6.6. Структура інформаційної бази для родовищ і проявів сировини для виробництва будівельних матеріалів

Природними ресурсамії для виробництва будівельних матеріалів є родовища цілого ряду видів корисних копалин. Основними з них, що складають переважну частину родовищ:

• сировино для будівельного вапно то гіпсу;

• сировино для бутового каменю;

• піщано-гравійна сировина;

• цегельно-черепична сировино;

• сировино для хімічних меліорацій ґрунтів.

Таблиця 6.2.

Перелік кадастрової інформації при формування підрозділу РКПР "Родовища і прояви корисних копалин" (крім будівельної мінеральної сировини).

№ п/п	Групи показників і характеристики
1.	Типи об'єктів обліку в кадастрі з мінерально-сировинних ресурсів
1.1.	Об'єкти (родовища) розвідними промисловими запасами (доведені)
1.2.	Об'єкти з попередньо розвіданими запасами, рекомендовані для проведення розвідувальних робіт (ймовірні)
1.3.	Об'єкти з перспективними і прогнозними ресурсами
1.4.	Техногенні об'єкти (родовища)
2.	Показники кадастрового обліку по об'єктах з розвіданими промисловими запасами
2.1.	Порядковий номер в кадастрі
2.2.	Назва об'єкту
2.3.	Найменування суб'єкту України (адреса, код ЄДРПОУ)
2.4.	Місцезнаходження (район, географічна прив'язка, код КОАТУУ)
2.5.	Основний вид мінеральної сировини
2.6.	Супутні корисні компоненти
2.7.	Шкідливі домішки
2.8.	Геолого-промисловий тип
2.9.	Ступінь промислового освоєння: а) експлуатується б) розвідане, але не експлуатується в) розвідується
2.10.	Рік реєстрації об'єкту в кадастрі
2.11.	Початкові запаси (на рік кадастрової реєстрації"): а) розвідані (доведені категорій А+В+С1) б) попередньо розвідані (ймовірні, категорїїС2) в) прогнозні ресурси Примітка: Вказуються запаси руд для об'єктів в цілому і запаси кожного корисного компоненту окремо
2.12.	Вміст корисних компонентів в початкових запасах: а) розвідані (доведені, категорій А+В+С1) б) попередньо розвідані (ймовірні, категорії С2) в) прогнозні ресурси Примітки: Вказуються середній вміст для кожного корисною компоненту

Всі вони відносяться до корисних копалин місцевого значення, встановлення порядку користування надрами при розробці яких відповідно до ст. 9 Кодексу України про надра відноситься до компетенції Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя.

Віднесення корисних копалин до загальнодержавного чи до місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Державного комітету природних ресурсів України.

Таким чином цей перелік, по-перше, може бути переглянутим і, по-друге, він може бути не універсальним, а дещо різним для різних регіонів. Однак, в будь-якому разі всі вище перераховані види родовищ залишаються в групі корисних копалин місцевого значення, в усякому разі для більшої частини території України. їх кількість вимірюється в сотнях по кожному виду.

Родовища інших видів сировини для виробництва будівельних мате­ріалів менше розповсюджені і їх кількість уже вимірюється лише в десят­ках родовищ. Найбільш поширеними серед них є родовища сировини для облицювальних матеріалів, скляної та фарфоро-фаянсової сировини, цементної сировини, сировини для пиляних стінових матеріалів. Одиниці родовищ складають каолін, бентонітові глини, перлітова сировина.

Облік запасів родовищ всіх вище перерахованих видів сировини ведеться Державним балансом запасів корисних копалин.

Баланси запасів корисних копалин розраховується щорічно і є загально доступними для користування. Однак, в них наводиться обмежена інформація щодо родовищ (регіон, кількість родовищ, запаси на початок наступного року, видобуток і втрати за рік).

В той же час з державного обліку родовищ корисних копалин для виробництва будівельних матеріалів випадають родовища, які включають в розробку без розвідки і підрахунку запасів. Це передусім малі кар'єри, з яких видобувається пісок, піщано-гравійні матеріали та інші види сировини, що використовується різними організаціями дня своїх потреб.

В основі вибору об'єктів для обліку їх в регіональному кадастрі природних ресурсів повинні бути не відношення до балансів запасів корисних копалин і розповсюдженість. а взаємовідношення з природніш комплексом, яке визначається станом родовищ.

Блок природних родовищ сировини для виробництва будівельних матеріалів регіонального кадастру природних ресурсів включає наступні чотири групи родовищ:

• родовища, що експлуатуються (незалежно від того, розвідані вони чи ні);

• родовища, що не експлуатуються ;

• родовища, розробка яких законсервована;

• родовища відпрацьовані.

В останньому випадку необхідність врахування пояснюється тим, що зазначені об'єкти можуть характеризуватися екологічною небез­печністю, альтернативним використанням, наявністю відходів тощо.

Нижче приводяться попередній перелік характеристик родовищ і проявів корисних копалин, що використовується як сировина для виробництва будівельних матеріалів. При складанні переліків враховані матеріали Державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин, деякі опубліковані матеріали, що стосуються методики і практики створення подібних кадастрів, досвід проектування підприємств з виробництва нерудних будівельних матеріалів, досвід економічної оцінки родовищ сировини для виробництва будівельних матеріалів.

Інформація про родовища сировини для виробництва будівельних матеріалів повинна передаватися в регіональний кадастр природних ресурсів у вигляді регіональних (обласних) вибірок з Державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин. Інформація повинна охоплювати наступні типи об'єктів:

• родовища, що знаходяться в експлуатації;

• що не експлуатуються;

• законсервовані;

• відпрацьовані;

• прояві корисних копалин і техногенні родовища.

Щодо останніх маються на увазі лише ті об'єкти, які набули статус техногенних родовищ у відповідності з загальними нормативними вимогами до їх розвідки і оцінки. Поки що в Україні об'єкти такого типу є одиничними. Щодо накопичувачів відходів в цілому (які характе­ризуються ресурсною цінністю), то вони враховуються в рамках кадастру вторинних ресурсів, що є самостійним блоком РКПР.

В залежності від виду корисних копалин деякі з характеристик, наведених в переліку в загальному вигляді, повинні бути диференційовані. В першу чергу це відноситься до характеристик фізико-технічних властивостей порід корисної товщі, що визначають якість продукції, склад цих характеристик буде залежати від виду і призначення сировини (наприклад, показники грануметричного складу для піску, показники морозостійкості для облицювального і будівельного каміння тощо.

В цілях уніфікації інформації, що вноситься до регіонального кадастру поза даних паспортів Державного кадастру має бути розроблено жорсткі правила заповнення форм РКПР, які регламентують форму і зміст інформації, що розміщується у відповідних пунктах. Інформація має бути достатньо формалізованою для внесення в ЕОМ.

Для кожної позиції переліку характеристик правилами передбачається встановлення джерел інформації, з яких повинні бути отримані необхідні дані для заповнення, з визначенням пріоритету цих джерел.

Крім табличних даних, які характеризують наявні в даному районі об'єкти мінерально-сировинної бази виробництві будівельних матеріалів, до складу РКПР повинна входити коротка довідка з деякою загальною характеристикою району, важливою з точки зору оцінки значимості цієї сировинної бази, перспектив і умов її освоєння. Зокрема, в ній повинна зазначатися орієнтовна оцінка потреби району в сировині для вироб­ництва будівельних матеріалів, ступеню її задоволення наявним вироб­ництвом, виробництвом цих матеріалів на душу населення, інфра­структура району, надлишок або нестача трудових ресурсів, енергоза-безпеченість та інше. Якщо структурою РКПР буде передбачена необхідність подібної довідки, загальної для кадастру, а не тільки для блоку мінеральної сировини, то відповідні характеристики району повинні знайти своє місце в цій загальній довідці. Форма і зміст такої довідки також повинні бути регламентовані.

Структура кадастру передбачається також картографічне відобра­ження сировинної бази (місцезнаходження всіх об'єктів кадастрового обліку за ймовірним масштабом 1:200000).