Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры МФО 133 вопроса (1).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.04.2019
Размер:
836.61 Кб
Скачать
  1. Правові основи фінансових відносин України з міжнародними фінансовими організаціями.

Документи окремих МФО є важливим джерелом принципів та норм, що закладаються в основу правових відносин України з МФО. Вони стосуються:

(а) Внутрішнього права цих організацій. Внутрішнє право МФО представляє сукупність норм, що регулюють:

  • структуру та порядок роботи органів МФО,

  • взаємовідносини між їх органами та підрозділами,

  • порядок призначення та службовий статус їх посадових осіб та службовців.

Внутрішнє право МФО сформульовано в:

  1. Установчих документах МФО (статути, договори). Статути МФО є складовими елементами міжнародного публічного права і формують основу міжнародного економічного права. У Статуті ООН та статутах його підрозділів (МВФ, Світового Банку, МБРР, МФК) закріплені основні принципи сучасного міжнародного фінансового права.

  2. Рішеннях їх внутрішніх органів МФО (Регіональні підрозділи МФО; Інвестиційні підрозділи; підрозділи з управління людськими ресурсами; МФО; тощо).

  3. Угодах, що укладаються між МФО та їх службовцями.

(б) Зовнішніх правовідносин МФО. Ці норми стосуються:

  • Взаємовідносини тієї чи іншої МФО із зовнішніми суб'єктами її правовідносин.

- Надають перелік та характеристики фінансових послуг (фінансових продуктів), що надаються з боку МФО.

  • Визначають процедури, яких слід дотримуватись у разі надання того чи іншого фінансового продукту.

Згідно установчих документів ООН та окремих МФО діяльність останніх має здійснюватись на основі дотримання фундаментальних принципів міжнародного права, до яких належать:

  • Принцип суверенної рівності держав-членів,

  • Принцип невтручання міжнародної організації у внутрішні справи держав-членів,

  • Принцип поваги державного суверенітету.

Принципи діяльності МФО:

На практиці нелегко поєднати інтереси окремих країн. Для МФО важливо вирішити проблему, суть якої у правильному поєднанні національних та спільних інтересів держав-учасниць.

Вирішення цієї проблеми має базуватися на вищезазначених базових принципах діяльності МФО.

МФО покликана реалізувати наднаціональні функції. Це передбачає вирішення універсальних завдань глобального масштабу, тобто таких, що є цікавими для всього людства загалом. Такими завданнями є:

  1. Фінансування розвитку країн, які належать до країн з низьким та середнім рівнем доходів на душу населення.

  2. Оцінка та прогнозування тенденцій соціального та економічного розвитку країн-членів.

  3. Сприяння розв'язанню кризи зовнішньої заборгованості держав з метою їх подальшому розвитку.

  4. Надання технічної допомоги країнам-членам.

  5. Інше.

  1. Міжнародні правові засади відносин України з міжнародними фінансовими організаціями: складові міжнародного права, принципи міжнародного права.

МФО є суб’єктами міжнародного публічного права.

Джерелами права МФО є: статути або угоди про їх створення, домовленості щодо регламенту та правил процедури, окремі акти, які встановлююють статус персоналу, угоди з іншими МФО.

Зані з діяльністю МФО можна поділити на: внутрішнє право держави, зовнішнє право, частина правових норм, які становлять правову основу діяльності МФО і забезпечують участь МФО у міжнародній нормотворчості (це стосується недержавних міжнародних організацій – Паризький, Лондонський клуби).

Принципами міжнародного права є: суверенна рівніть держав-членів, невтручання МФО у внутрішні справи держав-членів, повага державного суверенітету.

Міжнародне публічне право — це галузь права, яка регулює відносини між державами, міждержавними організаціями, державоподібними утвореннями, націями, що борються за незалежність. Міжнародне публічне право є сферою політики. Суб'єктами цієї галузі права є носії влади. Вони, зокрема, оголошують війну і мир, змінюють державні кордони, приймають до громадянства іноземців, подають один одному допомогу або, навпаки, "перекривають кисень".

Міжнародне приватне право стосується цивільно-правових відносин передусім між організаціями і громадянами (особами без громадянства) різних країн. Предметом регулювання у міжнародному приватному праві є відносини цивільно-правового характеру. Майнові, трудові, сімейні, спадкові, деліктні, економічні, господарські, науково-технічні, культурні, освітні та інші відносини виникають у міжнародному житті з участю осіб різної державної належності. Такі відносини невладні, неполітичні і не потребують застосування зазначеної гвинтівки. Цивільні правові відносини-це передусім майнові відносини між фізичними і юридичними особами різних держав.

Міжнародне приватне право — це галузь права, що регулює міжнародні невладні відносини, ускладнені іноземним елементом. Розрізняють три види іноземного елемента:

• суб'єкт;

• об'єкт;

• юридичний факт.