Політика ядерних держав

• Серед глобальних проблем сучасності найбільш важливою залишається проблема збереження миру від ядерної загрози4

• До складу так званого «ядерного клубу» входять США, Росія, Англія, Франція, КНР;

• Крім того виділяється група країн, які є поставниками ядерної технології, обладнання,матеріалів, так званий «Лондонський клуб»: крім ядерних держав входять Німеччина, Чехія, Польща, Японія, Канада, Італія та інші експортери4

• Під впливом громадськості припинили ядерні випробування у 1996 р. Франція, Китай, пізніше Корея, Пакістан, Іран

• Аргентина, Бразилія, ПАР, Румунія відмовилися від реалізації існуючих у них ядерних програм;

• Під тиском США припинили розробку ядерних програм Тайвань і Південна Корея;

• З країн СНД відмовилися від ядерного статусу Україна, Білорусь, Казахстан

Ядерна проблема в 90-х рр.

• 3 січня 1993 р. США і Росія підписали Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь на 2/3 від рівня 1993 р. Планувалося, що до 2003 р. кількість ядерних боєголовок кожної сторони не буде перевищувати 3-3,5 тис. одиниць;

• Наприкінці 90-х рр. Індія, Пакистан і Ізраїль, не маскуючись, мали плани по створенню ядерної зброї, що досить хвилювало світове співтовариство;

• Протягом 1998 р. ядерні випробування провели Індія і Пакистан, які ще з 1947 р. мають глибокі міжнародні суперечності;

• Лідери «вісімки» вимагали від них відмовитися від подальших випробувань і рекомендували їх приєднатися до Договору про всезагальну заборону ядерних випробувань. У випадку невиконання вимог, до країн будуть застосовані санкції

Трансформація нато

• У зв’язку з розпуском організації Варшавського договору змінилася і задача НАТО;

• НАТО формулює свою мету як підтримку міжнародного миру і безпеки, протидія новим викликам і загрозам, гарантування стабільності і добробуту її країн-членів4

• Альянс закріплює за собою право на проведення так званих «операцій з реагування на кризи» за межами країн, що входять до НАТО( 26 країн);

• Політика НАТО настороженість з боку інших держав світу. Так, частина країн світової спільноти негативно оцінила бомбардування в Перській затоці, проведення військових операцій проти Югославії у 1999 р. без узгодження з ОБСЄ і ООН тощо;

• не всі країни підтримали кампанію проти Іраку у 2003 р., яка була проведена коаліцією сил у складі держав-членів НАТО. У цьому ж році НАТО очолило командування та координацію Міжнародними силами сприяння безпеці в Афганістані

Внутрішні проблеми нато

• Німеччина і Франція не готові повністю підключитися до реалізації американської доктрини «оборонної інтервенції та «превентивних заходів», оголошених Д. Бушем у червні 2002 р.;

• Доктрина допускає нанесення першого ядерного удару по об’єктам біологічної зброї, здійснення спецназівських «рейдів без попередження» тощо;

• Країни-члени відмовилися від участі в американо-іракському конфлікті у складі миротворчих сил;

• Посилення ролі США в європейських країнах давно непокоїть провідні західноєвропейські країни. Саме через НАТО і ООН США може брати широку участь у європейських і світових справах