Міжнародні відносини країн «Великої сімки» з країнами світу

• Президент США Б. Клінтон 27 вересня 1993 р. він виклав основні положення стратегії США на засіданні Генеральної асамблеї ООН.

Чотирьох напрямках політики США:

• зміцнити співтовариство країн з ринковою економікою;

• підтримувати і зміцнювати нові демократії і суспільства з ринковою економікою там, де є для цього можливості;

• боротися з агресією і підтримувати лібералізацію країн, ворожих демократії;

• надавати підтримку розвитку демократії і ринкової економіки в регіонах, які викликають найбільше занепокоєння

Сутність зовнішньополітичної стратегії сша

• стратегія дозволяла США зосередити зусилля тільки на тих регіонах, де були американські стратегічні і економічні інтереси;

• В 1994 р. концепція була оформлена в новий документ «Стратегія національної безпеки участі і розширення» («доктрина Клінтона») ;

• В документі стверджувалося, що межа між внутрішньою і зовнішньою політикою зникає;

• укріплення вітчизняної економіки необхідно для підтримання військової могутності США4

• активна міжнародна діяльність необхідна для відкриття іноземних ринків і забезпечення нових робочих місць для американців

• Воєнно-стратегічні задачі були визначені Програмою модернізації ядерного арсеналу США і Меморандум про арсенал ядерної зброї (1996 р.) Ці документи визначають, що до 2050 р. ядерна зброя потрібна США для захисту їх інтересів, визначають кількісний і якісний склад щорічного запасу ядерної зброї;

• Міжнародна роль США забезпечується створенням Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва, де американці грають активну участь, НАФТА і НАТО, У Всесвітньому банку і Міжнародному валютному фонді (МВФ);

• НАТО повинна стати домінуючою силою на європейському континенті, не виключаючи розширення його на Схід;

• Концепція «Об’єднаних багатонаціональних оперативних сил» не виключає участі в акціях і інших районах світу

• У 1996 р. конгрес США прийняв резолюцію для прискорення вступу Чехії, Угорщини і Польщі до НАТО ( 60 млн. дол.); прийнято рішення сприяти приєднанню до альянсу Словаків, Болгарії, Румунії, Албанії, України, Молдови і країн Балтії;

• Пріоритетними для США є відносини з Росією і Японією; У 1997 р. США і Японія прийняли документ про розширення зони дії свого воєнного союзу на обширний район Тихоокеанського басейну «Основні напрями американо-японського співробітництва в сфері оборони» ;

• Китай вважає розширення цього союзу прямою загрозою своєї безпеки

Американо-іракська війна

• В середині 90-х рр. розпочався конфлікт між США і Іраком, Саддам Хуссейн розглядається американською адміністрацією як головний ворог на Ближньому і Середньому Сході;

• У 1991 р. США провели так звану операцію «Буря в пустелі», отримавши першу перемогу;

• У вересні 1996 р. США нанесли ракетно-бомбові удари по Іраку. Причина нальоту пояснювалася наступом іракських військ на позиції курдських збройних формувань на півночі Іраку;

• В листопаді 1997 р. конфлікт знову розпалився після заяви С. Хусейна про намір вислати із Іраку американців-членів експертної групи спец комісії ООН, яка намагалася виявити і добитися знищення всіх видів зброї масового ураження і засобів виробництва Іраку;

• У відповідь на це США сконцентрували велике військове угрупування з двома авіаносцями. Їх підтримували Англія, Канада, Австралія, Нова Зеландія. Проти бомбувань виступили Франція, Росія, Китай;

• Тільки за рахунок зусиль ООН у 1998 р. вдалося схилити Ірак до виконання вимог світового співтовариства

• В березні 2003 р. почалася американо-іракська війна, яка супроводжувалася спочатку масованими бомбуваннями Іраку, а потім на його територію просуваються сухопутні американські війська;

• Іракська армія чинила суворий опір;

• Американські війська до сих пір знаходяться в Іраку, перетворивши цей конфлікт в багаторічну регіональну війну, яка забирає багато сил і матеріальних засобів з обох сторін;

• Західна Європа досить негативно сприйняла американо-іракську війну. Проти виступили Німеччина, Росія, Франція та інші країни. Підтримку США мали тільки від Англії;

• По всій Європі прокотилася хвиля пацифістський мітингів і демонстрацій проти американської агресії

Країни «Великої сімки на сучасному етапі

Англія

розвиваючи відносини з європейськими країнами залишається вірною політиці «особливих відносин» зі США;

• намагається відновити свої позиції в міжнародних організаціях ЮНЕСКО і Тихоокеанському співтоваристві;

• налагоджує торгівельні стосунки з Малайзією, Сінгапуром, Індонезією і Філіппінами, Китаєм

Франція

• намагається зміцнити відносини з Росією;

• посилити свій вплив в Африці з метою встановити економічне співробітництво;

• У 1998 р. президент Ширак здійснив візит у ряд африканських країн

Німеччина

відіграє вагому роль в НАТО, ЄС;

• має авторитет в Європі і світі;

• німецька марка є другою за значенням резервною валютою світу;

• бере активну участь у фінансовій, технічній і гуманітарній допомозі державам СНД, Південної і Східної Європи

Зовнішня політика Росії в 90-х рр.

• на початку 90-х рр. знизила активність на міжнародній арені у зв’язку з економічними і політичними проблемами4

• з середини 90-х вона активізувала міжнародні відносини;

• Протягом 1997-1998 рр. Росія увійшла до елітного політичного клубу лідерів розвинених країн світу. Таким чином «Велика сімка» перетворилася у «вісімку»;

• пройшли переговори Б. Єльцина з Р. Хасімото (Японія), які торкалися питання відносно Курильських островів і Південного Сахаліну. Хоча ці питання залишаються не вирішеними, відносини з Японією є стабільними

• У 1996 р. підписано Шанхайську угоду про укріплення заходів довіру військовій сфері» з Китаєм;

• підписана Декларація про багатополюсний світ і формування нового міжнародного порядку;

• 1996 р. - Росія стала членом клубу Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, який складає 50% світової торгівлі і економічного виробництва;

• зміцнюються відносини з країнами-членами ЄС, двосторонні відносини з країнами СНД;

• Був створений «Митний союз чотирьох» , до якого увійшли Росія, Білорусь, Казахстан і Киргизія ( створення спільного ринку з вільним пересуванням капіталів, трудових ресурсів при уніфікації митного законодавства)