- •1.Етапи становлення соціології як науки.
- •2.О. Конт як основоположник соціології.
- •3.Зародження і розвиток соціологічної думки в Україні.
- •4.Основні школи та концептуальні напрями сучасної соціології.
- •5.Органічна теорія суспільства Спенсера.
- •6.Розуміюча соціологія м. Вебера.
- •7.Соціологічний неопозитивізм Сорокіна.
- •8. Соціологічна теорія марксизму.
- •9. Предмет та об’єкт соціологічної науки. Специфіка соціальних законів.
- •10. Структура і функції соціології.
- •11. Соціологічне дослідження: поняття, етапи, види.
- •12. Поняття програми соц. Дослідження та її структури.
- •13. Основні методи збору інформації та їх особливості.
- •14. Репрезантативність та види вибірки ксд.
- •15. Поняття система, структура, функція. Принципи системного підходу.
- •17. Соціальні інтереси та потреби. Соціальні інститути.
- •18. Соціальні спільноти та їх роль у сучасному суспільстві.
- •19. Поняття та види соціальних процесів.
- •20. Соціальна структура суспільства.
- •21. Теорія соціальної стратифікації.
- •22. Соціальна мобільність та маргинальність.
- •23. Соціально-класова структура.
- •25. Соціальна природа управління. Структура управління.
- •26. Сутність та функціі бюрократії.
- •27. Поняття особистість, індивід, людина, індивідуальність.
- •28. Соціологічна структура особистості.
- •29. Соціалізація. Роль соціального середовища у формуванні людини.
- •30. Типологія особистості.
- •31. Соціологічна теорія девіантної поведінки.
- •32. Позитивна та негативна девіації, їх роль у соціальних процесах. Злочинність.
- •33Причини виникнення девіації. Класифікація типів девіантної поведінки за Мертоном.
- •34Характеристика і типологія малих груп.
- •44.Система освіти як соціальний інститут
- •35.Керівництво і лідерство в малих групах
- •36.Контроль в малих групах. Проблема конформності
- •37.Етнічність і раса. Етнічні взаємини в історичній перспективі
- •38.Соціальні організації, їх типологія
- •39.Соціальне прогнозування явищ і подій
- •40.Методи соціального прогнозування
- •41.Шлюб та сімя як обєкт соціологічного дослідження
- •42.Соціальні фактори кризи сучасної сімї
- •43.Предмет і обєкт соціології освіти
- •45.Соціологія науки. Роль науки у сучасному суспільстві
- •46. Структура та динаміка науки як соціального інституту
- •47.Сутність соціології праці, її предмет і обєкт
- •48.Трудовий колектив як соціальна спільнота. Структура і функції
- •49.Сутність соціології молоді, її обєкт і предмет
- •50.Розробка молодіжних проблем у вітчизняній соціології
- •51.Специфіка економічної соціології
- •52.Соціальні аспекти сучасних економічних процесів в україні
- •53.Предмет соціології вільного часу
- •54.Соціологічний метод дослідження вільного часу
- •55.Громадська думка як соціальна інституція
- •56.Структура та функціїї соціальної думки
- •57.Поняття засобів масової інформац їх вплив на свідомість
- •58.Глобалізація та проблема регулювання мас медіа
- •59.Чутки у суспільстві:джерела динаміка
- •60.Соціологія міста. Розвиток сучасного урбанізму
- •61.Сутність соціології політики.Структура функції
- •62.Актуальні завдання соціології політики
- •63 Предмет і метод соціології культури
- •64.Соціологічна класифікація культури та закономірності її розвитку
- •65.Сутність соціології релігії,її предмет обєкт
- •66.Засоби соціологіі релігії.Релігія, секуляризація та соціальні зміни
- •67.Глобальні зміни та екологічна криза
- •68.Актуальні проблеми соціальної екології
- •69.Соціологія права.Соціальна обумовленість і соц дія права
- •70.Соціологія виховання.Фактори формування соціальної поведінки
53.Предмет соціології вільного часу
Час людини, сім'ї, суспільства є нематеріальною формою багатства, значною соціальною цінністю. Його головні складові — робочий час, який людина присвячує праці, та час, який людина використовує на власний розсуд. Кожна складова часу має своє призначення, соціально-економічний зміст, функції. Суспільство зацікавлене у повній реалізації функцій, в оптимальному використанні фонду часу, раціональному використанні обох складових. Тому нині актуальним є науковий аналіз проблем, пов'язаних із характером і масштабом особистих та суспільних потреб у вільному часі, ступенем їх задоволення і виробленням на цій підставі соціальних прогнозів щодо використання вільного часу. Це зумовлює необхідність систематичного дослідження того, як особистість чи група, до якої вона належить, і суспільство загалом використовують вільний час; як розподіляється він між різними сферами діяльності; які основні тенденції зміни структури та змісту вільного часу; за допомогою яких соціальних механізмів реалізуються його функції тощо. Ці питання є предметом вивчення соціології вільного часу. Соціологія вільного часу — галузь соціології, яка вивчає особливості поведінки особистості, соціальної групи чи спільноти у час, вільний від праці, навчальної діяльності, задоволення різноманітних фізіологічних потреб (сон, споживання їжі тощо)
54.Соціологічний метод дослідження вільного часу
Перший напрям соціологічних досліджень пов'язаний із вивченням витрат часу на конкретні заняття у вільний час. У розгорнутій формі показники витрат часу є своєрідними бюджетами часу і характеризують діяльність у вільний час як окремої особистості, так і певної соціальної спільноти. Позитивна якість показників бюджету часу в тому, Що вони доступні точному кількісному опрацюванню. Застосування цього методу дає змогу дослідити характеристики вільного часу особистості та різних верств населення: — кількість вільного часу, яким розпоряджаються об'єкти Дослідження; — витрати часу на основні заняття у вільний час; — зміни щоденного та тижневого фонду вільного часу, їх відхилення від середніх показників; — зміни в частоті та тривалості занять різними видами діяльності у вільний час. Однак бюджетні дослідження вільного часу — не єдиний спосіб одержання інформації про нього. Вивчення бюджетів часу потребує великих матеріальних затрат, причому для одержання детальних достовірних відомостей про окремі групи населення потрібні значні вибірки, які охоплюють десятки тисяч осіб. Характеристику витрат часу можна одержати, застосувавши метод спостереження. Але він за складністю не поступається бюджетному методові, тому використовується дуже рідко. Широке й тривале спостереження за діяльністю у вільний час особистості, групи неможливе з різних причин, передусім з соціально-етичних міркувань. Тому за допомогою бюджетного методу та методу спостереження вивчають лише конкретну діяльність у вільний час протягом одного дня чи тижня, а також загальні тенденції у змінах вільного часу. Що ж до вивчення витрат часу особистості та групи за більш тривалий період, то тут застосовують спеціальні вибіркові опитування населення, яке стосується інтенсивності, тривалості, частоти і регулярності різних занять у вільний час протягом місяця або року. Значне місце у соціологічних дослідженнях вільного часу посідає вивчення соціально-побутових умов життя людини, її сім'ї, групи, до якої вона належить. Для цього використовують різні методи, але найчастіше — аналіз офіційних документів та опитування населення. Здебільшого використовують такі групи первинних показників, які характеризують соціально-побутові умови життя, що безпосередньо впливають на діяльність людей у вільний час: — показники матеріально-економічного становища (дохід у розрахунку на одного члена сім'ї, співвідношення в ньому натуральних та грошових надходжень); житлові умови; забезпечення побутовою технікою та предметами культурно-побутового призначення; розвиток системи побутового обслуговування, доступної цій групі людей; — показники культурного розвитку (рівень освіти, культурні орієнтації); — показники розвитку матеріальної бази для проведення вільного часу і доступу до неї, кількість осіб, які займаються творчою діяльністю, художньою самодіяльністю, спортом тощо. Для вивчення соціально-демографічних та соціально-психологічних особливостей, зумовлених впливом соціально-по-бутових умов життя на діяльність людини у вільний час, застосовують метод опитування. За допомогою цього методу стають доступними: __ соціально-демографічні показники (стать, вік, сімейний стан, наявність дітей, соціальне походження тощо); __ показники сфери свідомості особистості (життєві цінності, спрямованість потреб та інтересів, мотиваційна сфера тощо); — задоволеність вільним часом, роботою закладів культури, спорту; — співвідношення реальних- та бажаних видів занять у вільний час.