Результати розподілу чисельності населення України на сільське та міське

Населення в Україні, осіб	На 1.10.2005		На 1.12.2005
	В абсолютних величинах,осіб	У відносних величинах,%	В абсолютних величинах,осіб	У відносних величинах,%
Усього	47015251	100,0	46958740	100,0
Міське	31888897	67,83	31886688	67,90
Сільське	15126354	32,17	15072052	32,10

Висновок. В Україні взагалі переважає регресивний тип вікової структури населення. Тому воно постійно, починаючи з 1993 року , зменшується. Зниження життєвого рівня населення України та рівня розвитку сільськогосподарського виробництва призвели до зменшення частки сільського населення у загальній кількості населення країни на 0,07 пункта.

Аналітичні групування застосовуються при вивченні взаємозв”язків щонайменше між двома ознаками. Одна відображає причину (факторна), інша – наслідок (результативна).

Аналітичні групування проводяться за факторною ознакою та в кожній групі визначаються середні величини результативної ознаки. При наявності зв”язку між ознаками середні групові систематично збільшуються (це свідчить про наявність прямого зв”язку) або зменшуються (це зворотний зв”язок).

Схема аналітичного групування зображена у табл 4.4.

Таблиця 4.4

Схема аналітичного групування

Межі групування за факторною ознакою,	Кількість одиниць сукупності,	Середнє значення результативної ознаки,
…
…
…	..	..
…	..	..
Разом		x

Приклад. Встановити залежність народжуваності дітей від віку матері (табл.4.5).

Таблиця 4.5

Залежність народжуваності дітей від віку матері

Вікові групи, років	Частка жінок, %	Середня кількість народжених на 10000 жінок
Молодші 20	16,1	574
20-24	14,1	1651
25-29	15,9	914
30-34	16,6	440
35-39	15,6	161
40-44	13,3	37
45-49	8,4	2
Разом по сукупності	100,0	546

Висновок. Кількість народжених на 10000 жінок найбільша у віці20-24 роки. Чим старіші за віком жінки, тим народжуваність дітей стає меншою.

4.3. Основні питання методології статистичних групувань

Першочергове питання методології – це 1) вибір групувальних ознак. Його проводять з урахуванням суті та законів розвитку явища.

Групувальні ознаки можуть бути атрибутивними або кількісними.

Для атрибутивних ознак – число груп дорівнює числу їх різновидів.

Приклад. При розподілі населення за рівнем підготовки фахівців виділяють чотири рівні підготовки – молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр; при розподілі за статтю – два різновиди; форми власності – чотири різновиди і т. ін

Для кількісної ознаки, що варіює, постає питання щодо 2) кількості груп і 3) інтервалів групування.

Інтервали груп можуть бути рівні та нерівні. Нерівні можуть прогресивно збільшуватися або прогресивно зменшуватися. Застосовують їх тому, що для багатьох економічних явищ змінт розміру ознаки для нижчих і вищих груп мають неоднакове значення.

Приклад. Для характеристики віку тих, хто одружується в молодому віці (до 30 років) різниця у 2-4 роки має велике значення. Для людей старшого віку ця різниця буде значно більшою (10 років і більше).

Рівні інтервали застосовують, якщо значення групувальної ознаки змінюється рівномірно.

Формула для визначення рівних інтервалів:

,

де - найбільше та найменше значення ознаки;

m – кількість груп;

h – величина інтервалу.

Приклад. Кількість учнівських місць у загальноосвітніх школах міста варіює від 800 до 1600. При групуванні шкіл за цією ознакою виділяють і об”єднують школи у 4 групи. Величина рівного інтервалу h=(1600-800):4=200 місць. Відповідно до цієї величини утворюють такі групи: 800-1000; 1000-1200; 1200-1400; 1400-1600.

Інтервали бувають відкриті та закриті. У відкритих інтервалів немає верхньої або нижньої межі. У закритих є і верхні, і нижні межі груп.

Необхідно правильно визначати верхні та нижні межі “включно” чи “виключно”. Якщо “включно” вважають верхню межу, то школа з 1200 місцями буде в другій групі, а якщо “виключно” – то у третій. Для надання інтервалам більшої певності або коли ознака є тільки цілими числами, то верхня межа попередньої та нижня межа наступної груп позначаються по-різному (від1 до2; від 3 до 5; від 6 до 10 і т. ін.).

Величина, на яку збільшуються або зменшуються інтервали від однієї групи до іншої, називається кроком інтервалу. Крок може бути однаковим або змінюватися від групи до групи. У нашім прикладі крок змінюється.

Для різних сукупностей при групуванні за однією і тією ж ознакою інтервали групування можуть бути різними. Це спеціалізовані інтервали. Інтервал при групуванні за чисельність працюючих у металургії відрізняється від інтервалу у харчовій промисловості. Його величина у данім випадку залежить від рівня механізації та трудомісткості робіт.

Величина інтервалу h і кількість груп m залежать від обсягу сукупності n, варіації групувальної ознаки, характеру закономірності розподілу.

Надто велика m- буде розпилення елементів, подібні елементи попадуть у різні групи.

Надто мала m – в одній групі будуть різнотипні елементи, будуть помилкові висновки.

Орієнтовно (для достатньо великих сукупностей з нормальним або близьким до нормального роподілом)

,

де n – обсяг сукупності.

Між m та n існує таке співвідношення:

n 15-24 25-44 45-89 90-179 180-359 360-719 720-1439

m 5 6 7 8 9 10 11

Доцільно формулу для m використовувати у таких випадках:

- для достатньо великих сукупностей;

- для нормального або близького до нього розподілу елементів за істотною ознакою.

Іноді необхідно, щоб чисельність груп була однаковою. Таке утворення груп відбувається за принципом рівних частот. Це можливо лише при нерівних інтервалах. Тоді кожна група отримує вірогідну характеристику.

Групування проводять за однією ознакою (просте) або за кількома (складне). Останнє може бути комбінаційним (в основі послідовно скомбіновано дві або більше ознаки) або багатомірним (проводиться за кількома ознаками одночасно).

Приклад. Групування за віком і статтю. У кожній групі виділені підгрупи за статтю. Це комбінаційне групування.