86. Симптоми, причини та механізм формування організаційної кризи підприємства.

Про формування певної кризи сигналізують події, явища та чинники, що свідчать про негаразди в діяльності підприємства, в його окремій підсистемі. Нині розглянемо симптоми та причини організаційної кризи.

Основними симптомами, що свідчать про наявність організаційної кризи, можуть бути:

•порушення організаційних процесів (як правило, невико

нання або запізнення з виконанням рішень);

•невиконання планів, договорів, контрактів та інших внут

рішніх нормативних документів;

•збої в комунікаціях всередині та поза межами підприємства;

•загальне погіршення показників діяльності підприємства

та окремих підрозділів;

•відсутність або уповільнення отримання інформації щодо

подій всередині та поза межами підприємства (втрата кон

тролю над середовищем);

•втрата керованості внаслідок запізнення з реакцією на змі

ни в зовнішньому та внутрішньому середовищах (пов'язана

З попереднім симптомом);

•прояв негативних рис, які свідчать про зміни організацій

ної культури (домінування авторитарного стилю керівниц

тва, поширене запізнення на роботу, втрата авторитету в

керівників)

•загострення конфліктів всередині та поза межами підпри

ємства тощо.

Причинами виникнення організаційної кризи можуть бути співвідношення як внутрішніх, так і зовнішніх кризоу творю вальних факторів, їх перелік доволі великий, але основними з них такі:

•невідповідність організаційних параметрів підприємства

організаційно — правовій формі організації бізнесу;

•невідповідність розвитку окремих підсистем одна одній та

змінам в оточенні; а також пов'язані з цим поточні органі

заційні конфлікти;

•несистемний характер розвитку підприємства;

•застарілі форми, методи та стиль управління підприєм

ством;

•невідповідність чисельності та кваліфікації робітників на

явній організаційній структурі;

•помилки у визначенні пріоритетів, цілей та стратегій роз

витку підприємства (стратегічні організаційні конфлікти);

•необгрунтоване делегування повноважень; дисбаланс прав,

обов'язків та відповідальності в окремих ланках системи

управління та посадових осіб;

•відсутність планів в організації, програм розвитку під

приємства;

•відсутність регламентів у роботі, недосконалість внутрі

шніх нормативних документів;

•неготовність до переходу на нові управлінські технології;

•недостатня мотивація персоналу;

•брак якісної інформації для прийняття управлінських рішень тощо.

Організаційний механізм складається зі статичних та динамічних елементів, що знаходяться у взаємозв'язку між собою, формуючи відповідні параметри системи, що змінюється. Структурні елементи (посади, ланки, підсистеми, організаційно оформлені зв'язки тощо) є «скелетом» підприємства, що забезпечують стабільність функціонування організації на певному відрізку часу; динамічні ■— технологія підготовки та реалізації рішень, процес управління, комунікації різних типів тощо, дають змогу реагувати на зміни середовища, вчасно приймати рішення щодо змін. Слід ще раз наголосити, що кризи відіграють роль рушійних сил розвитку або занепаду організації.