджетний запит щодо зазначеного проекту для врахування у проекті державного бюджету на відповідний рік.

33. Порядок підготовки проектів співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями (Постанова КМУ "Про порядок підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями", від 10 жовтня 2001 р. № 1317).

1. Відповідальний виконавець у двотижневий термін, починаючи з дати офіційної підтримки МФО пропозиції щодо підготовки проекту, складає план заходів з підготовки проекту та надсилає його Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Мінфіну, іншим центральним органам виконавчої влади, які беруть участь у його підготовці та реалізації.

2. Відповідальний виконавець 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, надсилає Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції звіт про виконання плану заходів з підготовки проекту за відповідним зразком .

3. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подає Кабінетові Міністрів України узагальнену інформацію щодо підготовки проектів.

4. Відповідно до плану заходів з підготовки проекту відповідальний виконавець разом з МФО готує документи за переліком.

5. Відповідальний виконавець разом з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, іншими центральними органами виконавчої влади вносить у разі потреби до Кабінету Міністрів України проект рішення про:

• утворення міжвідомчої координаційної ради для забезпечення координації та контролю за підготовкою і реалізацією системного проекту (далі - міжвідомча рада);

• утворення міжвідомчої робочої групи для забезпечення координації та контролю за підготовкою і реалізацією інвестиційного проекту (далі - робоча група).

6. З метою забезпечення підготовки та реалізації інвестиційного проекту відповідальний виконавець або бенефіціар до остаточної оцінки проекту експертами МФО утворює групу управління проектом.

7. Відповідальний виконавець у двотижневий термін після отримання від МФО проектів документів готує пакет документів щодо проекту та надсилає його Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Мінфіну, МЗС, Мін'юсту, іншим заінтересованим міністерствам, які у місячний термін проводять їх експертизу.

8. Відповідальний виконавець у тижневий термін після проведення експертизи подає на розгляд Кабінетові Міністрів України узгоджений пакет документів щодо проекту.

9. Кабінет Міністрів України після прийняття рішення про доцільність залучення коштів МФО для реалізації проекту подає Президентові України пропозиції та висновки про доцільність укладення міжнародного договору між Україною та МФО разом з пакетом документів щодо проекту.

10. Після отримання повноважень на проведення переговорів та згоди на них МФО проводяться переговори між Україною та МФО, за результатами яких уповноважені особи сторін підписують відповідний протокол.

11. Керівник офіційної делегації, уповноважений проводити переговори з МФО, у десятиденний термін після їх закінчення подає Президентові України протокол переговорів і звіт про результати, а Кабінетові Міністрів України, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, МЗС - копії протоколу.

12. Відповідальний виконавець забезпечує у двотижневий термін після проведення переговорів між Україною та МФО узгодження документів за переліком згідно з додатком 4 з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Мінфіном, МЗС, Мін'юстом, іншими заінтересованими органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції та подає ці документи Кабінетові Міністрів України разом з проектом листа про підтвердження результатів переговорів.

13. Кабінет Міністрів України за результатами розгляду зазначених документів надсилає МФО лист про підтвердження результатів переговорів.

14. Після отримання офіційного рішення МФО щодо фінансування проекту Мінфін укладає відповідні договори з бенефіціаром.

Відповідальний виконавець у тижневий термін після підписання зазначених договорів вносить до Кабінету Міністрів України проект розпорядження Президента України щодо надання повноважень на підписання міжнародного договору між Україною та МФО.

15. Відповідальний виконавець у двотижневий термін після підписання договору між Україною та МФО подає МЗС оригінал цього договору та його переклад на українську мову, а копії договору - Кабінетові Міністрів України, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Мінфіну. 

16. У разі коли міжнародний договір потребуватиме ратифікації Верховною Радою України, відповідальний виконавець у двотижневий термін після підписання договору між Україною та МФО, а також інших угод згідно з проектом подає до МЗС погоджений з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Мінфіном, іншими центральними органами виконавчої влади проект закону України про ратифікацію договору між Україною та МФО і пакет документів, необхідний для ратифікації згідно із законодавством України.

МЗС подає Президентові України пакет документів щодо схвалення і ратифікації договору між Україною та МФО.

17. Мін'юст у разі потреби в термін до десяти днів після набрання чинності договором між Україною та МФО готує і надсилає до МФО відповідний юридичний висновок.

18. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції у триденний термін після отримання від МФО повідомлення про набрання чинності договором між Україною та МФО інформує про це Кабінет Міністрів України та МЗС.

34. Порядок реалізації проектів співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями (Постанова КМУ "Про порядок підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями", від 10 жовтня 2001 р. № 1317).

Основні функції групи управління проектом Група управління проектом за дорученням відповідального

виконавця або бенефіціара здійснює:

1) розробку і виконання плану заходів із підготовки та реалізації проекту, звітування про їхвиконання;

2) підготовку проекту договору між Міністерством фінансів України та відповідальним виконавцем та/або бенефіціаром;

3) поточне управління проектом;

4) у разі потреби - підготовку документів про внесення змін до проекту;

5) моніторинг реалізації проекту;

6) організацію діяльності системи фінансового управління проектом;

7) поточний контроль за цільовим використання коштів МФО у рамках проекту;

8) підготовку проектів платіжних документів (платіжних доручень, заяв тощо), а також супроводжувальних документів для отримання коштів МФО з рахунку позики МФО або спеціального рахунку уповноваженого органу;

9) супровід платіжних документів у Міністерстві фінансів України;

10) підготовку звітів щодо проекту відповідно до вимог МФО та інших органів влади згідно з чинним законодавством;

11) підготовку звітних фінансових документів, ведення бухгалтерського обліку в рамках проекту, зберігання фінансових та інших звітних документів, необхідних для проведення аудиту проекту;

12) організацію проведення аудиту проекту;

13) підготовку плану закупівель товарів (робіт, послуг) у рамках проекту;

14) підготовку звітів із питань закупівель щодо проекту відповідно до вимог МФО та уповноважених центральних органів виконавчої влади;

15) проведення конкурсних торгів на закупівлю товарів (робіт, послуг) згідно з положеннями договору між Україною та МФО і планом заходів щодо реалізації проекту;

16) підготовку контрактів згідно з вимогами МФО;

17) моніторинг і контроль за виконанням контрактів;

18) підготовку звітів про стан виконання бюджетів проектів;

19) підготовку звітів із питань витрачання коштів проекту для МФО та інших органів влади відповідно до чинного законодавства;

20) підготовку остаточного звіту за результатами реалізації проекту;

21) координацію взаємодії відповідального виконавця та/або бенефіціара з іншими організаціями та установами, залученими до проекту, а також з МФО з питань підготовки та реалізації проекту.

Завершення проекту

Група управління проектом упродовж місяця після завершення реалізації проекту передає відповідальному виконавцеві для подальшого зберігання всі фінансові, контрактні та інші звітні документи проекту згідно з вимогами чинного законодавства. Передавання документів проекту підтверджується актом

приймання-передавання.

35. Порядок залучення міжнародної технічної допомоги в Україні (Постанова КМУ "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги", від 15 лютого 2002 р. № 153).

Міжнародна технічна допомога може залучатись у вигляді:

будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні; робіт і послуг; прав інтелектуальної власності; фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті; інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.

Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим щороку до 1 лютого подають до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції пропозиції щодо визначення регіональних і галузевих пріоритетів для залучення міжнародної технічної допомоги. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції аналізує подані пропозиції на відповідність пріоритетним напрямам, визначеним у Державній програмі економічного і соціального розвитку України на поточний рік і програмах розвитку відповідних галузей та сфер діяльності, затверджених в установленому порядку, та узгоджує з донорами стратегічні програми на основі цих пропозицій.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції виходячи з узгоджених з донорами стратегічних програм формує щорічні програми з урахуванням діючих проектів (програм) і на підставі запитів, які подаються до Міністерства бенефіціарами або потенційними реципієнтами. У разі потреби Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції ініціює утворення тимчасових експертних груп, рад у складі представників бенефіціарів для проведення експертизи, оцінки та погодження зазначених запитів.

Запит складається із супровідного листа, проектної пропозиції, листа підтримки.

Супровідний лист містить звернення щодо включення проектної пропозиції до щорічної програми. Проектна пропозиція складається у довільній формі українською та англійською мовами (або мовою, прийнятною для донора) та повинна містити:

аналіз проблеми, розв'язання якої потребує залучення міжнародної технічної допомоги;

мету та завдання проекту (програми); перелік видів діяльності, що здійснюватимуться за рахунок міжнародної технічної допомоги; стислу інформацію про потенційного реципієнта;

очікувану вартість проекту (програми) і термін його реалізації; очікувані результати від реалізації проекту (програми) та вплив проекту (програми) на розвиток відповідної галузі або регіону. Лист підтримки надається потенційному реципієнту бенефіціаром.

Бенефіціар або потенційний реципієнт у разі надходження від донора пропозицій щодо започаткування проекту (програми) оформляє запит згідно з вимогами і подає його до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції.

У разі коли реципієнтами є міністерства, інші центральні або місцеві органи виконавчої влади, тексти договорів (угод, меморандумів, протоколів) з питань техніко-економічного співробітництва, які регламентують взаємовідносини між донором і реципієнтом, узгоджуються з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції щороку інформує Кабінет Міністрів України про стан формування стратегічних та щорічних програм.

36. Порядок державної реєстрації проектів (програм) міжнародної технічної допомоги в Україні (Постанова КМУ "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги", від 15 лютого 2002 р. № 153).

Проекти (програми), включені до щорічних програм, підлягають обов'язковій державній реєстрації. Державна реєстрація проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також надання підтверджень щодо наявності відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Державна реєстрація проектів (програм) провадиться Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції. Для державної реєстрації проектів (програм) реципієнт (реципієнти) та донор або уповноважена ними особа подає до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції звернення, що включає:

1) клопотання про державну реєстрацію проекту (програми), яке містить відомості про:

донора; виконавця; реципієнта;бенефіціара. До клопотання обов'язково вноситься номер проекту (програми), визначений донором;

2) засвідчену донором копію контракту, укладеного між донором і виконавцем, або його частини, в якій визначено цілі, завдання проекту (програми), види та обсяги міжнародної технічної допомоги, яка надається для цілей проекту (програми), кошторисну вартість, термін та етапи реалізації проекту (програми);

3) документ (технічне завдання, меморандум, протокол про наміри, план діяльності тощо), який підтверджує узгодження цілей, завдань, діяльності за проектом (програмою) між донором або виконавцем і реципієнтом (бенефіціаром) та містить перелік майна, робіт і послуг, прав інтелектуальної власності, інших ресурсів, що придбаваються, надаються в рамках проекту (програми). Окремо виділяються запланована проектом (програмою) діяльність, очікувані результати та критерії їх досягнення;

4) лист-погодження Головдержслужби у разі, коли проектом (програмою) передбачено підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації державних службовців України.

Усі документи, необхідні для проведення державної реєстрації проектів (програм), подаються мовою їх оригіналів з обов'язковим перекладом українською мовою, засвідченим в установленому порядку. У разі коли реципієнти утворюються як юридичні особи або визначаються на конкурсній основі під час реалізації проекту (програми), звернення про реєстрацію подається бенефіціаром і донором, про що робиться відмітка в реєстраційній картці. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції розглядає подані документи протягом 20 робочих днів починаючи від дня надходження документів і приймає рішення щодо проведення державної реєстрації проекту (програми).

У державній реєстрації проектів (програм) може бути відмовлено в разі:

невідповідності поданих заявником документів вимогам; невідповідності проекту (програми) узгодженій з донором стратегічній або щорічній програмі; виявлення в поданих документах недостовірної інформації. Державна реєстрація проекту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою, яка підписується уповноваженою особою Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, засвідчується печаткою Міністерства та видається заявникові.

Одночасно з видачею реєстраційної картки проекту (програми) робиться відповідний запис у Державному реєстрі проектів (програм), що зберігається в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції.

37. Порядок використання міжнародної технічної допомоги в Україні (Постанова КМУ "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги", від 15 лютого 2002 р. № 153).

Реципієнт забезпечує цільове використання міжнародної технічної допомоги під час реалізації проектів (програм).

Реципієнт забезпечує зарахування на баланс матеріальних цінностей, що надійшли в рамках проектів (програм), протягом 10 календарних днів.

Бенефіціар здійснює нагляд за цільовим використанням міжнародної технічної допомоги реципієнтом протягом терміну реалізації проекту (програми).

У разі виявлення порушень реципієнтами законодавства та міжнародних договорів України, нецільового використання міжнародної технічної допомоги під час реалізації проектів (програм), незадовільних результатів моніторингу проекту (програми) Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції зобов'язане порушити перед донорами питання щодо зупинення реалізації проекту (програми) до усунення реципієнтами виявлених порушень або повного його припинення.

38. Порядок моніторингу міжнародної технічної допомоги в Україні (Постанова КМУ "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги", від 15 лютого 2002 р. № 153).

Моніторинг проводиться Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції разом із уповноваженими представниками донора (за згодою) та бенефіціара під час реалізації проекту (програми) (поточний моніторинг) і на заключному етапі реалізації (заключний моніторинг). Для забезпечення поточного моніторингу реципієнт подає до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції:

один раз на півроку картку піврічного моніторингу проекту (програми), складену за формою, завізовану відповідальною особою та підписану керівником реципієнта;

копії протоколів засідань наглядових рад та експертних груп, що утворюються для супроводження діяльності за проектом (програмою), якщо це передбачено проектом (програмою);

щорічний звіт про стан реалізації проекту (програми).

Реципієнт (бенефіціар) сприяє вивченню Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції стану реалізації проекту (програми) на місці. Для забезпечення заключного моніторингу реципієнт подає до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції підсумковий звіт про досягнуті результати відповідно до визначених на початку проекту (програми) критеріїв.

Неподання реципієнтом (бенефіціаром) до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції документів, вважається рівнозначним незадовільному впровадженню проекту (програми). Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції аналізує результати поточного та заключного моніторингу щодо:

досягнення очікуваних результатів; впливу результатів реалізації проекту (програми) на розвиток відповідної галузі або регіону.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції готує відповідні висновки, рекомендації та заходи щодо подальшого процесу залучення та використання міжнародної технічної допомоги. Для цього у Міністерстві можуть утворюватись експертні ради, робочі групи із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, незалежних експертів, представників донорів, виконавців і реципієнтів.

39. Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги в Україні (30+32+33)

40. Системні проекти міжнародних фінансових організацій в Україні. Їх сутність та роль у формуванні Державного бюджету України. Роль Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України у роботі з коштами системних проектів міжнародних фінансових організацій.

Проекти МБРР в Україні можна поділити на системні та інвестиційні.

Системні проекти - це такі, що спрямовані на здійснення економічної реформи в Україні, у тому числі на реформування державного сектору, структурні та інституційні зміни в галузях та секторах економіки. При цьому фінансові ресурси, що надаються МФО під системні проекти, використовуються виключно для підтримки платіжного балансу та фінансування дефіциту державного бюджету і повертаються за рахунок коштів державного бюджету.

Міністерство фінансів України до системних відносить 6 проектів на суму 2010 млн. дол. США: реабілітаційна позика - 500 млн. дол. США; проект розвитку підприємств-І -310 млн. дол. США, у т. ч. технічний компонент - 10 млн.; проект структурної перебудови у вугільній галузі - 300 млн., у т. ч. інвестиційна частина позики - 70 млн.; проект структурної перебудови сільського господарства - 300 млн.; проект структурної перебудови фінансового сектору - 300 млн.; проект розвитку підприємств-ІІ - 300 млн. дол. США.

Системні проекти призначені для реформування цілих секторів економіки, і гроші за ними траншами направляються безпосередньо в Держбюджет України. А потім вже Мінфін зі свого бюджету повинен передбачити фінансування зазначеної в проекті програми - що і є основною метою кредитів МБРР.