3. Загальні положення організації індивідуально-самостійної роботи студентів

Виконання розрахунково-графічної роботи (РГЗ) студентом є одним із напрямків його індивідуальної діяльності, а також важливим елементом оволодіння знаннями та практичними навичкам. РГЗ студентом виконується у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. При цьому, виконання РГЗ формує практичні навички роботи студентів зі спеціальною літературою, орієнтує їх на інтенсивну роботу, глибоке вивчення теоретичних і практичних основ дисципліни, дає можливість критичної оцінки дослідженого матеріалу.

Розрахунково-графічна робота (домашнє завдання) – це індивідуальне завдання, яке передбачає вирішення конкретних практичних навчальних задач з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу.

Розрахунково-графічна робота є підсумковою індивідуальною роботою з дисципліни «Організація і методика аудиту», яка показує, що студент засвоїв необхідний обсяг знань з зазначеної дисципліни, вміє оперувати набутими знаннями.

Метою виконання РГЗ є розширення та закріплення знань з дисципліни «Організація і методика аудиту».

Розрахунково-графічна робота виконується у формі самостійного виконання студентами визначеного завдання. Робота має творчий характер і виконується на основі вивчення літературних джерел, нормативно-правових актів та фактичних матеріалів конкретного підприємства.

4. Структура та вимоги до оформлення розрахунково-графічної роботи

Тема РГЗ вибирається студентом при допомозі керівника у відповідності з тематикою, що запропонована кафедрою.

Керівник курсової роботи видає студенту завдання на її виконання, рекомендує літературу, проводить індивідуальні або групові консультації, перевіряє виконану роботу в цілому або по частинах, робить зауваження, вирішує про можливість допуску до захисту.

Приступаючи до виконання роботи студент повинен передусім самостійно підібрати матеріал, який буде покладено в її основу, скласти детальний список необхідної літератури (книги, брошури, статті).

РГЗ виконується державною мовою у науковому стилі, чітко, без орфографічних і синтаксичних помилок, у логічній послідовності.

Пряме переписування у роботі матеріалів із літературних джерел є неприпустимим.

Залежно від особливостей і змісту роботу складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їх сполучень.

Роботу оформлюють на аркушах формату А4 (210 х 297 мм).

Загальний об’єм роботи складає 25-30 сторінок друкованого тексту.

У друкованому варіанті текст розташовується через 1,5 міжрядковий інтервал до тридцяти рядків на сторінці. Комп’ютерний набір - 14-й кегль, шрифт – Times New Roman. Абзацний відступ повинен бути однаковим протягом усього тексту робо­ти і дорівнювати п’яти знакам.

Текст розрахункової роботи розміщується на аркуші з дотриманням таких розмірів берегів: з лівого боку – 30 мм, з правого – 10 мм, зверху – 20 мм, знизу –20 мм.

Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не ну­мерують, а їх назви друкують по центру великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Назви розділів і підрозділів повинні бути короткими і відповідати їх змісту. В заголовку не допускається переносу слів, крапка в кінці не ставиться.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення основної частини роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1,2,3 і т. д.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів треба починати з абзацного відступу і друкувати маленькими напівжирними літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути один рядок.

Вступ, кожен розділ, висновки та пропозиції, список використаних джерел починають з нової сторінки.

Назви кожного розділу друкуються з нової сторінки, а назви підпункту – через одну стрічку після закінчення змісту попереднього підпункту

Не допускається розміщувати назву підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї знаходиться тільки один рядок тексту.

Всі сторінки РГЗ, від титульної сторінки до останньої, включаючи таблиці та ілюстрації розміщені на окремих листках, повинні мати наскрізну нумерацію. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами в правому верхньому кутку. При цьому на титульній сторінці та на сторінках, на яких вказані зміст та перша сторінка вступу, номери сторінок не проставляються.

Розрахунково-графічна робота містить:

- титульний лист;

- зміст;

- вступ;

- теоретична частина;

- практична частина;

- висновки та пропозиції;

- список використаних джерел;

- додатки.

Титульна сторінка є першою сторінкою роботи і містить дані про виконавця та наукового керівника, найменування теми роботи. Оформлення титульної сторінки наведе­но в додатку 1.

Зміст розташовують безпосередньо після титульної сторінки, починаючи з нової сторінки.

До змісту включають: вступ, послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) основної частини роботи, висновки, список використаних джерел, додатки (додаток 2).

Вступ становить 1-2 сторінки друкованого тексту, де звичайно обґрунтовують актуальність обраної теми, мету і зміст поставлених завдань, формулюють об’єкт і предмет дослідження.

Основна частина розрахунково-графічної роботи складається з двох розділів – теоретичного та розрахунково-графічного. Її об’єм – 20-25 сторінок.

У теоретичному розділі студентом аналізується об’єкт дослідження, характеризується економічна література та нормативно-законодавчі акти по темі дослідження. Результати аналізу опрацьованої літератури та нормативних актів можна оформляти у вигляді таблиць (додаток 3,4).

У другому розділі студент повинен обґрунтувати мету, завдання та етапи аудиту обраного об’єкта, здійснити оцінку діяльності та якості звітності підприємства. Також повинен розкрити порядок оцінювання аудиторського ризику та методика визначення суттєвості помилок за темою, обраною студентом. При цьому практичний розділ РГЗ виконується на підставі даних базового підприємства (Статуту підприємства, наказу про облікову політику, первинних документів, реєстрів синтетичного та аналітичного обліку), а також окремих ситуацій.

З огляду на те, що аудит є специфічним видом підприємницької діяльності, йому притаманні певні ризики, які студенту потрібно розкрити у даному розділі. Для оцінки аудиторського ризику студент повинен описати його складові, фактори впливу та методику визначення. Для цього потрібно детально провести оцінку систему обліку та внутрішнього контролю базового підприємства, і сформувати Листок оцінки ризику та визначити ризик невиявлення помилок. Детально необхідно охарактеризувати систему обліку та контролю об’єкта дослідження (наприклад, тема РГЗ «Аудит матеріальних цінностей», потрібно охарактеризувати облікову політику та систему контролю стосовно матеріальних цінностей базового підприємства).

Для оцінки суттєвості помилок насамперед студент повинен висвітлити питання, що стосуються аудиторських доказів, які необхідні аудиторам для складання аудиторського висновку конкретної тематичної перевірки та визначити, які прийоми і процедури необхідно здійснити. Також студент повинен розкрити сутність помилок та способи їх здійснення, визначити умови та події, які можуть вказувати на ризики суттєвого викривлення. При цьому студент зобов’язаний описати, які помилки чи обман можуть мати (чи мали) місце в обліку базового підприємства, розрахувати та оцінити їх суттєвість. Також необхідно розкрити, які елементи вибірки було досліджено в процесі визначення рівня суттєвості помилок та розрахунку фактично допустимої помилки. За результатами проведених розрахунків потрібно сформувати висновки.

При визначенні рівня суттєвості помилок студент повинен на підставі даних таблиці 1, а також фінансової звітності здійснити розрахунок фактично допустимої помилки. Для розрахунку за базове значення тестуємої сукупності за окремим об’єктом (статтею) потрібно взяти 75 % від загального значення усієї генеральної сукупності, а величину кількості досліджених первинних документів і ре­гістрів бухгалтерського обліку по операціях – у розмірі 20% від тестуємої сукупності.

Наприклад, номер залікової книжки студента закінчується цифрами «…23» і тема його РГЗ «Аудит матеріальних цінностей», а стаття базового підприємства «Виробничі запаси» складає 2350000 грн. Це означає, що тестуєма сукупність становить 1762500 грн., операцій з матеріальними цінностями було досліджено на суму від 352500 грн., перевищення облікових даних становить 352500 грн.

Таблиця 1

Перевищення облікових даних над їх реальною величиною

№ залікової книжки (останні дві цифри)			Останні цифри
			0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Передостанні цифри		тис. грн.
	1		17	25	46	81	25	50	96	15	68	47
	2		25	50	96	15	54	93	25	47	56	54
	3		25	36	47	54	85	25	16	74	85	61
	4		46	87	25	43	48	46	24	61	63	57
	5		45	78	23	21	54	65	98	87	54	65
	6		12	32	65	45	85	75	35	15	65	42
	7		54	35	25	17	46	85	32	45	62	95
	8		35	75	65	15	45	85	25	35	54	21
	9		52	32	12	45	56	89	32	54	87	35

Виклад матеріалу повинен супроводжуватись формуванням рисунків і таблиць.

Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно у межах кожного розділу.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщується над таблицею. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Таблиці нумеруються послідовно у межах кожного розділу. Перенесення таблиць супроводжується із зазначення «Продовження табл.» і передбачає на початку таблиці і при перенесенні нумерації її колонок.

По тексту будь-які скорочення не допускаються. Але при цифрах можливе скорочення у вигляді г (грам), км (кілометр), кг (кілограм), м (метр), % (відсоток). Без цифр всі ці та інші скорочення пишуться прописом.

Результати досліджень, показані в таблицях, повинні супроводжуватись розгорнутими поясненнями, мати аналіз цифрових даних з відповідними висновками, але не слід переказувати, повторювати приведені в таблицях дані.

Висновки та пропозиції є логічним закінченням досліджень. Висновки та пропозиції повинні бути короткими та конкретними, випливати із змісту курсової роботи у вигляді конкретних заходів, які позитивно впливатимуть на економічний стан проблеми.

Обсяг висновків та пропозицій не повинен перевищувати 1-2 сторінок.

В список літературних джерел включаються лише праці та нормативні документи, які використовувались в процесі виконання РГЗ. Список використаних літературних джерел повинен містити не менше 20 найменувань. Він складається в алфавітному порядку перших авторів або заголовків (включаючи нормативні джерела) у хронологічному порядку (додаток 5).

Звітні, як джерела інформації, документи бухгалтерського обліку в список використаної літератури не включаються.

Додатки оформлюють як продовження розрахункової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи та нумеруючи їх у порядку появи посилань у тексті розрахункової роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках курсової роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. В правому верхньому кутку над заголовком з великої літери друкується слово «Додаток» і номер додатку ставиться арабськими цифрами без вказуванням знаку №.. Наприклад пишемо «Додаток 1».

На титульному аркуші додатків друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

В додатки можуть виносись копії Статуту підприємства, наказу про облікову політику, копії форм первинних та зведених документів, регістрів синтетичного та аналітичного обліку, про які йде мова у розрахунковій роботі, схеми, малюнки, графіки, таблиці та інші матеріали, що стосуються теми дослідження.

Виконану розрахункову роботу студент здає на кафедру аудиту та державного контролю для рецензування. Роботи, виконані відповідно методичних вимог допускається до захисту. При необхідності робота повертається студенту на доопрацювання.